Чтение онлайн

Щобільше, тепер точно ніхто не буде дивуватися тому, що він тримає у себе «сліпу провидицю»… Те, що Яструб ладен використовувати будь-які методи заради гарантування результату — всі знали.

Щоправда, він ніколи не вірив у грану містику та не збирався до чогось подібного звертатися… Але ж його візаві цього не знали. А з їхньою вірою… і самі оно поваги додали у позах, і всім точно рознесуть, знявши з його плечей цю проблему.

От так дівча… Вміє й головою думати, вочевидь, а не лише кулаками махати. Розумна, спритна, логічна та непередбачувана…

Трясця! Просто все у ній до нього волало, їй-богу! І дуже кортіло послати всіх на фіг, та розгадати, вивчити, дослідити свою Василину… Але таки існували справи, які не варто відкладати, у їхніх же інтересах.

— Добре. Хто з вас до цього додумався? — він дуже намагався, аби голос був рівним.

І зазвичай у Яструба з цим не було проблем… Але зараз він докладав максимум зусиль, аби не розреготатися у голос. Досі. Його досі це капець, як веселило.

А ці двоє поводилися так, ніби це він порушив всі правила та вдерся на зустріч, яка б мала проходити доволі втаємничено. Не те щоб він комусь тут не довіряв. У всьому будинку не було такої людини, яка б не заслужила на це. Тим більше — у цій кімнаті.

— Не розумію, в чому претензія? — схоже, цю княгиню було важко спантеличити будь-чим.

Чи то неможливість побачити вираз його обличчя та очей — змушувала почуватися безсмертною?

Так чи інакше, Яструбу подобався її бісів характер! Точно, що відьма!

— Можливо, в тому, що тебе тут не мало бути, княгиня? Бо для чого я тоді намагався убезпечити тебе від всього?! — хмикнув Яструб, все ще не дозволяючи власному реготу прорватися назовні.

— Я все ще вважаю, що все склалося напрочуд вдало, — хмикнув Арсен, здається, теж ні крапля не розкаюючись. Ще й ніби на захист поплічниці кинувся, ти диви. — У нас тепер є чудова легенда, яку залишилося лише підтримувати. Ну і все ж волію на таких зустрічах бути поруч з тобою… Аби виконувати свою пряму роботу! — хмикнув охоронець.

— Здається, хтось пустився берега та забув, що його основна робота — то виконувати мої накази, — пирхнув Влад, поки зосередившись на Арсені… Йому тоді не настільки сміятися хотілося.

Бо ті двоє… в сенсі ця «відьма» та кіт… Він просто не міг це сприймати серйозно! І був досі трохи здивований, що Анатоль з Германом це схавали за чисту монету… Хоча вони завжди відрізнялися дивакуватою прихильністю до віри у містику та теорії змов. Позатим… і не погодитися з Арсеном — не міг. Це дійсно грало їм на руку.

— Так я й виконував! — хмикнув Арсен, задоволено хлопнувши долонями. — Василина була під моєю цілковитою опікою та увагою! Весь цей час, — вперто дотримувався власної версії охоронець.

— Загалом, я тут сиджу. І сама теж непогано можу про себе подбати… — раптом втрутилася Василина.

«Дурдом, а не організована та злагоджена команда, їй-бо! Чи то вони проти нього «злагодилися»?», — подумки таки розсміявся Влад.

— Можеш… Бачу я, як ти дбаєш про себе! — пирхнув. — Хіба не тобі рекомендовано відпочивати більше? А натомість? — підібгав губи, щоб не так посмішка на обличчя лізла. — Може подбати. Я вірю! — таки хихотнув. — Як і вигадати шалені та нахабні плани. От що я вже добре зрозумів, княгиня! — таки розсміявся Влад.

Точно при тому знаючи, що він правий — це вона вигадала цю аферу та Арсена підбила. Бо раніше охоронець хоч і миг виявити ініціативу, але не настільки… епатажно? Щось типу того.

— Слухай, ми з Арсеном обидва дійшли згоди, що тебе не варто залишати з тими хлопами наодинці, — знизала вона плечима, ніби трохи її зачепив той його сміх.

Ще й поправила темні окуляри, які у когось відтиснула. Така серйозна, зібрана… Явно налаштована хоч і у бою власну правоту доводити!

Капець! Це б не мало настільки йог заводити.

Позатим — сюрприз! Так і було! Він зараз кайфував від її спротиву! Настільки, що було вже доволі незручно сидіти від напруги у паху, дідько!

— Якщо хочеш, я можу навіть удати, що на цих… як їх? — тим часом продовжувала Василина, ясна річ, не маючи змоги побачити жадливий погляд, яким він її пожирав.

А от Арсен точно цього не міг пропустити.

— А, згадала! На картах Таро знаюся! Якщо для цієї легенди потрібно, — позатим, вона трималася доволі впевнено, войовничо.

Та він помітив, як підібралася. І пальці у шорстку кошеняти міцніше заглибилися. Василина немов зіщулилася… очікуючи випаду? Удару, можливо?..

Це в момент для нього епіцентр всього змістило!

Яструб встав та повільно наблизився так, аби вона почула його кроки. А потім обхопив її плечі та притиснув до себе цю валькірію. На мить опустив обличчя в її волосся, жадібно втягуючи аромат шкіри під ним, тепло цього тіла в себе всотав! Ковзнув підборіддям по її вилиці, притиснувся щелепою до її щоки…

— Гадки не маю, що на мене найшло, але якщо тобі потрібні ті довбані карти нащось — то ми їх знайдемо, княгиня! — реготнув, прошепотівши то низько та насичено, аби відчула, що він точно її наказувати не збирається. — І будь-які легенди вигадувати — також, валяй! Розважайся! — запустив долоню у її волосся, вловивши напружений, розгублений видих.

Проте на охоронця глянув з натяком, що на нього така поблажливість не поширюється. Хай все ж таки має клепку та планів дотримується.

Після чого знову зосередився на своїй княгині, простягнув іншу руку, обхопивши підборіддя, та пальцями трохи потягнув, натискаючи. Щоб вивільнити губу, яку вона встигла прикусити.

А потім не втримався та… власними губами спіймав та притиснув. Проковтнув тихий зойк, буквально спиною відчуваючи, як Арсен тихо вийшов.

Цінував його за це. Тому, мабуть, сьогодні не покарає.

— Не роби так більше, моя княгиня. Не ризикуй собою… Не певен, що витримаю знову побачити тебе непритомною, — прогуркотів, випиваючи її новий стривожений подих.

А потім на мить сильніше напав, аж з гарчанням! Буквально зім'явши ці вперті губи голодним цілунком! Але ж таки не збирався нахрапом свого добиватися.

Відступив… розуміючи, що цього разу вона не стиснулася, як раніше. А це вже — перемога.

— Вона мені подобається, — Арсен швидко та вправно їв, при тому споглядаючи через вікно, як хлопці відпрацьовують маневр на задньому дворі.