Чтение онлайн

Практична реалзаця ц теоретично схеми була складншою, особливо з урахуванням специфки кочвництва. По-перше, якщо вд Монгол до Уралу можна проскакати на кон по сухому, то вся вропа в рзних напрямках перетнута великими малими рками - майже нездоланними перешкодами для кнноти. Тому масштабн походи проходили взимку. навть взимку пересчена мсцевсть поблизу рк, з обривами, ярами снговими заносами не сприя руху кнноти. По-друге, для руху величезно арм взимку потрбен вдповдний ресурс харчв фуражу, який вйсько намагаться забезпечувати за рахунок грабунку мсцевих запасв. Але для цього в даному регон повинна бути вдповдна густина населення вдповдн запаси. (Саме ця проблема стала фатальною для 600-тисяно арм Наполеона пд час його Росйського походу - нчого було сти не було в що одягнутись. На вдмну вд вйськового геня всх часв народв, монголи проводили дуже детальну попередню розвдку, укладали карти, схеми руху). Тому монголв не цкавили малонаселен регони. Крм того, кннота мала свочасно повернутися в степ, щоб не застрягти десь в лсах в болотах навесн. По-трет, для кочовика рдною стихю був степ, досить вддалений вд полсся лсово зони Рус, що дуже затрудняло контроль над своми володннями, а сам ц володння не носили суцльного, безперервного характеру (наприклад, кочовики як вогню боялись болота, де кнь вдразу застрягав, х не було на землях ниншньо Блорус). Нарешт, по-четверте, обширн територ, велик вдстан, практична вдсутнсть держаного апарату, а також сам характер господарсько дяльност кочовикв, обумовили практичну неможливсть довгого снування кочово держави без трансформац в напрямку ослост, хоч яса Чингзхана забороняла кочовикам осдати. (Втм, нам невдомий оригнальний текст яси, а в снуючих переказах багато протирч).

Вже сам Чингзхан заснував мсто, столицю держави, Каракорум, де працювала велика кльксть ремсникв (в тому числ навть з захдно вропи) процвтало поливне землеробство (Гйом де Рубрук). Вн розумв (точнше, його просвтили китайц), що сидячи на кон не можна управляти державою. На територ Золото Орди, яка вдкололася в 1269 роц вд мпер, невпинно утворювались мста мстечка загальною клькстю до 150, де ремсники виготовляли зброю, збрую, посуд т. п., як також були центрами торгвл, бо розташовувались переважно на торгових шляхах. Але кочова природа людини несумсна з ослою. Сама аморфна плинна структура орди, невизначенсть територй окремих улусв, х практична незалежнсть, наявнсть багатьох претендентв, що мали законне право на верховну владу (за 190 рокв незалежного снування Золото Орди змнилось 49 ханв), внутршн усобиц (вже близько 1287 року вд Золото Орди вдколовся беклярбек Ногай з свою ордою зайняв частину пвнчного Причорномор'я), але головне - практично незалежне спвснування двох свтв, двох цивлзацй, кочово осло - все це поступово привело до повного розпаду держави.

Кочова в свой основ свой деолог держава не змогла зробити сплав, творчий синтез отих двох свтв, створити щось яксно нове. Все зводилося до того, що кочова частина держави паразитувала на ослй частин. Армя, що викону тльки каральн функц, завжди почина розкладатись. В черговий раз виправдовуються слова Сципона Африканського: "Sine adversario marcet virtus" ("Без ворога в'яне мужнсть"). Вон повинен не тльки мати виучку бути готовим вбивати, але повинен мати бойовий дух мати мужнсть вмирати. Готовнсть помирати - це перше найголовнше, що втрача вонство паразитарно держави. така держава приречена на загибель. Монголи - елта мпер Чингзхана, "розмазалась" тоненьким шаром на поверхн безлч народв, що були включен в процес чи поневолен, цей тоненький шар "всмоктався" в основу зник практично безслдно. В самй Монгол кльксть населення перетнула мльйонну позначку тльки в 1962 роц. Все вернулось "на круги своя" - народ, володар свту, як тисячолття назад спокйно пасе табуни на безкрах монгольських степах.

