Чтение онлайн

Майдан Незалежност, Революця Гдност, под на Донбас стали поворотною точкою. Для бльшост стало очевидно - так, ще не вмерла Украна. Вона проявилася саме в тих формах мала таку спрямовансть, як характерн для укранства - самоорганзаця (особливо - ункальний по масштабу феномен волонтерства) типова для укранцв впертсть в досягненн мети, прагнення до свободи людсько гдност, що здавалося б не повинно було турбувати людину посттоталтарно держави. все це вдбувалось пд укранською символкою пд звуки укранського гмну. Тобто очевидна була проукранська спрямовансть Майдану знову ж таки - укранська по де, а не за етнчними ознаками. Етнчний лнгвстичний аспекти не мали жодного значення. Це були ознаки формування сучасно полтично нац. На Майдан була нацональна елта, але пдтримка його значною частиною населення крани стала свдоцтвом наявност нацонального духу також в широких масах.

Для мене особисто це був сигнал - т роздуми про Украну, укранство, майбутню долю крани, як на протяз довгих рокв велись, так би мовити, в "фоновому режим", щодо яких я не мав жодних люзй в план х актуальност чи затребуваност, з якими я нколи не збирався длитись, раптом стали на встр актуальних подй. В розмовах з людьми я зрозумв, що сух факти нашо стор практично снують сам по соб, не вписан в сьогодення. Найбльш гостре питання - що ми за народ? Яким чином свдомсть руса змнилася свдомстю укранця? В чому полягають власне укранськ цнност? чи збергають т цнност актуальнсть для сьогодення, а найважливше - для майбутнього? Мен захотлося показати не тльки перод зародження Украни, але й те як наша сторя пов'язана з загальною сторю в актуальному для сьогодення питанн - державотворення.

Ункальнсть Украни, про яку я говорив ранше, поляга в тому, що вона виникла як бездержавне утворення. Згодом вона адаптувалась до умов сусднх держав, в як була нкорпорована, але продовжувала снувати не зменшуючись, врешт-решт перетворилась в одну з найбльших кран вропи. Це свдоцтво потенцалу укрансько де укранського народу. Под Майдану, провал амбтного проекту "Новорося 2" вд Харкова до Одеси показали, що потенцал народу, бо власне народ, а не держава були рушйною силою опору, ще не вичерпав свй потенцал, пд попелом ще тлло вуглля, яке знову запалало полум'ям. Це полум'я означа активнсть народу яка ма бути певним чином спрямована. цю спрямовансть ма надати елта - в цьому поляга сторична мся в цей визначальний перод нашо стор. Ця спрямовансть ма бути узгоджена з нашою ментальнстю, нашим рвнем технолог, суспльно органзац, нашими природними можливостями, нарешт - нашим оточенням загальними тенденцями вропейських свтових процесв. ншими словами, вона ма бути конкретна, специфчна для Украни являти собою, як тепер говорять "дорожню карту" - динамчну, адаптивну програму поступових змн, як повинн наблизити нас до передових кран свту. Це непроста задача, яка повинна виршуватися широкою спльнотою.

Дана робота стосуться перш за все оцнки снуючо ситуац, тобто перш за все осмислення того, хто ми , в чому поляга наша специфка, як ця специфка спввдноситься з свтом. ще - вона викликана необхднстю доносити до народу, що простих ршень не бува, бо соцальн явища взагал дуже складн, що нашому народу належить перебороти патерналзм, очистити свдомсть вд отрути популзму розпочати нарешт поступ, бо належить пройти довгий непростий шлях.

