Чтение онлайн

На вдмну вд землеробства, яке напевно зародилось в голов якогось геня в решт решт призвело до неолтично революц, культура кочового скотарства виникла як похдна вд розвинених ослих культур. Напевно, це був дуже довгий поетапний процес, як форма прояву загально тенденц до спецалзац розподлу прац, наприклад, через вдгонно-пасовищну, а дал - напвкочову технологю. Поштовхом до прискорення цього процесу могло стати усихання клмату. Осл культури дали кочовикам одомашнених тварин, колесо, воза дьоготь для змазування колс - абсолютно необхдн реч для повноцнного кочвництва, а ще до того - метали, тканини, посуд. (Мова не йде про досторичних мисливцв-збирачв, як також могли вести кочовий чи напвкочовий спосб життя).

Скористамось визначенням кочового скотарства, як виду господарсько дяльност, яке да один з провдних фахвцв в питаннях номадизму (кочвництва), Анатолй Михайлович Хазанов. Вн видля п'ять ознак. 1) Скотарство - основний (переважаючий) вид господарсько дяльност. 2) Цлорчне утримання худоби на пднжних кормах без використання загонв. 3) Перодичний рух в межах пасовищних територй. 4) Участь усього населення в кочвництв. 5) Натуральний характер економки, спрямований в першу чергу на задоволення власних потреб. Такий тип кочового скотарства проснував на територ вразйського степу майже незмнний вд неолту аж до початку ндустрально епохи, коли вн почав вдчувати на соб цивлзацйний тиск. (Осле скотарство з випасом худоби, як правило, не ста основним видом дяльност, а лише доповню землеробство. До того ж воно супроводжуться заготвлею кормв на зиму органзацю примщень для утримання худоби. Так зване, яйлажне скотарство на грських полонинах, ма сезонний характер пристосоване до використання специфчних екосистем в пероди х найбльшо продуктивност).

Харчування скотарв базуться на трьох основних продуктах - молоц молочних продуктах, м'яс кров. Але вс, чи майже вс кочовики (винятком були тльки пвнчн оленяр) вживають рослинну жу, без яко харчування не може бути збалансованим. Вони добувають рзними шляхами основний шлях - спрямований на контакти з хлборобами. Основн тварини у вразйських кочовикв - кон ввц. Нетривалий час ц тварини можуть снувати, добуваючи корм з пд снгу - кон - з глибини до 40 см, ввц - 15 см. Але сильний снжний буран або твердий снговий наст псля вдлиги за певний час можуть викликати падж худоби перетворити заможного господаря в бдняка. По цй причин кочовики не ризикують заходити далеко на пвнч, що явилось причиною утворення Дикого Поля на пвдн Рус. Сезонн маршрути кочувань мали в цлому меридональний характер з водним проритетом влтку харчовим - в нш сезони. Тому для кочовика дуже важливим вмння орнтуватись в простор час, прогнозувати погоду, знати види рослин, можливост тварин т. п., щоб на всьому перегон в багато сотень клометрв завжди в достатнй клькост була кормова рослиннсть, бажано в перод максимально поживност. Кочовик повинен був змалку вчитися у батькв, набиратись практичного досвду, спостергати вивчати природу, виховувати вдповдний характер. Окремо пдкреслимо той важливий для подальшого розгляду факт, що кочовики Дикого Поля перодично, щороку рухалися вд причорномор'я на пвнч аж до границ полсся до настання зими знову поверталися на пвдень, а значить могли систематично перевозити певн товари, тобто виконувати торгов функц, включатись в загальногосподарський механзм. Найважлившими товарами були звичайно, сль зерно.

Кочовики живуть нуклеарними см'ями, найчастше об'днаними в смейно-родинн групи - клька спорднених смей кочують разом, надаючи взамодопомогу взамопдтримку, але кожна см'я веде окреме домашн господарство ма окреме стадо худоби. Дрбн кочов господарства можуть об'днуватися в общини. Зазвичай, общини не перевищували 8 господарств. Общинна органзаця могла мати до трьох рвнв рарх (в бк розширення), але характер зв'язкв в межах бльших об'днань завжди плинний, змнний нестабльний, внаслдок неможливост одночасного випасу велико клькост худоби на обмеженй територ. Основний принцип соцально органзац був генеалогчно-сегментарний, тобто суспльство було подлено на сегменти, в кожному з яких люди були об'днан походженням вд спльного предка. Але значну роль вдгравав також рвень безпеки. Наявнсть небезпеки спонукала до ширшого об'днання, особливо в випадках, коли виршувались питання полтичного характеру. Тод досить аморфний сегмент перетворювався в бльш згуртоване вождвство. Так наприклад, печенги мали 8 практично незалежних вождвств, як дяли самостйно. Втм, на т часи накше не могло бути внаслдок вдсутност засобв комункац в умовах ггантсько територ, що контролювали печенги.