Це дуже важливий сторичний приклад - соцальна практика, що була заснована на чистому насильств, спромоглася проснувати лише коротку сторичну мить, бо насильство породжу спротив пригноблених моральну деградацю пригноблювачв - явища, що поступово знищують таку суспльну систему. В той же час, соцальн системи, як продуктом самоорганзац, "соцального консенсусу", кооперац, можуть снувати необмежено довго (при вдсутност зовншньо агрес), бо вони безперервно адаптуються до умов снування, якщо вони змнюються, фактично являють собою живий соцальний органзм. Зародження укранства якраз явля собою приклад, коли зткнення двох культур, землеробсько кочово, набуло форм самоорганзац кооперац породило новий тип соцально практики.

Розд л 1. 4 . Популяцйний вимр.

Природну стихю можна подолати лише пдкорившись

законам.

Френсс Бекон

Вд сторикв флософв нод можна почути наступний афоризм: "Основний закон стор поляга в тому, що сторя не ма законв". Тобто сторя може мати певн закономрност, але вони не мають загального характеру змнюються в ход стор, бо суспльство постйно еволюцону стар закономрност стають непридатними для нових форм. Але разом з тим в природ дють фундаментальн принципово незмнн фзичн, хмчн, бологчн (зокрема, адаптац), нформацйн нарешт, кбернетичн закони. Ц закони стосуються бльш низьких рвнв органзац матер, на яких базуться соцальна органзаця, а тому вони мають мперативний, обов'язковий характер, бо вся природа - дина. Наприклад, якщо на найнижчому - фзичному рвн д закон нерц, то вн буде дяти також на всх нших рвнях, включно з соцальним. Але форми, в яких проявляють себе закони нижнх рвнв в соцум, будуть визначатися специфкою власне соцуму. Тут ми торкнемось основного закону природи - закону збереження енерг, який по вдношенню до суспльства можна сформулювати як закон обмеженост популяц: в замкнутй соцальнй систем, що перебува в певному обмеженому середовищ використову певну технологю, завжди сну граничне значення для клькост людей, як там можуть достатньо довго снувати. Це граничне значення клькост людей носить назву, мстксть середовища. Говорячи по-простому, певна територя може прогодувати тльки певну обмежену кльксть людей не бльше, бо людина, помж ншим, явля собою енергетичну машину. (Звичайно, аналогчний закон справедливий також по вдношенню до тварин взагал - до будь якого бологчного виду). Звдси виника очевидний висновок, що характер розвитку суспльства ма бути пов'язаний з густотою населення що цей зв'язок може мати надзвичайно сильний, навть критичний характер, незалежно вд усх нших факторв, що дють у суспльств. Дйсно, розвиток суспльства в популяцйному вимр явля собою не тльки соцальне, але й незалежне вд соцуму бологчне явище, що власне й нада йому ту самостйнсть, яка дозволя говорити про незалежний популяцйний вимр. В формулюванн закону обмеженост популяц закладен умови, при яких вн виконуться (замкнутсть, обмеженсть середовища, незмннсть технолог). А тому при наближенн клькост людей до мсткост середовища з необхднстю виникають явища, як порушують дан умови - замкнутост соцально системи (мграця), обмежень територ (розширення життвого простору) нарешт, вдосконалення технологй. Розглянемо бльш детально конкретн механзми.

Коли кльксть населення дуже мала порвняно з мсткстю середовища, то зростання сприя кращому виживанню людини значить - сприя бльш швидкому зростанню популяц, (так званий позитивний зворотний зв'язок). Коли кльксть людей наближаться до мсткост середовища, виника нелнйне явище, яке ма назву, демографчний тиск. (Нелнйнсть цього явища поляга в тому, що в ньому виникають яксн змни, причому змни в одному вимр соцально системи приводять до яксних змн в нших вимрах). Демографчний тиск явище, яке виника в ментальному вимр поляга в тому, що збльшення густоти населення почина сприйматися, як негативне (створю ментальне напруження) тим бльш негативне, чим ближче кльксть населення наближаться до рвня мсткост середовища. Яксн змни в нших вимрах, проявлять себе в тому, що виникне торгвля, збльшиться роль ремесел, продукцю яких можна мняти на харч, утворяться торгов шляхи, вдосконалиться агротехнка або ж почнеться нтенсивна вирубка лсв, збльшиться мграця, змниться соцальна органзаця, нарешт, може виникнути вйна за розширення життвого простору.