Особливсть поставлено задач в багатовимрност процесв, як пдлягають розгляду. Таких вимрв як мнмум п'ять - клмато-географчний (або природно-ланшафтний), популяцйний (демографчний), технологчний, органзацйний ментальний. хоч ц вимри значною мрою незалежн, але в рзн сторичн моменти процеси в якомусь одному вимр стають провдними впливають на процеси в нших вимрах, дал ситуаця може змнитися, причини наслдки можуть мнятися мсцями все це доповнються ррацональним суб'ктивним фактором. Тому даний нарис може справляти враження ( це справедливо) певно еклектичност вдсутност цлсност. Як я наголошував, мен хотлося в першу чергу розбратися в явищ зародження ново молодо нац - укранцв, бо зародження будь-якого соцального органзму виршальним чином вплива на його майбутнй розвиток, що й простежуться на приклад Украни. Власне воно (зародження) сформувало укранську ментальнсть продовжу дяти дотепер в форм сторично пам'ят народу. В цьому вдношенн виникла потреба трохи бльше освтити роль кочових народв в укранському нацогенез, на сьогодн явно недооцнену. безумовно сучасна проблема державотворення спонукала до необхдност розгляду в бльш загальному план таких явищ, як державнсть, бездержавнсть, свобода, цивлзацйний фактор таке нше. Ц питання надзвичайно актуальними в наш дн, коли в передових кранах свту ма мсце, можна сказати, криза демократ, коли все бльше виника протирч мж демократю свободою людини, коли все бльше людей схиляються до обмеження ндивдуальних свобод на користь посиленню "державного порядку". Ц питання напряму пов'язан з вибором напрямку розвитку укрансько державност.

Ця робота розрахована на широкого читача, а тому не претенду на науковсть, тим бльше, що в багатьох випадках мо твердження заснован на логц, а не на фактах, я не маю можливост пдтвердити х справедливсть. В цлому, вдповдно до мети, робота ма скорше просвтницький чи навть публцистичний характер. Це звльня мене вд необхдност аналзу джерел, проритетв вдповдних посилань (хоч я знаю як ревниво вдносяться науковц до питань проритету), разом з тим, я намагався не суперечити твердо встановленим фактам. Менш суттва чи люстрацйна частина роботи набрана дрбншим шрифтом може бути пропущена читачем, який не потребу бльших роз'яснень чи коментарв.

Частина перша

Ментальн пдстави цивлзац

Роздл 1 .1. ррацональн пдстави ментальност.

З того кривого дерева, що з нього виросла людина,

важко вистругати пряму палку.

. Кант

Криве дерево, про яке йдеться в епграф, це дика природа людини, яка не зникла не могла зникнути, бо фундаментом, на якому побудована бльш культурна складова. Вся сторя людства переповнена прикладами, коли через добре продуман рацональн ршення прогляда ота дика ррацональна нездоланна природа. Як правило, вона не очевидна, бо покрита зверху культурним шаром, завуальована, потрбн певн розумов зусилля, щоб розгледти в чистому вигляд, але снування не виклика сумнву. На жаль, саме вона знаходиться в пдставах ментальност тому потрбно розглянути в першу чергу.

Могутн нтелектуальн здбност, якими еволюця нагородила людину, аж няк не вплинули на ту основу, що закладалась на протяз багатьох мльйонв рокв - нстинкти. Вони складають найбльш глибокий найбльш консервативний шар ментальност - ту зврину суть людини, що передаться з генами завжди дрма в людин, задавлена вихованням освтою, але завжди готова цлком себе проявити в ситуацях, коли культурн чинники перестають дяти. Звр завжди дрма в людин, завжди готовий пробудитися, як тльки виникне необхднсть.

В контекст вибрано теми, нас будуть цкавити в першу чергу соцальн аспекти проблеми, тобто прояви нстинктв в соцальних явищах. Пдкреслимо, що ц прояви можуть бути дуже консервативними, бо опираються на природу людини. В цй природ можна видлити групу соцальних нстинктв, що суттво впливають, зокрема на соцалзацю (створення соцальних груп), етнокультурну самодентифкацю, прагнення до володння приватною власнстю, прагнення до лдерства. Необхдне для людини вдчуття соцально спльност, захищеност створю нстинкт приналежност до групи, що форму одне з основних вдношень людини до соб подбних - свй-чужий. Близький до нього, стадний нстинкт, що змушу людей об'днуватися в соцальн спльноти - общини забезпечу бльш високу ймоврнсть виживання для кожного з членв. Деяким людям (меншост) властиве нстинктивне прагнення до лдерства, таке саме прагнення до визнання свого лдерства з боку спльноти, а для бльшост - характерна покора лдеру навть прагнення до пошуку лдера. Твердження про нстинктивну природу цих явищ базуться на тому факт, що вони мають цлковит аналог в тваринному свт. Наявнсть лдера призводить до утворення вождвства– общини, очолювано лдером.

