Чтение онлайн

В суспльств, як взагал в природ, снують ритми накопичення розрядки енерг, перетворення енерг з одно форми в ншу. мпульси розрядки пов'язан з снуванням нформацйного поля, в якому розповсюджуються, пдсилюються, послаблюються чи трансформуються де, нформаця про под, нов технолог, товари, методи органзац. нформацйн хвил певною мрою синхронзують, унфкують людську цивлзацю, створюють аналогчн явища в дуже вддалених здавалося б няк не пов'язаних мж собою кранах частинах свту. Як приклад приводять каскад криз, заворушень революцй в Англ, Франц, Португал, спан, тал в перод з1640 по 1653 роки. Але на цей же перод припада фнал завершення Тридцятилтньо вйни, а також доленосна визвольна вйна на Укран, далекй вд Захдно вропи, навть повстання в Москв 1648 року ("соляний бунт"). Як не дивно, але в цей же перод вдбулася низка повстань в Кита, а також почалися вйни проти рокезв в Америц. Наче якийсь врус охопив усю землю. На мою думку, цей врус ма назву - нформаця. нформацйн хвил розносять по земл де, технолог, соцальн практики.

Роздл 1.3. Технологчний вимр .

Якщо ти си, п'ш бачиш добро у всяких справах свох,

то це дар Божий.

Екклезаст.

Враховуючи факт снування глибоких традицй марксизму в нашй кран, маю зробити одне попередн зауваження. Тут дал я переважно вживаю термн, технологя, замсть прийнятого в марксизм термну, спосб виробництва, який поляга в дност продуктивних сил виробничих (соцальних) вдносин. Технологя характеризу тип господарсько дяльност безвдносно до будь-яких нших вимрв суспльно системи. Ми можемо розглядати землеробство чи кочове скотарство, як таке, що не змню свох суттвих рис в залежност вд типу соцальних вдносин. Так наприклад, землеробство почало радикально модернзуватись тльки в XX столтт, з появою ндустральних технологй. Але присадибне землеробство, роль якого в житт середнього укранця досить значна, принципово не змнилося донин. Розглядаючи ту чи ншу технологю, ми перш за все будемо звертати увагу на фактор рвня самодостатност. Власне цей фактор вплива на соцальн зв'язки, тобто на суспльну структуру органзацю. Крм того, для нас важливим буде ментальний вимр, який тсно пов'язаний з характером господарсько дяльност.

Якщо проаналзувати карту розселення народв свту, то неважко переконатися, що висока концентраця укранського населення корелю з зонами землеробства. Тобто, укранець - перш за все, землероб, причому корнний, з дуже глибокими хлборобськими традицями вдповдною культурою, яку вн не втрачав в досить довгому сторичному час. Ця культура, закрплена в ментальност, явля собою постйно дючий нерцйний елемент - навть коли вона захоплються, пригнчуться, знищуться ншою, наприклад, кочовою культурою, вона не перероджуться, а десь тл в залишках, поки виникають умови для розгортання.

Та первсна Украна, яка започаткувала процес поширення укрансько ментальност, виникла в результат д клькох факторв: по-перше, зткнення двох культур - древньо землеробсько кочово, по-друге, наявност, умовно назвемо, Дикого поля - величезних вльних територй, придатних для землеробства, по-трет, певно соцально, демографчно, нарешт - геополтично ситуац, що склалася в часи формування укранського етносу. Таким чином, вдбувалася взамодя клькох вимрв соцального процесу, причому, на рзних етапах той чи нший вимр мг ставати визначальним. Але найважлившим постйно дючим фактором взагал будь якого соцального процесу технологя, поднана з природними умовами. Це поднання, характерне для будь якого типу культури аж до початку ндустрально епохи, визнача умови можливост виживання популяц. Власне, адаптаця до природних умов з використанням розуму, започаткувала процес видлення людини з природи подальший цивлзацйний процес.