Класична модель зростання популяц виражаться рвнянням Ферхульста-Прла, в якому прирст населення зменшуться до нуля при наближення клькост населення до мсткост середовища. Таким чином, кльксть населення асимптотично наближаться до гранично можливо. В реальност справа вигляда складншою гршою, бо на жаль, народжувансть "нчого не зна" про мстксть середовища живе за своми, незалежними бологчними законами. В результат кльксть населення "проскаку" за граничне значення, що приводить до неминучих катастрофчних наслдкв, серед яких - голод, канбалзм, епдем, вимушена мграця, грабжницьк набги на сусдв, вйна. З ншого боку напружена ситуаця стимулю пошуки виходу, нтелектуальну дяльнсть може призвести до винаходу нових технологй, що забезпечать бльш високу мстксть середовища, або ж нових технологй ведення вйни. Якраз в ц критичн часи народжуються надактивн люди - пасонар, в термнолог Л. Гумльова, але причиною тому ста не космчна енергя, а бльш прозачний голод прагнення до життя. В усякому раз, змна клькост населення в час ма не монотонний, з наближенням до граничного значення характер, а хвилеподбний або циклчний, з пдйомами спадами. Крм того, демографчний тиск може виникати не тльки в цлому суспльств, але й в окремих його групах, наприклад в середовищ елти. Тод вн спонука елту до боротьби за обмежен ресурси так само породжу нелнйн явища в нших вимрах. Крм того, на етапах швидкого зростання популяц збльшуться доля молод, бльш схильно до пдвищено активност в "пасонарних" формах.

Серйозним вивченням популяцйно проблематики (не рахуючи основоположно роботи Томаса Мальтуса 1798 року) вчен зайнялись псля того, як в 1930-х роках виявили наявнсть демографчних циклв, тобто бльш-менш перодичних пдйомв спадв клькост населення (В. Абель, 1934 р.). Псля Друго свтово вйни виникла неомальтузанська школа (М. Постан, Ф. Бродель багато нших), яка встановила фундаментальну важливсть демографчного фактору в сторичному процес. В СРСР, де мальтузанство переслдувалось, (незважаючи на його цлком матералстичний характер), в 60-т - 70-т роки складаться економчна (так звана, клометрична) школа (. Ковальченко, Л. Млов). Книгу Леонда Васильовича Млова "Великорусский пахарь и особенности российского исторического процесса" можна вважати зразком клометричного, а по-сут - неомальтузанського пдходу до стор, коли за основу сторичного аналзу береться матеральний фундамент життя людини, основа його виживання, тобто земля технологя землеробства. Вн демонстру як природно-клматичний фактор безпосередньо чи опосередковано вплива на економку, суспльний устрй росйську державнсть за перод з XV-го по XIX-те столття. Зокрема, уклад життя великоруського землероба Млов характеризу, як "моблзацйно-кризовий режим виживання суспльства з мнмальним об'мом сукупного прибавочного продукту". Звдси, як необхдна дино можлива форма адаптац виника общинна органзаця суспльства, а разом з нею найбльш жорсток полтичн механзми вилучення створеного селянами продукту (фактичне рабство) тенденця до експанс на бльш продуктивн земл. В роботах Джека олдстоуна (1988), П. Турчина С.О. Нефедова (2008) розглядаться зв'язок мж демографю соцальною структурою суспльства (так звана, демографчно-структурна теоря). Зокрема, дослджуться, як демографчний тиск в середовищ само елти приводить до зубожння, невдоволення, як наслдок виника тиск з боку елти на народ на державу з метою перерозподлу ресурсв на свою користь. Це ста причиною ланцюга пов'язаних мж собою наслдкв - падння реальних доходв населення, вдповдне зменшення доходв держави, народн заворушення, змови елтарних груп, повстання, голод, крах держави. Ще один демографчний фактор пов'язаний з тим, що вковий склад населення залежить вд фази демографчного циклу. Зокрема, на фаз зростання, а особливо пд час демографчних вибухв, населення рзко омолоджуться, як пише Д. олдстоун: "Швидке зростання молод може пдрвати снуюч полтичн коалц створити нестабльнсть. Велик молоджн когорти звертаються до нових дей неортодоксальних релгй, кидаючи виклик авторитетам. Вони можуть бути легко втягнут в соцальн полтичн конфлкти". Як приклад, С. Нефедов вважа, що одна з суттвих причин революц 1905 року в Рос якраз пов'язана з надлишком сльсько молод, що була незатребувана в сел подалася у мста.

