Чтение онлайн

Варя здригнулася. Бабуся така старенька, слабенька... Весь час п'є лiки. Як вона тепер буде?..

Невидима сила несподiвано вiдiрвала Варю вiд поручнiв, пiдняла вгору...

– Па-а-адаю!
– в розпачi скрикнула вона i ковзнула по краю даху. Нога зависла в порожнечi...

Та друзi пiдхопили дiвчину i витягнули на дах.

– Боляче!
– схлипнула вона.
– Колiно здерла...

– Не бiда, - утiшав її Малько-Ванько.
– Ти й так щодня колiна обдираєш...

– Тiкаймо!
– поквапив їх Рукастик-Смугастик.
– За мною!

Вони побiгли до горищного вiкна. Покрiвля гуркотiла пiд ногами.

– Оточуйте будинок!
– почулися вигуки з площi.
– Стережiть пiд'їзди!

Рукастик-Смугастик вiдчинив вiконце й засвiтив прив'язаного до пояса лiхтарика.

– Обережнiше, - приказував вiн.
– Стрибайте, тут невисоко.

Друзi стрибнули вслiд за ним i почали злякано озиратися. Над головами у них перехрещувалися почорнiлi дерев'янi бантини, по кутках невиразно бiлiло павутиння. На однiй з них висiв донизу головою Кажан. Вiн заворушився, блимкнув червонястими очицями й проспiвав:

– Вештаються тут... дрiмлюги. Нема вiд них спокою.

Розправив крила й неквапливо полетiв у темряву.

З горища вони спустилися на сходи i побiгли униз.

Але запiзнились. Бiля пiд'їзду вже нетерпляче гурчали машини, лунали вигуки:

– Пильнуйте їх! Не спускайте фар з дверей!

Рукастик-Смугастик сiв на сходинку й зiтхнув:

– Почекаємо трохи. Посидимо тут, нехай вгамуються.

– А потiм?
– з тривогою спитала Варя.

– Потiм щось придумаємо.

Дiти сiли один бiля одного. Рукастик-Смугастик усе похитував головою i задумливо повторював:

– Ну й ну! Знавець-Моргунець ув'язнений у Триколiрному замку... Ай-ай-ай!

Варя поцiкавилась:

– А хто такий Знавець-Моргунець?

– Це могутнiй полководець!
– вiдповiв Рукастик-Смугастик.
– Вiн надзвичайно добрий i справедливий. Гнiв його страшний тiльки тим, хто не хоче дотримуватися непорушного Закону Вулиць i Дорiг у країнi Чарiвна Круговерть.

– Що за Чарiвна Круговерть?
– перебив Малько-Ванько.
– Це ж наше мiсто!

– Для вас це, може, й мiсто, - вiдповiв Рукастик-Смугастик, - а для нас, дружинникiв Знавця-Моргунця, це країна Чарiвна Круговерть. На її вулицях повно-повнiсiнько колiс - i всi вони шалено крутяться, створюючи одну величезну круговерть. Колись, кажуть, не було дружини Знавця-Моргунця i були велика плутанина й безладдя, колеса котились навсебiч - тодi країна називалася Безнадiйна Круговерть. Та прийшов цей чарiвник з своїми вiдданими дружинниками, i вони вказали кожному колесу мiсце i напрям руху, визначили, куди i як крутитися, з якою швидкiстю...

Малько-Ванько згадав, що вигукували машини там, на околицi, й сказав:

– Дружки-Кружки!

– Дружки-Кружки - це тiльки один загiн. А є ще Трикутники-Супутники, Ратники-Порадники... Вони стоять на всiх дорогах, перехрестях, провулках i керують рухом машин. А на головному, найбiльшому, перехрестi дорiг стоїть сам Знавець-Моргунець. I так було багато лiт. А нинi...

– Що ж сталося тепер?

