Сигнали з всесвiту (Сигнали з всесвiту - 1) (на украинском языке)
Шрифт:
– Ви маєте рацiю, Олафе. Наш викладач хiмiї полюбляв глузувати з алхiмiкiв, а його власний онук сьогоднi вмiє з ртутi зробити не тiльки золото, але навiть "камiнь мудрецiв" або "живу воду". Але я не за цим прийшов до вас, Олафе...
Северсон засунув руку в кишеню i виловив у нiй старанно згорнений папiрець.
– Прочитайте це, прошу!– сказав вiн повiльно, не зводячи очей з пiдступного родича.
Обличчя Дiтрiхсона лишилось нерухомим. Вiн розгорнув записку i перебiг очима рядки.
– Хто вам її дав?– запитав вiн спокiйно.– Жоден член "Братства" нiчого схожого менi не говорив. Добре, що ви не послухались. Записка фальшива. Коли ви її одержали?
– Не знаю, - сказав з полегкiстю Северсон.– Я знайшов її в кишенi за кiлька секунд перед стартом, коли для послуху вже не було часу.
– Дякуйте щасливому випадку, а записку краще знищимо...– i, перш нiж Северсон опам'ятався, Олаф розiрвав аркушик надвоє i продовжував рвати на все дрiбнiшi шматочки.
– Не робiть дурниць, Олафе! Навiщо ви це?– вигукнув Северсон, схопивши праплемiнника за руку.– Як ми тепер встановимо, хто це писав?
– Хто писав?– засмiявся Дiтрiхсон.– Той, кого тут, на "Променi", безперечно, немає. Запевняю, що автор цього пiдкидного листа сидить десь на Мiсяцi або ж на Землi. Я маю честь один з усього екiпажу репрезентувати наше велике "Братство"!– сказав вiн напiвжартома, напiвсерйозно.
Северсон знизав плечима i глянув на годинник:
– Що ж - хай буде так... Чи знаєте ви про те, що Навратiл довiрив менi важливу функцiю? Я буду диктором нашого телевiзiйного передавача.
***
Митько Зайцев вийшов з вертольота, вiтально помахав пiлоту i побiг сходами iнституту Тарабкiна. Пiд пахвою вiн тримав велику коробку, загорнуту в шовковистий прозорий папiр. В лiфтi хлопець нетерпляче тупцював; йому здавалось, що той пiдiймається сьогоднi надто повiльно. Ледве-но лiфт зупинився, Митько вибiг до коридора i став перед великими бiлими дверима.
Вiн вагався з хвилину, потiм несмiливо постукав. Почувши запрошення, зайшов до свiтлого просторого залу, в кiнцi якого стояло кiлька медичних апаратiв.
– Здрастуй, Митю!– привiтала хлопчика Наташа Орлова.– Давненько тебе не було. Тарабкiн уже думав, що ти на нас гнiваєшся.
– У мене було дуже багато справ...– виправдувався Митько.
– Признайся, що ти просидiв увесь вiльний час бiля телевiзора! смiялась Наташа.– Не думай, що ми не такi. Повiр, що репортаж з "Променя" нас цiкавить так само, як i тебе...
Її погляд упав на коробку. Помiтивши це, хлопець почервонiв:
– Несу вам подарунок, я сам його виготував...
– Подарунок?.. А який, Митю?
– Подивiться самi... Тiльки я хотiв би, щоб ви коробку вiдкрили разом з товаришем Тарабкiним.
– Тодi ходiмо до нього, вiн зараз вiльний.
Академiк Тарабкiн, який у своєму кабiнетi саме настроював телевiзор, щоб послухати репортаж з "Променя", зрадiв гостевi. Наташа вiдкрила коробку, i вченi з цiкавiстю зазирнули всередину.
– Чудесно, мiй любий конструкторе!– Тарабкiн витягнув модель зорельота, високо пiдняв її i пройшовся з нею кiлька крокiв.– А лiтає?