сну ще один аспект популяцйно проблеми - клмато-географчний погодний. Мстксть середовища залежить вд клматичних погодних змн, як можуть наступати набагато скорше, нж на це може реагувати популяця. Особливо це стосуться кочвництва. Мстксть середовища при кочовй технолог дуже мала. (Для вразйського степу вона склада вд 0,7 до 1,9 людини на квадратний клометр). Давн традиц кочвництва сформували певну етику певн механзми регуляц, щодо розмрв популяц, яку може витримати земля, а вдповдно - до народжуваност. Кожна см'я реально дивилася на реч контролювала народжувансть (включно з методом нфантициду). Тому кльксть населення в середовищ кочовикв була бльш менш стабльною. Але й тут все не так просто. Коли наступали досить довг пероди бльшо вологост клмату, земля розцвтала, продуктивнсть тваринництва зростала, населення вдповдно зростало. Коли клмат ставав бльш посушливим, а посуха могла наступити раптово, пасовиська вже не могли прогодувати велик стада, худоба йшла пд нж, псля нетривалого пероду повного достатку наступав голод. Суть явища поляга в тому, що популяця тварин на може вдслдковувати змну продуктивност пасовиськ, а кльксть населення не може вдслдковувати змну популяц тварин, бо ма дуже велику нерцю в час (поки не вимре попередн поколння людей). Цей нерцйний ефект неспвпадання по фаз (зсув фаз) взамозалежних явищ вдгра дуже важливу роль в соцальних ( не тльки) процесах. Дйсно, що робити з надлишком населення якщо його в принцип не може прогодувати земля? Варантв може бути клька - мграця населення в пошуках нових ареалв, придатних для тваринництва, перехд на землеробство, грабунок ослих сусдв захоплення х в полон з метою продажу , нарешт, вйна. Ус ц варанти неодноразово були апробован у вдносинах кочовикв мж собою до землеробв. Погодн фактори стають найбльш критичними в зонах перенаселення, де на протяз урожайних рокв не вдаться створити запаси збжжя, як давали б можливсть пережити неврожа. (Приклади - страшн голодомори в зонах перенаселення в нд в Кита в другй половин XIX столття, голод в Рос 1891 - 1892 рокв псля демографчного вибуху 1860 -х - 1890-х рокв).

