Чтение онлайн

Демографчний фактор став основним в створенн умов передумов творення укранського етносу. Мова йде про "темн вки", що не залишили документальних свдчень стосовно тих районв, де утворювалось укранство - на протяз вд монгольсько навали (1240 рк) до кнця XV столття, коли почалися агресивн набги з боку кримського ханства. Псля того, як монгольська навала "пдгребла" бльшсть кочових половцв, в Дикому пол настала вдносна пустка. Першу спробу створити незалежну вд Золото Орди державу в пвнчному причорномор' робив беклярбек Ногай, починаючи з 1270 року, але близько 1300 року вн був розбитий ханом Золото Орди, Токтою. Невдовз в Криму степах Тавр людська популяця була вдкинута приблизно на столття назад, в результат страшно для враз под - в 1320 роц в пустел Гоб почалася епдемя чуми - чорно смерт, яка докотилася до Криму 1346 року викосила близько 100 тисяч людей. На пвнчну Русь чума прийшла довгим шляхом через вропу, спочатку до Пскова аж в 1352 роц, що ще раз пдтверджу вдсутнсть зв'язкв Рус Криму в цей перод. В наступному 1353 роц вона охопила Москву, почала опускатись вниз на Смоленськ, Сверщину, Кивщину , як пишуть, "нарешт спустившись на пвдень, щезла в Дикому пол". А щезнути вона могла тльки при однй умов - вдсутност, або недостатньо високй густот населення. Таким чином, спочатку монгольська навала, а потм епдемя чуми створили умови для формування укранського етносу практично "з нуля", на безмежних незаселених землях, на протяз бльш як двох столть. там вдбулися контакти русв з кочовиками, що надало вдповдно специфки процесу цього формування. Початок агресивних набгв кримських татар кочових ногайцв в кнц XV столття напевно був пов'язаний з перенаселенням в Кримському ханств, особливо серед ногайцв, так що грабжницьк набги стали формою вдосконалення технолог виживання. (Така форма вдносин мж землеробами кочовиками прослдковуться на протяз ус стор. Згдно дослджень М.М. Крадна, в доступнй стор спостергаться висока кореляця в час мж грабжницькими набгами кочовикв клматичними стресами, як завдають збиткв хнм харчовим ресурсам). Разом з тим необхдно пдкреслити, що коли технологя виживання за рахунок набгв ста соцальною нормою, то вона вже функцону сама по соб, незалежно вд наявност демографчного тиску (явище нерц ментальност, органзац технолог). Це пдтверджуться перш за все дуже довгою добре документованою сторю стосункв Китаю з сусднми кочовими племенами (такими як сяньб, хунну, уйгури, монголи та ряд нших). Такий спосб життя кочовикв форму агресивно-паразитичний вектор розвитку, який врешт-решт ста згубним для кочового народу.

Перенаселення Полсся, Сверщини, верхньо надднпрянщини обмеженсть земельних ресурсв, вдсутнсть епдемй геноцидв, а також плодовитсть жнок, споводували демографчний тиск, спрямований на пвдень, в Дике поле, на схд в Слобожанщину, на пвденний захд, в Брацлавщину. Цей тиск призвв до дуже швидко в сторичному масштаб колонзац нових земель, навть не зважаючи на те, що значна кльксть населення (за рзними оцнками, вд 1-го до 3-х мльйонв) була захоплена пд час набгв кримських татар, вивезена до Криму значною мрою дал, в Туреччину. (Мж ншим, асимляця то частини полонених, що залишилася в Криму, призвела до значних змн генофонду кримських татар - вони стали приблизно наполовину укранцями в генетичному сенс. Зокрема, це досить помтно навть в зовншнх рисах бльшост кримських татар, серед яких залишилось вдносно мало облич яскраво вираженого схдного типу). В свою чергу, продуктивнсть нових освоних земель споводувала новий демографчний мпульс укранство поширилось не тльки в межах ниншньо територ Украни, а й дал на схд, в регони родючих земель, на службу до царя, в москал, на вльн земл несходимо Росйсько мпер аж до Далекого сходу. Демографчний вибух, що стався в мпер псля вдмни крпосного права в 1861 роц створив вдповдний демографчний тиск, що привв до селянських повстань 1902 року, став одною з причин революц 1905 року, масово мграц селян в перод аграрно реформи П. Столипна. Так само на Захднй Укран, як взагал по всй вроп формувалася хвиля переселення в Новий свт - в Америку. (Надлишок робочо сили на Укран в 1890-х роках перевищував 60% вд усього населення. В 1914 роц на Далекому Сход мпер вже проживало близько 2 млн. укранцв - вдвч бльше нж росян).

