Чтение онлайн

Вони перезирнулися з Владом.

— І хто ж над ними стоїть? — поцікавилася Вася.

Бо навіть вона розуміла, що просто так, з нічев'я, такі нахаби не з’являються.

Яструб глянув на неї так, немов вона його думки прочитала. Явно задоволений тим, наскільки розуміють одне одного… І так, не могла не визнати, що це таки збіса допомагає у справах. От тільки ще місяць тому й уявити б не змогла, що стане такими справами займатися!

— В тому й фішка, що вони не зізнаються, а ніхто у відкриту чи навіть ось так, на прикриття, не озивається і на себе те не бере! — Кульгавий нарешті завмер посеред кімнати, немов втомився.

Ходив він цілком нормально, до речі. І Вася собі поставила подумки галочку запитати у коханого, звідки те прізвисько взялося.

— Але вони кинули пару закидів… ніби їх дах — хтось з силовиків. Щоправда, й тут не назвали жодного прізвища. Тож я маю сумніви, — додав Віктор зі скепсисом.

А от вони з Владом, навпаки, напружилися. Вася спіймала суворий погляд коханого, який вмить став темнішим.

— Навіть не думай про це! — Влад буквально прогарчав своє розпорядження, зминаючи у руках закриту пачку з сигаретами.

Віктор покинув їх лише десять хвилин тому, а їй вже заборонили брати участь у цій справі.

— Та ну триндець! — обурилася Вася, підскочивши з крісла, в якому просиділа всю зустріч, та встала навпроти нього очі до очей.

Вона б і на стіл ладна була залізти, якби це додало ваги її позиції в його уяві.

— Ми про таке не домовлялися, Владе! Я не збираюся бути окрасою кімнати! — скинула вона підборіддя так, що аж зірочки в очах палахнули. Перетисла судини, чи що?

От же, трясця! Після того струсу доводилося бути акуратнішою. Ще й від Влада приховувати ось такі сюрпризи, бо взагалі з ліжка не випустить. І най як їй подобалося все, що там між ними відбувалося, а вона не збиралася дозволяти себе перетворити на атрибут!

— Я не для того зараз крок за кроком затираю навіть згадку про тебе в Управлінні, аби якийсь помилковий крок зламав мені всі домовленості, Княгиня! — прогарчав Влад, схоже, якраз збираючись її цілковито від справ відсунути.

— А я не збираюся сидіти закритою вдома, тим більше тоді, коли реально можу тобі допомогти! Ми домовлялися! Хто мені пропонував взагалі очолити твої справи, га?! — і не подумала відступити Вася.

— Так і допоможеш тим, що вдома посидиш, трясця! — гиркнув Влад. — Ми домовилися, що питання твоєї безпеки — тільки мені вирішувати, Княгиня!

Ну… так, було таке. Але ж…

— Проте ж я тут не менше твого, а може, й більше можу зорієнтуватися, Владе! — спробувала достукатися до нього. — Якщо це дійсно хтось з силовиків, я можу закинути вудку серед своїх інформаторів, підійняти зв’язки…

— Ні! — рявкнув Яструб. І прозвучало то дуже категорично.

Авторитарно, можна сказати, ага.

— Ти не будеш більше ніяких справ мати з тими, хто тебе коли-небудь знав! Тебе — немає. Василина — померла. Її тіло знайдуть та засвідчать. Тебе не буде в Управлінні! Ніякого більше сліду чи згадки, Княгиня. І ти розуміла, на що згодилася! — Влад, здавалося, був непохитним. — То дочекайся, коли будуть готові нові документи, та не висовуйся туди, де тебе можуть впізнати! І не спілкуйся з минулим!

Дідько. І найпаршивіше — вона навіть розуміла, чому він це робить. Але ж… якщо до ситуації дійсно причетні нечисті на руку правоохоронці, вона може бути ефективною!