Землеробство, що виникло згдно рзних джерел вд 11 до 12 тисячолть тому, створило потужне джерело популяц землеробв, яке поширювалось з долини Нлу в Азю, де в аналогчних умовах, в долинах великих рк виникали землеробськ цивлзац стародавнього поясу культур вд Нлу до Хуанхе. Знову ж таки, внаслдок внутршнього демографчного тиску люди мгрували у бльш сувор менш пристосован для землеробства регони, створюючи там нов осередки - на територ ниншньо пвнчно Грец, близько 6,2 тис. рокв до н. е. (культура Неа-Никомедя), буго-днстровська культура, близько 5,5 тис. рокв до н. е., а вслд за нею - потужна трипльська-кукутень культура на територ ниншньо Украни, близько 5 тисячолть до н. е.. Остання - проснувала близько двох тисяч рокв стала найбльшою серед енеолтичних культур вропи. Цей факт ма об'ктивн пдстави - найкращ найбльш площею земл в вроп здатн прогодувати бльшу кльксть населення. Без сумнву, технологя, що одного разу була винайдена, дал розповсюджуться в бльшост випадкв шляхом передач нформац, а не шляхом нового вдкриття. Хоч трипльська культура була знищена представниками кочових народв ямно культури, але так само не виклика сумнву, що трипльц лишилися на свой земл, бо ниточка землеробства вд того часу не переривалась. Ямна культура взяла вд трипльцв землеробство, напевно виникла нова хвиля етногенезу. Хорош природн умови для землеробства стали виршальним фактором для його поширення безперервного пдтримання на територ ниншньо Украни.

Первсна хвиля цивлзац, що виникла близько 12 тисячолть тому, поступово просувалась в усх напрямках, адаптуючись до природних умов. Ясно, що умови землеробства на заливних полях Нлу, вкритих шаром родючого мулу, на цлинних чорноземах ниншньо Украни, покритих густою рослиннстю вдрзнялися суттво. Робота кам'яною мотикою тут не дуже ефективна, а домашн тваринництво вимага створення запасв фуражу на зиму. Тому власне тут вдбулося одомашнення коня близько 4 тис. рокв до н. е., що створило новий революцйний технологчний фактор, який змнив характер розвитку цивлзац хд стор - започаткував Великий вразйський степовий пояс кочових культур, що немислимий без коня. Примтивне кочвництво почало зароджуватись близько 5 тис. рокв до н. е., але набрало розвинених форм тльки в 2 - 3 тисячолтт до н. е. Виникли два типи цивлзацй, що радикально вдрзнялись в усх вимрах - технологчному, органзацйному, територальному головне, що розвивалися з суттво вдмнними швидкостями. Справа в тому, що технолог в ослих культурах мають можливсть для бльш нтенсивного розвитку, а розвиток технологй, перш за все - обробки металу, тягне за собою вдповдн змни в нших вимрах. Цей асинхронзм неминуче привв до необхдност контактв, взамод, нарешт, зткнень обох культур - кочово, яка вдставала, з ослою землеробською. Ймоврнсть зткнень спочатку була досить мала, в зв'язку з тим, що ц культури займали дещо рзн екологчн нш: кочовики повинн були забезпечувати можливсть випасу худоби на протяз року, то ж вони знаходилися значно пвденнше вд землеробв лсостепу. Землероби мали можливсть створювати запаси ж корму для худоби на зиму, а тому могли жити на бльш пвнчних бльш вологих територях. Власне цей фактор призвв до виникнення нейтрального Дикого поля - територ, де зародилось укранство.