Необхдно пдкреслити одну важливу деталь, пов'язану з мграцями населення. Якщо дозволяють умови, переселенц шукають мсця нового проживання в вдповдност до традицйних, добре знаних природних умов технологй. нод м вдаться пристосувати сво технолог до нових природно-клматичних умов. Наприклад переселенц з району Втки Стародуба - староври, що були депортован росйською владою в перод з 1735 по 1795 р. в Забайкалля, так зван, смейсьск, змогли принести адаптувати на нових землях високу землеробську культуру Сверщини. Вони створили потужний осередок землеробства там, де буряти споконвку займались тваринництвом, землеробський характер х побуту, тяглсть традицй допомогли зберегти свою етнчну дентичнсть культуру. (Щоправда, по цй культур наче катком прокотився бльшовизм, що знищив вс до одно старообрядницьк общини храми). Але, коли традиц технолог перенести в нов умови неможливо, то культура переселенцв втрачаться, а разом з нею втрачаться етнчна дентичнсть, народ навть високо культури асимлю в середовищ автохтонного народу, що ма технолог традиц, як вдповдають даним природно-клматичним особливостям. Таким чином щезли переселенц-скандинави в Гренланд, де внаслдок похолодання стало неможливим землеробство скотарство, так само не змогли закрпитись розширитись переселенц-росяни в пвнчних регонах Аз (серед них, так зван, затундрен селяни, ндгрщики, походчани, якутяни багато нших). В той же час помори, як змогли пристосуватись до специфчних умов пвноч, фактично являються представниками нового етносу, бо вони суттво вдрзняються вд росян середньо полоси культурою, ментальнстю мовою. (Характерно, що намагання поморв акцентувати свою окремшнсть розцнються владою як прояв "поморського нацоналзму" переслдуться).

Змна характеру матерально культури поступово приводить до вдповдних змн культури духовно, причому ментальнсть у цьому процес вдгра роль нерцйного фактора. Людина, що ментально сформувалась, як кочовик або хлбороб, ментально залишиться кочовиком або хлборобом, незважаючи на нов обставини життя, що змушують змнити характер дяльност. Змна ментальност почнеться лише в наступному поколнн. цей процес перебудови, якщо вн не пдсилений якимсь соцальним потряснням, може тривати дуже довго. В цьому явищ проявля себе ефект, так звано, сторично етнокультурно пам'ят - духовних традицй мфолог далеких предкв, що продовжують жити в сьогоденн, як сторичне вдлуння, але за певних обставин це вдлуння може створювати резонанс в душах сучасникв вдихати життя в тн забутих предкв. Наведу одну цитату, яка наочно люстру нерцйнсть ментальност: "Наследие крепостничества - долгосрочный, растянутый во времени социальный фон. Спустя десятилетия после освобождения крестьян его следы очевидны в экономической жизни, быте, политике. И сегодня, сопоставляя карту итогов выборов 1993 года, выделяя регионы поддержки рыночных реформ, с удивлением обнаруживаешь бросающиеся в глаза совпадения с картой расселения, не знавшего крепостничества черносошного крестьянства". (.Т. Гайдар, Государство и эволюция. 1994 р.). Псля 130 рокв вол рабська душа продовжу пам'ятати тверду руку "господаря", мр про нового Стална соцальну захищенсть замсть вол.