– Звiсно!– гордо вiдповiв хлопець.– Всi мої моделi лiтають. Що б то був за лiтак, коли б не лiтав?
Тарабкiн погладив вуса:
– Безперечно, "Промiнь" ми випробуємо сьогоднi ж, а потiм знову повернемо тобi. Ти вмiєш з ним краще поводитись, нiж ми.
– Я його робив для вас i назад не вiзьму!
– Гаразд, у такому разi дуже дякуємо за нього. Вiн буде нам нагадувати нашого любого Северсона. Хто знає, що вiн зараз поробляє, крiзь яке вiкно на нас, на нашу Землю дивиться?– академiк злегка провiв рукою по моделi.
– ...Вас вiтає "Промiнь"!– раптом почувся знайомий голос.
Це було так несподiвано, що всi злякано обернулись до телевiзора. З екрана до них посмiхалось обличчя Северсона. Вiн був трохи блiдий, на широкому лобi в нього випнулись жили в формi лiтери "У". Звiсно, вiн був збентежений, як i всякий диктор-початкiвець, бо усвiдомлював, що на нього зараз дивляться мiльйони очей з усього свiту.
– ...Насамперед - кiлька кадрiв з нашого життя...
Картина на екранi змiнилась. З'явилась кабiна управлiння. В крiслах бiля пульта сидiли головний пiлот Цаген та Навратiл - капiтан корабля цiєї змiни.
– Пробачте їх, що вони не зможуть взяти участi у нашому репортажi... продовжував Северсон.– Незабаром залетимо до смуги астероїдiв, а тут необхiдна якнайбiльша обережнiсть. Щоб уникнути можливого зiткнення, рухаємось великим пiвколом у напрямi руху астероїдiв. Всi вони обертаються навколо Сонця в один i той же бiк.
Як я сам пересвiдчився, управлiння зорельотом у мiжпланетному просторi - нелегка справа. Ми в повному розумiннi слова можемо опиратись тiльки на реактивну силу. Дуже складним для нас є i орiєнтування. Не можна визначити, де верх, а де низ; єдиними нерухомими точками є тiльки найвiддаленiшi зiрки. Для тих, хто вже лiтав на Мiсяць, я не розповiдаю нiчого нового. Нагадую це нашiй молодi, яка мандрує Всесвiтом поки що лише в пiдручниках та романах...
Тепер продовжимо огляд "Променя"...
На екранi телевiзора з'являються Молодiнова та Чан-су. Вони уважно вивчають карту сонячної системи з зазначеною траєкторiєю корабля та перевiряють з допомогою приладiв правильнiсть польоту.
На службовому телевiзорi заблимав червоний вогник. З екрана до кабiни дивився Мак-Гардi:
– Увага, ми виявили в напрямку польоту, недалеко вiд Альдебарана, невелику планетку. Дiаметр - двадцять шiсть кiлометрiв, вiдстань - двадцять тисяч кiлометрiв...
Молодiнова та Чан-су швидко пiдбiгли до вiкна. Альдебаран яскраво сяяв у сузiр'ї Бика, а навколо нього спокiйно свiтили меншi зiрки. Анi слiду далекої планетки. Поки що її помiтили тiльки чутливi очi астрорадiолокатора.
Але за кiлька секунд одна з зiрок настiльки збiльшилась, що затулила й Альдебаран. Вона швидко пересувалась праворуч i виростала.
Глядачi в кабiнетi Тарабкiна затамували подих, Митько аж пiдвiвся з крiсла i стиснув Наташi руку.
Зiрка непомiтно перетворилась на планетку яйцеподiбної форми. Яйце, освiтлене сонцем, рухалось навколо своєї меншої осi так, нiби його поклали на стiл i крутнули. Однак воно оберталось значно повiльнiше. Зважаючи на те, яким боком воно оберталось до Сонця, змiнювалась i iнтенсивнiсть його освiтлення.