Грані аспиди! Тільки зараз до Васі дійшло, що хтось і її тепер до цієї когорти записати може… Стало боляче і трохи гидко. Але… життя завжди вимагає вибору, і вона свій зробила. І навіть розуміла доводи Влада.

Але ж йому ж допомогти хотіла! А ще трохи захистити, може. Бо характер таки не той, аби вдома сидіти…

І тут у голові ідея буквально вибухнула! Вона аж замовкла на півслові. Вирячилася на Влада.

— А в магазин мені хоча б можна?! — вичавила з себе, намагаючись додати сарказму, поки у голові думки неслися з шаленою швидкістю.

— Можна! — рявкнув Влад, схоже, теж не дуже задоволений тим, як все складалося.

Але глянув на неї з підозрою. Диви, який розумний.

Трясця, він надто добре її відчуває. Але ж і вона його, тому й готова попри все докластися, тільки б убезпечити!

Від тієї нещасної пачки сигарет в його жмені майже нічого не лишилося — одне сміття.

— НЕ гарчи, я у твій центр поїду. Треба ж мені хоч трохи гардероб розширити, — ляпнула найадекватнішу ж причину.

Хоча — де вона, а де шопінг?

І Владу таке саме питання на думку спало, мабуть. Та все ж не заборонив.

— Охорона з тобою буде.

— Я й не сумнівалася, — розтягнула вона губи у максимально примирливій посмішці.

«Вітаю. Ви робили мені передбачення перед Різдвом. У ТЦ. Колодязь. Башта… чи вежа, щось таке. Чи не могли б ми зустрітися у тому самому магазині вашого магічного приладдя завтра?»

Вася додала час та рішуче відправила повідомлення. Почуваючись при тому цілковитою дурепою!

Це була найдивніша її зустріч за все життя. І вона досі не могла повірити, що складає план, основна роль в якому відводиться трохи навіженій ворожці… Та в неї не те щоб мався інший вибір наразі, здавалося.

Влад вперся і ні в яку не хотів дозволити їй скористатися своїми можливостями. А ця бабця-ворожка — єдиний зовнішній контакт, який неї залишився, як так все зважити.

З одного боку вона розуміла коханого… та й сама ж прийняла рішення. І тут навіть дурню ясно, що її після того вибору всі друзі відкинуть та будуть зрадницею вважати. І… що ж, вона прийняла ці наслідки, хоч ще й не змирилася. Та поки що могла ж якусь інформацію роздобути?!

Хоча, була в неї така підозра, що коханий і тут намагається підстрахувати, від цього болю зневаги й убезпечити, від відторгнення. Якщо Вася просто зникне — ніхто не зможе її звинуватити у зраді, чи не так?..

І… вона навіть цінила таке його прагнення. Та все ж, і їй припікало, кортіло якось допомогти й Владу… і «своїм», най хтось скаже, що «колишнім», виявити зрадників.

Тому, витративши пару годин, зачепилася за єдиний зовнішній зв’язок, який хоча б гіпотетично могла залучити. Проте тут також малися нюанси.

Василина хотіла трохи більше зрозуміти, що та бабця з себе представляє. І, якщо це буде хоч якось можливо, збиралася використати бабцю як канал передачі даних. Це було ризиковано та авантюрно. Не для ворожки, а для самої Васі, швидше.

От тільки для початку треба, щоб чимало чинників збіглися. А ще вона має роздобути більше інформації про те, що це за силові структури, якими Кульгавого залякували, та звідки вони взялися.

Не була наївною, знала, що таке бувало, тому серйозно допускала ймовірність. Та їм точно подробиці потрібні, щоб нормально розібратися. А для цього треба Влада переконати. Здавалося, якщо вона пообіцяє не лізти на перед, коханий не буде проти того, аби тримати її в курсі того, що дізнається по своїх каналах. А вона то може перекинути далі… трохи допомагаючи коханому, хіба ні? Бо на перевертнів управу самому СБУ буде знайти легше.