Зниження демографчного тиску може вдбуватись не тльки за рахунок мграцй, але також як результат вдповдно державно полтики "розширення життвого простору", або - колонзац. Як росйська, так польська сторографя акценту цивлзаторську, культрегерську ("культурний плуг") функцю метрополй щодо Украни, гноруючи при цьому колонзаторську - встановлення нових, не властивих Укран форм суспльних вдношень, нацональний, мовний релгйний тиск, не говорячи вже про пряму експлуатацю населення. Основний механзм колонзац полягав в поступовому перетворенн укрансько елти в польську шляхту (чи росйське дворянство), а посполитого населення - в рабв. Оце й був культурний деал. (Поляки до цього часу люблять розповдати, що польським шляхетським вольностям заздрила уся вропа, але не люблять говорити, якою цною досягалися т вольност). В свой основнй мас, як поляки, так росяни розглядають укранськ земл, як сво "рдн", вдповдно укранцв - трохи нижчим рзновидом "свого" народу, а вс проблеми, що виникали на цих землях - внутршнми проблемами Польщ чи Рос. А значить мова про колонзацю недоречна. (Типовий приклад - повстання Хмельницького традицйна польська сторографя тракту як внутршнй конфлкт одного народу, а Конотопська битва зараз розглядаться в Рос, як епзод росйсько-польсько вйни, бо аж няк не могло бути вйни з Украною - "свом" народом). Разом з тим, ще в робот Петра Грабовського (Piotr Grabowski), що вийшла в 1596 роц пд характерною назвою Polska ni?na albo osada polska (Нижня Польща або польськ поселення) яка напевно вдображала настро певно частини польсько людност, прямо йде мова про план майбутньо колонзац, так званого, Низу - пвденних, земель Рус, де вже на той час снувала первсна Украна. (Термн osada мав також значення сучасного слова колоня, але Грабовський вжива також однозначний латинський термн Coloniae. Втм, сучасн польськ сторики в бльшост визнають колональний характер польського панування на Укран, чого не скажеш про представникв Рос). Що стосуться Рос, то тут все набагато простше - тотожнсть назв: Кивська Русь, Володимиро-Суздальська Русь, Московська Русь, Кив - "мать городов русских" - не залишають жодних сумнвв щодо "прав" на пвденноруськ земл. Земля ста найбльшою цннстю, по мр зменшення клькост вльно земл. вропа, де починаючи з Середньовччя демографчна проблема стояла дуже гостро, перебувала в постйних конфлктах, коли за землю готов були платити будь-як людськ жертви - людина нщо порвняно з землею, бо людина вдтворються, а земля залишаться незмнною в вках.

Потужний феномен взамод укранського польського етносв вдбувався також зовсм недавно, в кнц XIX столття. Цей феномен демонстру взамодю процесв, що проходять в рзних вимрах - популяцйному, органзацйному ментальному. Мова йде про так зван, "польськ" губерн Украни - Волинську, Подльську Кивську (крм мста Кива), як увйшли до складу Росйсько мпер псля анекс частини Реч Посполито в кнц XVIII ст. Населення цих губернй складало близько 3,4 млн. на 1800 рк з них на долю шляхти приходилось 240 тисяч, або близько 7% популяц, яка на той час була виключно польська (згдно самодентифкац, а не походженню). В подальшому ця величина продовжувала неухильно зростати незабаром перевищила 10%. (Я користуюсь даними з рунтовних робт Данеля Бовуа, присвячених стор цього регону часв Росйсько мпер). Згдно оцнок Н. Яковенко, доля шляхти на 1640 рк складала всього 2 - 2, 7% в цьому ж регон. Таке вдносно швидке зростання шляхетсько популяц на Укран пояснються просто - досить вдмнними соцальними умовами, в яких перебувало укранське селянство шляхта. (Не треба також вдкидати фактор наявност селян-вткачв на лвобережжя на земл Сч). Так звана "шляхетська демократя" Польщ визнавала шляхетськ права лише за походженням, незалежно вд майнового стану не мала механзму нкорпорац збднло шляхти до класу (стану) селян. Значна частина бдно шляхти брала надли земл у багатих землевласникв виплачували м так званий, чинш, тобто певну форму орендно плати, досить невелико. Ця група шляхти мала назву, чиншова шляхта, або чиншовики. (Були також нш групи шляхти, що володли невеликими земельними длянками). Це був досить ункальний варант суспльно органзац елти, що не супроводжувався пдвищенням внутршнього тиску саме завдяки вдповднй, демократичнй ментальност шляхти. (Саме цей фактор не врахову структурно-демографчна теоря). Ситуаця радикально змнилася псля анекс цих земель до складу Росйсько мпер, де статус дворянина автоматично надляв його функцю слуги (чи навть раба) царя в обмн на право володння землею селянами-крпаками.