Ментальнсть хлбороба лсостепу, де досить сувора зима, це ментальнсть вдповдальност за майбутн, необхдност думати мнмум на рк вперед, щоб мати можливсть не тльки пережити зиму в тепл в достатку, а й зберегти, а то й примножити господарство. Це ментальнсть господаря, що заклада мцну теплу хату, саджа сад, копа колодязь, буду господарськ споруди, заводить худобу, придба необхдний реманент, ма велику кльксть необхдних в житт знань, вмнь навичок, що пдтримуються накопичуються тльки через зв'язки поколнь. (Наприклад, мй батько, Чередник Федр ванович, 1901 року народження, що виховувався ще в старих традицях, крм землеробства робив будвельн, покрвельн, ковальськ роботи, вмв робити мило, крохмаль, вичиняти шкри, вирощувати држдж, робив вдра, домашнй посуд, знав гончарну колодязну справу ще масу всяких речей, необхдних в житт). Власне цей тип ментальност, або точнше, нос цього типу ментальност створили сучасну вропу, що стала лдером свтово цивлзац. ця ментальнсть, цей спосб життя формувалися власне на пвноч, де умови змушують людину до вдповдно, в першу чергу, вдповдально поведнки.

Спадкомнсть, тяглсть землеробсько культури аж вд часв Триплля, зокрема, проявля себе в конструкц житла - хати, що ма каркас, виготовлений з дерева або з плоту покритий зверху з середини шаром саману (глини з солом'яною счкою), дах робився з соломи, а пдлога - з глини. Стни блились крейдою, вапном або блою глиною. Ця надзвичайно економчна, екологчна, чиста довговчна (глина - деальний консервант для деревини) конструкця, яка проснувала тисячолття, на мй погляд, до нашого часу ма абсолютн переваги перед сучасними технологями, перш за все, в вдношенн вартост екологчност. Хата одною з родових ознак саме укрансько, землеробсько культури, перш за все лсостепу, степу. Бла поверхня стн, наповненсть рвномрним розсяним свтлом всередин, спонука до творення краси (мальована хата, мальована пч, оздоблення рушниками, декоративним посудом, засушеними квтами колосками), так само як бла поверхня полотняно сорочки спонукала до вишивки орнаментом, що мав не тльки естетичне, але й сакральне, символчне чи мстичне значення. Бля хати саджали квти, калину, а неподалк - садок. Хата поднувала технологчний естетичний чинники, стала головним елементом рукотворного домашнього раю. Хата спонукала до ослост, стабльност, усталеност, традицйност - необхдних складових хлборобського типу технолог. Бо найважливше в цй технолог - орна земля, що знаходиться в особистй власност господаря прив'язу до себе мцнше рабських ланцюгв. деал хлбороба, його "земля обтована" - це власний надл земл, хата господарство. Цей деал всмоктуться з молоком матер, усталються всм ходом життя.

Освоння степово цлини, вкрито товстим мцним шаром дерну, немислиме без плуга. "Де оре соха, там трава суха, а де плуг ходить там хлб родить" - говорить старовинне народне прислв'я. Степовий плуг був винайдений у другй половин першого тисячолття н. е. являв собою дуже складний агрегат, що мав шсть основних частин (вдвал, пдошву, лемш, чересло, полоз, полицю), зроблених з застосуванням дерева металу, а також багато допомжних. Плуг приводили в дю вд чотирьох до восьми волв. Створити такий агрегат вже не могли сам лише хлбороби. Почали виникати мстечка, де селились професонали-ремсники. Але снувала одна дуже характерна для Украни особливсть - ремсник не вдривався цлком вд обробки земл, а поднував ремесло з землеробством, працюючи на власнй земельнй длянц. Вузькими професоналами, що не сяли хлб не тримали худобу, були одиниц.