Технологя кочового скотарства не самодостатньою, бо не в змоз забезпечити сама себе всм необхдним, в тому числ, в головному - в повноцнному набор харчових продуктв. Кочова технологя майже цлком залежна вд клмато-географчних умов дуже чутлива до природних катаклзмв, (наприклад, глибокий снг може знищити поголв'я овець). Разом з тим, треба чтко усвдомлювати, що кочове скотарство до настання ндустрально епохи було диною технологю виживання людини (як суспльно одиниц) в умовах сухого вразйського степу (так саме, як пвнчне кочове оленярство - дина технологя автономного виживання людина в умовах тундри). Справа в тому, що вимушене перемщення людей тварин пов'язане з сезонними погодними природними ритмами вегетац кормових рослин, що вдрзняються в рзних клматичних зонах, а також з ритмами виснаження регенерац пасовищ. Масштаб перемщень досягав тисяч клометрв. По цй причин для технолог кочового скотарства характерний високий рвень невизначеност, а вдповдно - значно бльший рвень залежност вд якост свох ршень, нж у землероба, з його ритмчним технологчним процесом. Кочовик завжди знаходиться в зон ризику, в стан готовност до несподванок, що можуть вимагати вд нього надзусиль. Вн вдповда за сво д власним майном навть власним життям - це найвищий рвень вдповдальност. Фактично, кочове скотарство демонстру адаптацйн можливост людини до найменш придатних для життя приводних умов, таких як тундра напвпустин.

Ментальнсть кочовика з дитинства формуться як ментальнсть вона, що постйно бореться з природними стихями завжди готовий прийняти будь-який варант розвитку подй. "Багачев досить одного джута (падежу тварин), а багатуру - одно стрли" - говорить монгольська приказка. "Худоба насправд належить бурану сильному ворогу" - це вже казахська приказка. Особиста власнсть на землю здаться кочовику абсурдом, бо вн не зна просторових кордонв обмежень. Земля, так само як повтря чи сонце, не може належати людин, бо земля породила цю людину, пдтриму життя прийме до себе псля смерт. Захоплення земл у власнсть - то насильство над природою земл природою людини. Землеробв вн вважа рабами, бо вони умовами життя прив'язан до одного мсця змушен постйно тяжко працювати. Само рабство несумсне з кочовою технологю, що сну в умовах повно свободи. Ця рзниця в вдношенн до земл до рабства серед кочовикв хлборобв ма ключове значення. Землеробство базуться на приватнй власност на землю, а приватна власнсть ста причиною майнового, а слдом за ним соцального розшарування. При седентаризац (переход на ослий спосб життя) в середовищ кочовикв невдворотно наступа соцальна нервнсть.

Вдчуття дност кочовикв з природою наслдком того, що кочове тваринництво, по сут - нова форма боценозу з участю людини, стабльний стйкий природний феномен. Час неначе зупинився для них, годинникова стрлка ходить по колу, а не по спрал, все вперто повертаться "на круги своя". Проходили тисячолття, городища перетворилися в велик мста з кам'яними стнами, наче буря прокотилися хвил гунв монголв, потм зникли стни, з'явилися дороги, автомобл лтаки, минули сотн поколнь, а кочовики все так само переганяють з мсця на мсце отари табуни, а х кльксть, як ранше так тепер, не перевищу 1,9 людини на кв. клометр. Неспроста кочовикв з давнх-давен вважали "дтьми природи", не зпсованими цивлзацю. (Втм, це не заважало "дтям природи", вродженим вонам, здйснювати набги на ослих землеробв, яких вони розглядали, як ще один природний ресурс). Що ж було в цьому феномен кочвництва такого, що витримало випробування тисячолттями? Чому кочовики сам по соб не бажають вливатися в колгоспи чи мста, не стають ослими фермерами, людьми бзнесу, а продовжують усма силами пдтримувати свй нелегкий спосб життя? Мен здаться, що все дуже просто, все поясню одне "солодке" слово - свобода– найвища цннсть серед тих, що зна людство. В даному випадку свобода виступа, як форма вльно реалзац немотивовано активност, в повнй узгодженост бажання необхдност. Саме це робить таким органчним, майже симботичним, поднання кочово технолог з життям природи.