Все це стало причиною "головно бол" для мперського уряду, який не знав що робити з такою клькстю нових "дворян", що з'явились в мпер. Тож майже вдразу розроблялись плани "упорядкування" станв, перш за все класичними мперськими методами, типу масового переселення людей на широк простори Зауралля. (Окрм Платона Зубова особливо вдзначився в цьому сенс "пт сонцелико Фелц", Гаврило Державн, який складав плани переселення не тльки польсько шляхти, але врев, як влилися в мперю разом з поляками). Дякувати богу, досвд переселення народв на той час у мпер вже був. Звичайно, планувати простше нж реалзовувати план, бо на вдмну вд ногайцв чи черкесв, шляхта була "розмазана" в суспльств потрбно було спочатку скласти списки, тобто провести велику бюрократичну роботу по сепарац, власне ця робота, що тривала бльш як пвстолття, при цьому супроводжувалась двома повстаннями шляхти (1831 1863 року) потонула в масах паперв, указв, обговорень постанов, позбавила шляхту вд небезпеки стати жертвою бльш радикальних дй, хоча частково переселення все ж вдбувалися. Разом з тим, пд час виконання програми Верифкац шляхти (1832 - 1852 р.) було позбавлено шляхетства 340 тис. осб, як в 1866 роц були зрвнян з селянами бльшсть з них поступово укранзувалось в селянському середовищ, а також внаслдок загального тиску на вс прояви польськост, перш за все на католицизм освту на польськй мов. На жаль, бльшсть чиншово шляхти прогнорувала верифкацю, що стало причиною подальшо трагед.

Оскльки чиншова шляхта не була прирвняна до селян, то пд час селянсько реформи 1861 року про них, так би мовити, "забули", вони не отримали надлв земл. З настанням капталстичних вдносин багат землевласники почали виганяти чиншовикв з свох земель, бо виникали бльш прибутков форми х використання. В черговий раз матеральний нтерес взяв верх над нацонально-культурними зв'язками - нов часи почали породжувати нову ментальнсть. Особливо гостра ситуаця виникала в випадках переходу прав власност на землю до росйських помщикв, що стимулювалось пдтримувалось центральною владою. Це була трагедя велико соцально групи населення - чиншовикв просто виганяли на вулицю без засобв до снування. Вони розчинилися в мас селянства також були поступово укранзован. Укранська шляхта свого часу пройшла стадю поголовно полонзац, а в цей раз пшов зворотний процес, наслдки якого вдчутно себе проявляють в значнй клькост типово польських прзвищ в укранському середовищ. Втм, за пдрахунками Временной комиссии для разбора древних актов, у 1860-х роках на Правобережж бля 90% шляхти була укранського походження. (Для порвняння наведу оцнки З. Когутом клькост шляхти в Гетьманщин, де на той час проживало трохи бльше мльйона чоловчого населення, з яких 45% були козаки: "За часв свого розквту в 60-х рр. XVIII ст. укранська нова шляхта нараховувала вд 2100 до 2400 дорослих чоловкв, приблизно 300 з них представляли мсцеву аристократю, ще 500 -- середнй прошарок; решта -- 1300--1500 -- складалася з дрбних урядовцв та землевласникв". Як бачимо, порвняно з Польщею ситуаця щодо клькост шляхти неспвставна).

