Чтение онлайн

Хоча тут у Василини таки малися зауваження, бо він їй обіцяв що? Активну участь у житті. У всьому їхньому житті, трясця!

Та поки вона має визначитися, чи можна тій жіночці хоч щось передати.

— На якого милого тобі сюди потрібно?! — Арсен не був задоволений, що Василина поперлася у цей торговельний центр.

Власне, вона теж не була рада, що саме він її супроводжує.

І де в чому їхні позиції невдоволення навіть збігалися: обидва вважали, що Арсену краще б було зараз знаходитися біля Влада! Але хто їх питав, трясця?! Яструб вирішив… і викручуйся тепер, як забажаєш!

Сам же Влад, саме зараз, немов скориставшись її вчорашнім рішенням про відвідування цього ТЦ (а Вася підозрювала, що саме так все і є!), поїхав «у справах»…

… — Я б все одно не взяв тебе туди, кохана. Це не обговорюється, — Влад навіть не дозволив їй вступити в дискусію.

І це обурювало! Рівень його авторитарності точно виріс у порівняні з тими днями, як він палив!

Вона прям замислилася, а чи було воно того варте, дідько?!.. Підозрювала, що він з кимось з Управління зустрічається. Можливо, саме через неї. Але ж Влад навіть на це не відповів!

Треба визнати, що ось ця його категоричність… таки розбурхувала її власний характер. Дарма Влад на те не зважав. Тим більше якщо сам натякав, що вона може кермувати ситуацією. Бо з покорою у Васі завжди була велика прогалина. І керівництво не раз і не два робило зауваження та виносило догани. А це ще ж був устав, якого вона хоч так-сяк, а дотримувалася.

Тепер же, як все одно пустилася берега… оті всі обмеження та небажання залучати — підбурювало норовливість її характеру. Хоча й не сказати, що робила щось зі зла, і близько ні! Навпаки, хотіла допомогти!

Позатим, тепер вони з Арсеном були тут, бо нікому б іншому Влад її не довірив.

Добре-добре, може, він таки щось і розумів у бурлінні думок в її голові, раз настільки ускладнив завдання Васі. Бо Арсен, треба чесно визнати, тепер д-у-у-же підозріло ставився до будь-яких її ідей.

Аж трохи образливо. Що такого незвичного він побачив у купівлі нових джинсів, чи навіть колоди Таро, як вже на те пішло?! Ти диви, який застережливий нині! А раніше й сам не проти був в авантюрі участь брати!

Краще б з Владом на ту таємничу зустріч і поїхав би, захищав би боса, як і має бути. А не їй ускладнював процес дізнання… про що вона, звісно, не могла й звуку вимовити.

— Ми ж самі вигадали легенду, що я ворожка, — стенала вона плечима на те запитання. Ніби взагалі не розуміла, що йому не подобається? — То треба ж хоч трохи ту підтримувати, ні? А для цього я маю поповнити теоретичну базу, як не крути. Ну й приладдям затаритися, про всяк випадок, — навела свої аргументи.

Доволі адекватні, як їй здавалося. Ну й потім, вона що, дарма накупила одягу перед цим? Хіба це не мало відвернути його увагу, га?

Проте Арсен дивився так, ніби взагалі не був переконаний у думці, що вона тут заради обновок. Навіть якось образливо.

— Ніхто вже не буде на те увагу звертати, враховуючи твій статус дружини Яструба, — пирхнув Арсен, підозріло озираючи усе навколо.

Ну так, у магазинчику була все та ж трохи містична атмосфера, притишене світло та чимось таємничим пахло так, що свербіло у носі. Їй все ще тут не подобалося. Тож здебільшого, вона розуміла реакцію Арсена.

Власне, у них багато стосовно чого збігалися думки та оцінка, тому й було зараз ще неприємніше, що він настільки недовірливий до неї… Хоча не те щоб вона не розуміла, чому все саме так відбувається. Варто визнати, що вона теж вплинула на таке становище справ.

Позатим, вертаючись до сьогодення… це було найзручніше місце, аби зустрітися з тією бабцею, враховуючи охорону. Про яку Вася попередила свою візаві у ще одному повідомленні, отримавши згоду на зустріч вчора.

І тут, немов відчувши її думки, та сама бабця з’явилася на вході у магазин…

Вася ледь не закотила очі, коли жіночка вирячилася на неї в перший момент. Навіть сіпнулася було, точно не звикнувши й не вміючи втілювати всі ті інструкції, які вона їй написала.

Ледь помітно хитнула головою… Ну капець! Зараз погорять обидві, Арсен їх на раз-два спалить!..

Але в цей момент бабця кліпнула очима. Випросталася сильніше, схоже, таки пригадавши повідомлення. Та на всіх парах пронеслася мимо, удаючи, ніби їй щось терміново біля каси знадобилося.

Ну слава-тобі-господи!

— То що ти тут хочеш знайти? — Арсен знову причепився, оглядаючись навкруги.

Жінку він помітив та, вочевидь, не розцінив, як реальну загрозу її безпеці.

— Давай так: мені потрібні книжки про гадання на картах Таро та передбачення по рунах, які ти мені вже приписав, — пирхнула, ніби повноправно залучаючи його до цієї авантюри. А що він скаже, правда ж! — Дивись ось з того краю, бери все, що знайдеш. А я піду сюди, — вона вказала на різні кути крамниці.

Оскільки на вході стояв ще один їх охоронець, Арсен не мав бути дуже вже проти. Та й це — центр, який Владу належав. Перед її приїздом тут ледь не антитерористичну операцію провели, ще й зараз вся охорона стояла на вухах.

Мабуть, саме тому Арсен тільки закотив очі, точно не відчуваючи захвату, та пішов у вказаному напрямку. В принципі, магазин займав не такий вже великий простір, тож в разі небезпеки він точно зміг би всі кути перекрити, ось і піддався. Але ж вона на те й розраховувала…

Якщо Арсен якось це зрозуміє — він її вб’є. І навіть гніву Яструба не злякається, це точно. Бо не можна так ускладнювати людині роботу, Вася й сама то розуміла. На його місці теж лютувала б.

А саме тому, щоб не дуже ускладнювати ситуацію, сама швиденько почала рухатися, ніби вивчаючи асортимент прилавка. Потроху наближаючись до бабці-ворожки, яка неподалік колоди переглядала. Вася ж по ходу руху набирала все, що під руку попадало, насправді.

Аж поки буквально не вперлася у бабцю, що дуже намагалася «непомітно» стежити за нею через плече.

— О, пробачте! — вигукнула, удавши, ніби врізалася у жінку. — Не помітила. Шукаю посібники… А ви в цьому всьому розбираєтесь, здається, — з трохи перебільшеним захватом помітила вона достатньо гучно, щоб це було чутно й Арсену. Зав’язала розмову.

— Так…. трохи досвіду маю, — посміхнулася жінка, вірно зрозумівши натяк.

— Оу, та це ж здорово! Чи не могли б ви дати кілька порад мені? — очима намагалася показати, щоб та відгукнулася саме на цю тему.