Наведу характерний приклад з середовища, яке я добре знаю. Мо прям предки, Конон Побожий його дружина Орина, прихали у мсто Кролевець, що на Сверщин у 1773 роц поселились на вулиц Гончарвка, на правому берез рчки Свидня. На протилежному берез була вулиця Довгалвка, де жили довгал. Вверх по теч знаходилась Гребениквка, трохи збоку - Мала Гончарвка, Ремсникова вулочка т. д. вдповдно до професонально орнтац. Кожна садиба на Гончарвц (так само, як на Довгалвц) мала город бля хати на схилах Свидн ниву (одну чи деклька) десь на сторон. (Згдно положень магдебурзького права, яке Кролевець отримав у 1644 роц, мста розпоряджались також певними землями за межами мських територй). Крм того до земельно длянки примикав снокс на заливному луз Свидн, з обов'язковою невеликою водоймою-копанкою, що завжди тримала воду. Длянки снокосу межувалися посадками дерев кущв. Середина заливного лугу слугувала спльним пасовиськом для вс громади. (Наявнсть громадських земель - в першу чергу це були випаси для худоби лси - характерна особливсть Украни). Виникнення гончарного виробництва було пов'язане з наявнстю великих покладв глини на правому берез Свидн. Про масштаб гончарних цегляних робт свдчать так зван, шури– кар'ри, що залишилися псля забору глини (найбльший з них ма об'м близько 5000 кубометрв), а також глиняна гора поблизу Мало Гончарвки, зрзана як ножем наполовину. Масштаби були солдн, все це в основному йшло на продаж, бо Кролевець був ярмарковим мстом. (Псля вйни на Гончарвц працювало близько десятка гончарв, а за мо пам'ят залишився вже лише один гончар, та й той згодом кинув свою професю, коли ремсникам заборонили виробляти, так званий, полив'яний посуд, бо без поливи керамка втрача сво споживч якост). На рчц Реть, що протка поряд з мстом, дяло з пвдесятка млинв, що забезпечували потреби мста в розмел зерна. Мабуть наявнсть ярмарку спонукала до розвитку ткацтва, одним з центрв якого став Кролевець ще в середин XVIII столття. Псля появи товарного (фабричного) ткацького виробництва ткацьке ремесло в Кролевц не зникло. Воно адаптувалося до змн шляхом перетворення простого ткацтва в художн зайняло вдповдну ншу на ринку художнх виробв. Ця традиця сну донин. сторя Кролевця пода один з численних прикладв того, як в ус часи люди намагались рацонально пристосовуватись до природних умов ресурсв. Це безумовно опиралося на традиц самоврядування, що продовжували дяти в мст також псля скасування росйською владою магдебурзького права. Разом з тим, до сьогодення залишаться характерною прив'язансть людей до земл - майже кожна см'я обробля власну земельну длянку, це один з реальних суттвих факторв, що впливають на добробут жителв мста. саме ця хлборобська традиця допомага людям переживати найтяжч пероди соцальних потряснь, вйни, революц, голодомори.

Чи така "напвнатуральнсь", вдсутнсть вузько спецалзац у бльшост населення Украни вадою, чи перевагою - це дуже важливе питання ми розглянемо окремо. А зараз необхдно пдкреслити, що одноосбна чи односмейна хлборобська технологя, яка була поширена на територ укранського полсся, являться самодостатньою (на вдмну, наприклад, вд пдсчно-вогнево системи). Вона створю замкнуту екологчну систему, свого роду, мкрокосм, в якому сну безперервний замкнутий екологчний цикл, де вдходи життя людей тварин слугують поживою для рослин, тобто реалзуться той самий цикл, що сну в дикй природ. Людина практично не порушу природн процеси не залиша псля себе продуктв дяльност, що х не може утилзувати природа (фактично - форма боценозу з участю людини). Контакт з "зовншнм свтом" пов'язаний по-перше, з потребою в бльш складних знаряддях прац, що стало причиною утворення спецалзованого, але органчно поднаного з хлборобством ремесла мст, а по-друге - з потребою в сол, що споводувало виникнення спецальних видв торгвл (зокрема, чумацтва). В принцип, тобто по свой внутршнй сут, самодостатнсть забезпечу стабльне снування суспльства на тй самй територ на протяз столть, якби не одно "але". Це "але" ма назву, зростання клькост населення, яке порушу рвновагу стабльнсть. Але це вже новий, демографчний вимр соцального процесу, який буде розглянуто окремо.