В Житомирськй област, де снував компактний осередок польського населення з центром у мст Довбиш, в 1925 роц був створений Польський нацональний район, названий, Мархлевщина (Marchlewszczyzna). Звсно, при радянськй влад це не могло закнчитися добром - у 1936 роц процес "корензац" був успшно завершений масовим виселенням полякв до Казахстану. В 1937-38 роках пройшла друга, бльш страшна антипольська хвиля, яку можна назвати геноцидом полякв - пд приводом боротьби з неснуючою польською вйськовою органзацю (POW), органи НКВД в СРСР, в основному на Укран, фзично знищили 111091 полякв. Псля Друго свтово вйни з УРСР до Польщ було репатрйовано 810,4 тис. полякв, що практично завершило роздлення укранського польського народв. (Вдповдн процеси вдбувалися також в релгйнй сфер).

Польська нацональна культура (втм, як укранська) в Росйськй мпер згдно з мперськими установками пдлягала знищенню, що й виконувалось з послдовнстю асфальтового катка. Польська ментальнсть ще зберга складову, що ма назву Kresy Wschodnie– територ Украни, Блорус Литви, що входили до складу Реч Посполито. Ця ностальгчна ментальнсть ма глибоке сторичне корння, пов'язане з давнми часами, мужнми характерами, козацтвом, просторими щедрими землями, Диким полем, волею, що не в останню чергу вплинула на формування "шляхетсько демократ", з знаменитими матками Правобережжя, як належали польським магнатам, з усм тим польським "сарматським" духом, що дйшов до наших часв у творах Сенкевича, в романтичних поезях Словацького цло плеяди представникв укрансько школи польського романтизму, навть в варениках, заправлених смаженим салом з цибулею, що в Польщ вважаються "кресовою" стравою. Близько 52% полякв в 2007 р. вдносили Креси разом з Вльном (Вльнюсом) Львовом до споконвчно польських земель.

Як бачимо, специфчн сторичн умови, пов'язан в тому числ з популяцйним вимром, дали можливсть зародитися укранськй ментальност свободи, що поширювалася на всх членв суспльства. В сусднй Польщ ця ментальнсть обмежувалася вже тльки середовищем шляхти - шляхетськ вольност - основна риса польсько державност. (Втм, то були вольност досить вдносн - практична вдсутнсть державно центрально адмнстрац стала причиною посилення влади магнатв, як створювали фактично мн-держави з вдповдними адмнстративними органами власним вйськом, а маток магната являв собою мн-столицю, де виршувались ус поточн справи на його володннях). Так само ми бачимо, як рзн форми свободи самоврядування переважають на росйських мперських землях, наближених до Украни - на Слобожанщин, в козацьких регонах, в середовищах так званих однодворцв– вонзованих землевласникв, зокрема, дуже характерною еволюця однодворцв вд фактично, козакв, за формою соцально органзац, до селян, якими вони стали псля 1866 року. Тобто хвиля свободи, центром утворення яко була Украна, поширювалась в соцум далеко за меж Украни, змнювала ментальнсть адаптувалась до мсцевих умов. Звсно, поляки стверджуватимуть, що польська шляхетська демократя - це виключно заслуга самих полякв, але потрбно звернути увагу, що вона снувала аномально довго, не перейшла в форму абсолютистсько монарх, як це вдбулося по всй захднй вроп. Рокоши, що час вд часу спалахували на територ Реч Посполито, основною рушйною силою яких ставали власне шляхетськ низи, були проявом незалежного шляхетського духу, що так вдповда вльному духу козаччини. Без сумнву, козацьк вольност справляли враження на польських рокошан-конфедератв, бо вони пдтримували жвав зв'язки з козаками, сам запроваджували адмнстрацю, побудовану по козацькому зразку. До того ж, якщо прийняти до уваги масштаб володнь польських магнатв на землях Украни, в тому числ магнатв русинського походження, х вагу в держав, наявнсть у них власних вйськ, абсолютно х незалежност вд будь-кого небажання ставати залежними, то не залишаться сумнвв щодо рол укранського фактора в снуванн аж надто довготривалих вольностей. В той час, коли бльшсть вропейських кран вже формували централзован держави нового типу, в Реч Посполитй аж до прийняття Конституц 3 травня 1791 року дяло liberum veto– право скасовувати ршення сейму одним голосом, а також присяга короля щодо шанування шляхетських привлев вольностей.