Прагнення до приватно власност також ма нстинктивну природу, бо так само властиве свту тварин. Як серед людей, воно супроводжуться вдповдними, часто досить складними, ритуалами (наприклад, тварини мтять кордони свох володнь за допомогою екскрементв). Тому ритуали - найбльш древн форми соцальних практик людства. Прагнення до ритуальних дй, ритуалзаця процедур з метою надання м бльш високого, надбуденного (ррацонального, мстичного, сакрального) смислу чи статусу, так само ма корння в нстинктивних складових людсько ментальност.

Ус ц складов втлен в базовй общиннй ментальност, притаманнй людському суспльству на протяз десяткв тисяч рокв. Колективзм, колективна вдповдальнсть, довра до свох, наслдування традицй ритуалв, повага до старших, покора старшим лдеру, турбота щодо спльних нтересв, недовра ворожсть до чужих - типов риси цього типу ментальност. Вона явля собою той "пакет", що безкоштовно даться кожнй людин далекими предками, дал на цьому фундамент й пропонуться створювати надбудову. Ось ця надбудова завжди культурно обумовлена, вона створються середовищем.

Здавалося б, нстинкти могли впливати на соцальн явища в людському суспльств тльки на досить раннх стадях його розвитку, на рвн архачних общин. Насправд ж, вони до цього часу продовжують створювати базов пдстави соцально органзац соцальних явищ. Справа в тому, що соцальн процеси, зазвичай (коли нема екстремально ситуац, чи ситуац виклику) проходять в режим узгодження з ментальнстю суспльства, бо накше вони викликають напруження нестабльнсть. Тому вс соцальн явища несуть в соб оту ррацональну складову, що як канова печать супроводжу розвиток людства. Узгодження соцальних явищ з ментальнстю формалзувалась в систем права (суспльного чи мжнародного, писаного чи не писаного). Наприклад, право власност, пдкрплене правом сильного, еволюцонувало в форму родово власност, (яка була поширена, наприклад, серед народв Кавказу ще до кнця 19 столття), в право власност роду, чи лдера на обширн територ, захоплен пд час вйськових походв, чи отриман вд ншого лдера, разом з правом грабувати пдвладний народ, в право власност одних людей по вдношенню до нших (рабство в рзних формах). Цей нстинкт власност вчуваться в словах монарха, "мй народ", цлковитому законному прав посилати цей народ в м'ясорубку вйни цлковитй згод цього народу ставати гарматним м'ясом, воно в законному прав виселяти завойований народ з його рдних земель чи продавати його в рабство, воно у цлковитй впевненост спльноти, що все те, що завойоване нашими предками - все наше, воно в готовност росянина середньо полоси Рос не вагаючись стати на захист "исконно наших" Курильських островв, чи "расширять пределы Русского мира на исконно наших территориях Новороссии". Тут ми мамо поднання нстинктв власност, приналежност пдкорення вол лдера. Приналежнсть людини до чогось великого сильного, як продовження колективстсько общинно ментальност, сама по соб пдносить самооцнку. Збльшення, розширення, посилення - надиха людину, мотиву спрямову активнсть, об'дну спльноту. власне в цьому полягають ментальн пдстави позитивного сприйняття "сильно держави", авторитарно, а то й тоталтарно влади, вождв, "сильно руки", "батька нац", вдчуття себе малою частинкою потужного непереможного механзму, що пдкорю народи захоплю земл, щоб сонце не заходило на наших володннях, "...Чтоб от Японии до Англии сияла Родина моя", сакрального вдчуття, що сну великий господар, який все контролю, все бачить, про всх пклуться. В цьому також проявляються риси колективно вдповдальност, що панувала в общинах, вона ж створю ментальн пдстави патерналзму фашизму. З ншого боку, зменшення, ослаблення, втрата територй - створю напруження, пов'язане з перспективою втрати як власност, так приналежност, чи втрати вдповдних цнностей. Це напруження виклика ментальн реакц ншого типу - покладання на власн сили, самоорганзаця, ндивдуальна вдповдальнсть за майбутн, а при сильних викликах - прагнення до адаптац в нових умовах з найменшими втратами, пристосування, перехд на сторону переможця (визнання нового лдера), "Стокгольмський синдром" нарешт, згода з неминучим пасивне сприйняття неминучого в варант непереборно сили.