– Ось послухайте. Щовечора Знавець-Моргунець збирає дружинникiв i вирушає до кам'яного Триколiрного замку. Там усi вiдпочивають, розповiдають один одному рiзнi веселi й повчальнi iсторiї. Тiльки один Дружинник залишається на вартi бiля ворiт - рано-вранцi вiн повинен подати сигнал i вiдчинити їх.

– А машини? Що роблять уночi машини?

– Вони стоять там, де вказав Знавець-Моргунець. Жодна не має права зрушити з мiсця без його дозволу.

– Чому ж вони сьогоднi заметушилися?

– Трапився надзвичайний випадок!
– Рукастик-Смугастик у вiдчаї стукнув себе кулаком по колiнцю.
– Гоночний Громобiй посмiв порушити заборону й поїхати без дозволу. А всi машини рушили за ним - вони подумали, що Знавець-Моргунець дозволив їм їхати. А Громобiй каже, що хтось штовхнув його по похилiй площинi.

– Хiба там була похила площина?
– вихопилось у Малька-Ванька. Адже це вiн своєю рукою штовхнув Громобоя! Та хiба вiн думав, що таке станеться?
– А я i не помiтив... Виходить, це я в усьому винний?

Рукастик-Смугастик знову зiтхнув i низько опустив голову.

– Я теж винний... Менi випала черга вартувати ворота Триколiрного замку, а я... я не вартував...

– Як же це сталося?
– запитали в один голос друзi.

– Це сталося... це сталося через країну Дивовижну Викрутасiю.

– Як-ку країну? Де вона?

– Далеко, - махнув Рукастик-Смугастик.
– За морем-океаном. Розумiєте, мешканцi Дивовижної Викрутасiї приїздили до нас i хвалилися, що в них Закон Вулиць i Дорiг правильний, а в нас неправильний. Ось Знавець-Моргунець i послав мене, щоб я подивився на їхнiй Закон Вулиць i Дорiг.

– Ну то й що? Правильний у них Закон?

– Нi, Закон такий, як i в нас, тiльки все навпаки.

– Як то?

– А так. Де у нас лiворуч, там у них - праворуч, i навпаки. Одне слово, справжня викрутасiя. I так закрутили менi голову в цiй Дивовижнiй Викрутасiї, що я геть заплутався, де праворуч, а де лiворуч. Увечерi Знавець-Моргунець повiв дружину до Триколiрного замку i звелiв: "Лiворуч!", а я повернув праворуч. Усi пiшли до замку, а я зовсiм в iнший бiк. Iшов-iшов, iшов-iшов...

– Ну й?..

– I дiйшов до околицi. Ось тодi схаменувся i назад побiг - адже я повинен був стояти на вартi! А назустрiч - Громобiй зi своєю зграєю. Довелося тiкати до старшого брата, який залiзницю охороняє. Вiн мене i врятував... А потiм я крадькома пробрався до площi й побачив вас на вежi, - закiнчив свою розповiдь Рукастик-Смугастик.

– Чому ж машини так розсердились, коли ми надумалися вiд них тiкати?

– Вони бояться, що ви проберетесь до ворiт Триколiрного замку й звiльните дружину Знавця-Моргунця. Я чув, як вони змовлялися замкнути вас у пiдземних Залiзних печерах.

– А ти своєчасно з'явився i врятував нас, - розчулилась Варя i погладила Рукастика-Смугастика.
– Можна, ми будемо називати тебе братиком?

– Можна, - серйозно хитнув головою той.
– Ану, подивимося, що задумують бешкетники...

Вiн пiдкрався до дверей i трошки прочинив їх.

Бiля тротуару стояли двi машини - розкiшний Лiмузин та пошарпаний безносий Пiкап.

– Ох-хе-хе, життя тяжке-важке!
– жалiбно гугнявив Пiкап.
– Зранку як завантажать - борти трiщать, осi скриплять i ресори гнуться. Возиш-возиш важелезнi вантажi - i хоча б хто спасибi сказав. Зайву краплину мастила не виканючиш. Бензин брудний - карбюратор так чхає вiд нього, мов у тебе нежить... Зате вже тепер я вiдпочину! Стану легковою машиною...