Справа в тому, що виробничий технологчний цикл кочовика повнстю починаться завершуться на найнижчому соцальному рвн - на рвн см'. В деяких випадках вн може попросити допомоги у родичв. усе, вн повнстю самостйний, а значить вльний. Бльш висок рвн органзац можуть знадобитися, тльки коли виникають питання загального соцально-полтичного плану. Ц рвн можуть виникати по мр необхдност зникати по завершенню свох функцй. Людина, що виросла в умовах свободи, цлком усвдомлю цннсть. Вимушений перехд на ослий спосб життя, що може бути викликаний зубожнням, сприйматься кочовиком, як трагедя, а таких "вдступникв" суспльна думка засуджувала зневажала, прирвнювала до рабв, як повинн весь час працювати на свому клаптику земл. (Заради справедливост варто зауважити, що так само з презирством вдносились до кочовикв ще бльш вльн люди - мисливц. Щоправда, вони мали до цього пдстави - стада кочовикв зменшували ареал поширення диких тварин х кльксть).

Насправд, почуття свободи власно гдност виника завжди, коли людина вдчува себе самодостатньою. Ще в бльшй мр це стосуться людей, що "зробили себе сам", в нашому випадку мова йтиме про уходникв– людей, що йшли з перенаселених земель Рус у Дике Поле створювали там осередки цивлзац. Цей феномен ми розглянемо окремо.

Принципова несамодостатнсть традицйного кочового скотарства змушу кочовикв до контактв з землеробами ремсниками, тобто взагал, з представниками ослого свту. Ц контакти можуть снувати в рзних формах - торгових вдносин (в форм прямого обмну продукцю чи в форм посередництва), утворення всередин кочового свту ослих землеробських осередкв, перехд на напвкочовий спосб життя, або ж в позаекономчних насильницьких формах пограбування, пдпорядкування або завоювання ослих груп, суспльств, держав. Напевно, вс ц форми контактв використовувались в рзн часи в рзних умовах, хоч писана сторя залишила нам тльки найбльш яскрав сторнки стор цих контактв, пов'язаних з пограбуваннями пдкореннями завоюваннями, тобто протистоянням цих двох типв господарювання. Але з точки зору етногенезу найбльше значення мали постйн мирн контакти двох сусднх цивлзацй, як тривали з досторичних часв. Про ц контакти ми ще поговоримо, а зараз зупинимося на ще одному технологчному феномен, який умовно назвемо, технологя орди.

Ця технологя поляга в використанн кочовиками ослих суспльств в якост ресурсу. Свом корнням вона знову ж таки сяга в досторичн часи, коли сусдн племена в тяжк часи подали одне одного в буквальному сенс. Накопичений бологчний матерал споживався тими, хто залишався живий таким чином популяця переживала найтяжч пероди свого снування. (Можливо, канбалзм став власне тим фактором, що допомг людин розумнй вижити, як виду). Взамн розбйн напади в стар часи були системою в житт сусднх соцальних угрупувань, фактично - соцальною нормою, а певн соцальн групи снували виключно за рахунок грабунку, нод навть трохи пдвищуючи рвень соцально справедливост (як наприклад, славнозвсн опришки). Але коли ми розглядамо взамовдносини кочовикв хлборобв, то мова йде про цивлзацйне протистояння, яке суттво вдрзняться вд соцального. Для початку розберемося в простому питанн - яким чином клька монгольських племен спромоглися контролювати колосальну територю вд Тихого океану до вропи.

Вдповдь дуже проста - вони створили вдповдну технологю (головним чином - Чингзхан). Вона полягала в тому, що армя приднувала до себе вс кочов народи, що були на шляху (звсно, якщо вони погоджувались) пдкорювала вс осл народи, обкладаючи х даниною (чи домовлялись про сплату данини, якщо народи не чинили опору). Таким чином, утворювалась орда, яка все зростала впродовж руху на захд, пдгрбаючи пд себе, як снгова лавина, вс кочов народи. Осл народи, що попадали в сферу впливу орди, забезпечували орду виробами ремесла рослинною жею. Для збору данини з цлого князвства достатньо було одного баскака з помчниками. Втм, через невеликий промжок часу князьки вже сам збирали данину вдвозили в Орду. Страх перед невдворотною жорстокою вдплатою за непокору був надйним гарантом виконання домовленостей. Жодна з колональних мперй не може зрвнятися з Ордою в ефективност мнмзац зусиль, необхдних для збору данини пдтримання контролю. головне, завдяки чому це досягалось, полягало у внутршнй свобод пдкорених територй, невтручанн в х внутршн дла господарський механзм.