Зв'язок мж клматичними чи погодними змнами соцальними явищами в стар часи спецально не дослджувався, хоч подекуди сторики подають вдомост про аномальн погодн явища. О.Л. Чижевський в 1924 роц випустив книгу "Физические факторы исторического процесса", де виклав дан щодо кореляцй мж аномалями сонячно активност аномальними соцальними явищами - бунтами, революцями, вйнами. Г.Ю. Грум-Гржимайло в 1926 роц, пзнше А. Тойнб стали пов'язувати масов мграц кочовикв з усиханням, а Л. Гумльов - з надмрним зволоженням вразйського степу. Широко вдома також кореляця мж тисячолтнми хвилями нтеграц-дезнтеграц коливаннями клмату, так званими, малими льодовиковими перодами (наприклад, В. . Пантн "Циклы и ритмы глобальной истории"). Але вдсутнсть надйних даних про погодн умови в далекому минулому, робить неможливим встановлення причинно-наслдкових зв'язкв соцальних явищ, що тод вдбувалися. Про змни клмату чи перенаселення можна судити, як це роблять сучасн дослдники, по наявност рзномантних побчних показникв, як наприклад, змна характеру торгових вдносин з сусдами, нтенсивне заняття полюванням, чи навть рибальством, що не властиво для кочовикв. Скажмо, хронологя норманського завоювання Рус (хоч норманська гпотеза не всма пдтримуться) корелю з норманським вторгненням в Нормандю (пвнч Франц) з подальшим захопленням Британ. Крм того, в той же перод були заселен ряд островв в пвнчних морях, включно з сландю, а звдти добралися й до Гренланд. Тобто, явно мав мсце значний прирст населення, може навть популяцйний вибух, можливо пов'язаний з сприятливим погодно-клматичним перодом, в результат якого надлишки популяц, яких пзнше не могла прогодувати скупа пвнчна земля, змушен були мгрувати, адаптуватись до нових умов життя, шукати соб мсце пд сонцем за допомогою збро. А вже коли сформувалась ментальнсть по типу, народ-вйсько, або агресивна спльнота, що живе за рахунок розбою, пшов процес норманських вторгнень захоплень аж до пвнчно Африки Антох. Але сторя майже не залиша нам свдчень щодо тако прозачно реч, як нестача харчв. Втм, проблеми перенаселення стосуються не тльки далекого минулого. (Як тут не згадати про дею "розширення життвого простору" А. Гтлера). Висока швидксть зростання популяц в умовах обмежених ресурсв в будь-якому раз веде до неминучо катастрофи. Помрно висока швидксть зростання - приводить до бдност. Наприклад, для багатьох кран пвденно Америки була характерною швидксть зростання населення приблизно в 10 разв за столття (це досить точна цифра для Бразил на протяз двох останнх столть. В той же час, наприклад, для Франц ця цифра менша 1,5). й вдповда подвоння клькост населення за 30 рокв - майже за час змни одного поколння. Тому не дивно, що значна частина населення (бля 11 млн. в Бразил) живе в фавелах в бдност. Економка крани не в змоз нкорпорувати в систему (навчити, працевлаштувати забезпечити сучасним житлом) такий високий прирст. Втм, власне перенаселення спонукало чи примусило людину до освоння всх, в тому числ майже не придатних для життя регонв планети, таких як Гренландя, Чукотка, Тибет чи пустел. Адаптаця до життя в рзних регонах призвела до утворення рзномантних технологй виживання, культур, релгй, викликала явище етногенезу, обмну нформацю продукцю, створила те генетичне культурне розмаття, що необхдною складовою для подальшого снування людства.

вразйський степ в цлому бльш продуктивний бльш вологий в захднй його частин. Тому на протяз вдомо нам стор спостергався цлком визначений захдний вектор мграц кочовикв, що супроводжувався конфлктами вйнами. За скфами, що жили на ниншнх укранських землях бльш як тисячолття, прийшли сармати (вторгнення 280 - 260 роки до н. е.), потм хунну вирвались в Великий степ з Внутршньо Аз, проклавши дорогу через хребет Тарбагатай, що до того часу стримував це переповнене кип'яче джерело кочових народв. Дорогою вони пдгребли тюркськ, схдно-сарматськ угорськ народи, вже в вигляд нового етносу - гунв, прокотилися вропою. Цей потужний популяцйний тиск спричинив Велике переселення народв, що привело до краху Римсько мпер початку стор ново середньовчно вропи. Щодо печенгв, як в кнц 9 столття перейшли Волгу поступово заполонили вропейську частину степу аж до гирла Дунаю, то снують сторичн данн, що цей рух був пов'язаний власне з прогресуючим пересиханням степу мж Каспм Аралом, де кочували печенги. На початку XI ст. знову-таки з сходу прийшли половц (кипчаки). Судячи з усього, в цьому випадку причиною вторгнення також стало перенаселення, бо половцв вистачило, щоб зайняли територю вд ртиша до низов'я Дунаю. Бльше того, на пвнчних ареалах свого розповсюдження половц були вимушен вести напвослий спосб життя з заготвлею кормв на зиму зимвниками для худоби. Заразом половц "вдавили" плем'я торкв в Русь, де вони поступово злились з пвденно-руським етносом стали важливим чинником етногенезу укранцв. Власне, перенаселення, пов'язане з посухами на територ Монгол в XII столтт стало причиною руху монголв на захд. Половц пзнше "вписалися" в Золоту Орду започаткували етногенез багатьох тюркських народв.