ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ
Шрифт:
Лікарською сировиною є верхівки квітуючих рослин. Настій використовують при серцево-судинних неврозах, кардіосклерозі, стенокардії, міокардїї, склерозі мозкових судин, початковій стадії гіпертонії, епілепсії. У народній медицині, крім того, вживають при головних болях, катарах легень, при застарілому кашлі. Травою лікують ревматизм, астму, застосовують як сечогінне.
Собачу кропиву як багаторічну рослину можна культивувати на одному місці 3-4 роки. Основний спосіб розмноження - насінням (на невеликих ділянках можна і поділом куща). Сіють під зиму або рано навесні. В першому випадку насіння висівають перед стійкими заморозками. Для весняної сівби насіння стратифіку ють.
Норма висіву залежить від часу і способу сівби. При рядковому ранньовесняному з міжряддям 60 см рекомендують висівати 7-8 кг/га, при передзимовому норму збільшують на 12-15%. Загортають насіння на глибину відповідно 2 і 1-1,5 см. Щоб прискорити появу сходів, грунт прикочують.
У перший рік догляд за посівами полягає в розпушенні грунту, видаленні бур'янів та підживленні. Рекомендується вносити під основну оранку по 0,25 т гною, 3 кг суперфосфату і 2 - хлористого калію на 100 м2. Після дружних сходів міжряддя культивують. На другий і наступні роки рано навесні збирають сухі стебла. До початку росту собачої кропиви грунт розпушують Після відростання - культивують, а рядки прополюють.
Збирають верхівки стебел з листками і квітками в період цвітіння (червень - вересень) коли рослина найбільш багата на діючі речовини. Для збереження їх максимальної кількості сировину швидко висушують у добре провітрюваному приміщенні без доступу сонячних променів.
Сон широколистий
(Pulsatilla Latifolia Rupr.)
Родина жовтецеві (Ranunculaceae)
Сон - одна з найпопулярніших ранньовесняних лісових рослин. Його великі дзвониковидні лілово-рожеві квітки є окрасою соснових та мішаних лісів.
Сон широколистий цвіте до розпускання листків. Як тільки розтане сніг, з товстого чорного кореневища починають відростати невисокі квітконосні стебла з поодинокими квітками на верхівці. Квітки надійно вкриті від весняних заморозків пухнастими листочками. Цвіте ця багаторічна світлолюбна рослина у квітні - травні, запилюється комахами. Після запилення квітки перетворюються у своєрідні пухнасті кульки, що складаються з багатьох сім'янок, які мають довгі пірчасті стовпчики. Листки з'являються після відцвітання рослини. Вони довгочерешкові, пальчасторозсічені, зібрані біля стебла у прикореневу розетку.
Сон ціниться як декоративна рослина, може прикрасити парки, лісопарки, сквери. Рослина має лікарські та фарбувальні властивості. Масове збирання для букетів призвело до знищення еону. Він потребує охорони.
Смородина чорна (Ribes nigrum L.) Родина ломикаменеві (Saxifragaceae)
З давніх-давен смородина чорна у слов'янських народів відома і як харчова, і як лікарська рослина. За цілющі властивості її культивують у різних країнах світу. Декоративна рослина.
Це - кущ заввишки 50-150 см, з пальчасте-лопатевими листками, які мають на нижній поверхні смолисті залозки, що надають рослині своєрідного аромату. Квітки зібрані пониклими китицями. Плід - чорна, пахуча, багатонасінна ягода.
Чорна смородина містить вітаміни С (від 80 до 400 мг%), Р, цукор, органічні кислоти.
Ягоди застосовують при простудних захворюваннях і для поліпшення апетиту. Листя входить до складу вітамінних зборів, їх використовують також проти золотухи і як прянощі.
Ягоди і листки рослини мають антимікробні властивості. Фітонциди, що містяться в них, знезаражують навколишнє середовище, а сік ягід зберігає бактерицидну дію протягом місяця.
Смородина - прекрасний полівітамінний засіб, вона тонізує серцево-судинну систему і дає ефект при лікуванні інфекційних захворювань з явищами геморагічного діатезу. Плоди і листя використовуються як потогінний і діуретичний засіб, а також проти ревматизму.
З ягід виготовляють варення, джеми й желе.
Розмножують поділом куща, відсадками та живцями. Вважається, що найпростіший спосіб - відсадками. При сприятливих умовах з них можна збирати врожай уже на другий рік після пересаджування на постійне місце. Заготовляють стиглі ягоди.
Суниці лісові
(Fragaria vesca L.)
Родина розові (Rosaceae) Добре відомі з доісторичних часів. Вони були популярні в Середземномор'ї, про них згадують Вергілій, Овідій та ін. Лікувальні властивості вперше описав Апулей. Були популярні і в давніх слов'ян. У літературі стародавньої Русі описані як харчовий і лікувальний засіб.
Суниці лісові - багаторічна трав'яниста рослина 5-30 см заввишки. Буре кореневище горизонтальне або скісне, з довгими повзучими пагонами. Стебло пряме, волохате. Листки - трійчасті, прикореневі, з сидячими овальноромбічними великозубчастими листочками, темно-зелені, зверху майже голі, знизу - сизувато-зелені, пухнасті. Суцвіття щитковидні. Квітки двостатеві, сидять на довгих квітконіжках, пухнастих від притиснутих до стебла волосків, пелюстки квіток білі. Цвітуть у травні - червні. Плоди - численні сухі зернятка на ягоді. Останні з приємним запахом і смаком, зеленувато-червоні або яскраво червоні.
Ростуть у лісах, серед чагарників, на узліссях, галявинах, на сухих і трав'янистих схилах, зрубах.
Плоди містять цукри (до 10%), лимонну, яблучну і саліцилову кислоти (1,6%), дубильні й біологічно активні речовини, пектин, залізо, мікроелементи. Вони багаті на вітаміни: вітаміну С - до 60 мг%, каротину - 0,08, вітаміну Вг - 0,03, вітаміну В2 - 0,1, вітаміну К - 0,1 мг% . Листки містять вітамін С (100 мг%), їх вживають як сурогат чаю.
Суниці вживають як потогінний і сечогінний засіб, при хворобах печінки, нирок, недокрів'ї та білокрів'ї, туберкульозі легень, безсонні. Листки - при гіпертонії, корінь - від ревматизму, свіжі плоди - проти екземи. Використовують у гомеопатії та косметичній практиці.
Плоди і листки призначають і як слабкий сечогінний засіб, при подагрі, ниркових каменях, жовчнокам'яній хворобі, маткових кровотечах, недокрів'ї.
Поделиться с друзьями: