Чтение онлайн

Характерна для укранцв ментальнсть свободи, демонстру дещо нший метод виршення демографчних проблем - шляхом мграцй. Псля лквдац автоном Гетьманщини, козаки, що складали 45% населення, отримали довчне спадкове право власност на х земельн длянки, згдно указу Миколи вд 25 червня 1832 року. (Крм того, цей указ збергав ряд традицйних для козакв мсцевих привлев, зокрема, право продажу спиртних напов). Висока народжувансть, вдсутнсть голоду вон дуже скоро привели до зростання демографчного тиску в стан козакв. Подл земельних длянок мж нащадками мав цлком визначену межу, за якою наступало обезземелення. (На 1839 рк було зарестровано 105 тисяч безземельних козакв з загально клькост 534 тисяч). Це викликало нтенсивн мграц козацтва в менш залюднен частини мпер - в Новоросю, на Дон, Кубань, Крим або змну форм зайнятост. (До реч, на т ж земл втекло близько 35 тисяч селян вдразу псля введення крпосного права в 1783 роц на цьому процес втеч не припинився). Козацтво складало бльш динамчну мобльну частину суспльства, здатну до швидкого реформування, високо активност моблзацйно спроможност, що продемонстрували зокрема под 1812 1831 рокв, коли в короткий час були створен боздатн козацьк полки без залучення мперських коштв. В той же час козацтво, хоч перетворюючись в селянство, являло собою ту соцальну групу, що пам'ятала традиц козацько вольност збергала укранську ментальнсть.

Псля промислово революц, а тим бльше в наш часи, демографчн проблеми залишились актуальними тльки для кран третього свту. (Реально, ц проблеми завжди мали аграрно-демографчний характер, тобто були пов'язан з нестачею земл - диним джерелом снування людини в аграрних системах). Причина поляга не тльки в нтенсифкац агротехнки, але головним чином, в виникненн диного свтового ринку товарв свтового розподлу прац. (Снгапур ма густоту населення 7,4 тисяч на кв. км., в 100 разв бльшу нж на Укран, в 17 раз бльший ВВП на душу населення). Разом з тим, наявнсть досить велико клькост орно земл, можливсть жити на земл, маючи приватне господарство, форму зовсм ншу ментальнсть ншу яксть життя, про що йтиметься нижче.

В цлому ми бачимо, що розум людини здатен запобгати наближенню суспльства до тих границь, за якими починають дяти невблаганн закони природи. Разом з тим, ц границ нкуди не подлися, вони нависають над суспльством, вся деально налагоджена високо технологчна, але внаслдок цього - дуже вразлива машина за певних обставин може зупинитися, тод зненацька настане ситуаця середини XIX столття з вдповдними наслдками для населення. Так обставини можуть скластися на нашй маленькй тснй планет в варант глобального катаклзму чи зткнення цивлзацй, як це пророкують деяк флософи. Втм, по свой сут це може бути не зткнення цивлзацй, а звичайний демографчний тиск, що приведе до мграцй, як можуть набрати войовничого вдтнку з подальшою дестаблзацю катастрофчними наслдками для найбльш цивлзованих регонв. Украна в такому випадку не зможе залишитися в сторон. Тобто треба чтко усвдомлювати, що занепоконня виклика не слам, (який може спвснувати з демократю не грше християнства), а дуже висок темпи зростання клькост населення в кранах сламу. В цьому поляга бльш фундаментальна причина явища, що трактуться як зткнення цивлзацй. Якщо розум рацональнсть не взьмуть верх над релгйним фундаменталзмом популзмом, якщо не вдбудеться органчного включення сламського свту в дину свтову систему вдносин, при цьому буде досягнута певна межа густоти населення, почнуться агресивн д спочатку всередин сламського свту (за "чистоту ври"), а потм слам стане формальним приводом до агрес в несламський свт, подбно до того, як це було в часи Хрестових походв. Якщо ця агреся виникне, то вона вдбуватиметься вже в нових формах. Але це зовсм нше питання.

Нарешт ми можемо трохи наблизитися до вдповд на питання, яке мав на уваз Кант, коли писав про криве дерево (людину), з якого важко вистругати пряму палку. сну унверсальний нструмент "обробки людей" - соцальна практика, яку створю суспльство на протяз довгого сторичного часу яка реалзу в соб синтез усх вимрв - природничого, технологчного, органзацйного, демографчного ментального - синтез усього доброго усього злого, чого домоглася людина створити в даних природних умовах, при даному тип суспльно органзац даному сторичному досвд. Розумна практика може приборкувати нстинкти направляти х в конструктивне русло, власне на це спрямован релгйн вчення, деолог полтичн доктрини. Розумна практика може створити народ достойний працьовитий, що ста взрцем для нших народв. нша практика може експлуатувати нстинкти, створювати народ-завойовник, народ-паразит, або ж перетворювати власний народ в худобу, що розмовля. Процес утворення етносу чи нац якраз явля собою процес формування певно соцально практики. Виникнення укранства укрансько нац являють собою ункальний приклад такого процесу.

Частина друга

Ментальнсть свободи

Роздл 2.1. Порубжж я.

Рабв до раю не пускають.

Системно розглядаючи сторичн процеси треба враховувати х багатовимрнсть. Це значить, що в нтерпретац явища повинн бути врахован узгоджен, по можливост, вс його вимри. Особливо це стосуться ситуацй, коли сторя не зна жодних документв, спогадв чи переказв, явище виника наче нзвдки, раптом, в готовому вигляд. Саме таку ситуацю ми мамо по вдношенню до козацтва, а разом з ним - до виникнення укранства, як певного вектору етногенезу, трансформац русинв. Нема сумнвв у тому, що козацтво стало результатом довгого процесу, що почався вдразу псля нашестя монголв, тобто з середини XIII столття набув бльш менш завершених форм в кнц XVI столття, тобто на протяз трьох столть вдбувалися прихован вд нас процеси, в яких ми можемо бачити початкову кнцеву стадю. Чи може нас задовольнити знання лише кнцево стад, що стала наче новою точкою вдлку часу? Справа в тому, що ментальний вимр людини формуться виключно минулим, навть далеким минулим того народу, з яким ця людина себе ототожню. Тому ми повинн бльше взнати про минуле, про те - звдки взявся той мпульс вол, що створив укранську нацю ще не згас до сьогодення. А цей мпульс був проявом характеру народу, що формувався власне в т "темн" вки.

Порубжжя Рус Дикого Поля традицйно розглядаться, як зона виникнення козацтва, що справедливо, бо власне з ним пов'язана специфка виникнення укранства. На цю тему написан "гори" робт. (Короткий х огляд можна знайти, наприклад, в робот Вталя Щербака, Укранське козацтво: формування соцального стану, 2000 рк). Спектр поглядв на козацтво, особливо в бльш стар часи, варю в дапазон вд лицарв до бандитв, а щодо х походження - вд славних потомкв киян або уходникв, до всякого наброду або ж залишкв татар. Оцнка х соцально рол так само варю вд рвня творцв укрансько нац, до руйнвно антидержавно сили, що стояла на перешкод "польському культурному плугу", або ж прирвнювалась до рол "диких кочовикв". Ясно, що давалась взнаки не тльки неповна нформовансть або дещо однобокий пдхд, але й власна позиця автора, перш за все в вдношенн до державност державотворення. Може чи не найпершими подивилися на це питання з бльш широких позицй В.Б. Антонович М.О. Максимович, як розглядали утворення козацтва, як результат процесу народно колонзац порубжного степу. Не дивно що погляди "хлопомана" козацького нащадка суттво вдрзнялись вд поглядв родовитого польського шляхтича, спвця "культурного плуга", О. Яблоновського чи "спвця мпер" С.М. Соловйова. "Еще дальше пошли в своих определениях малороссийских козаков последователи Соловьева: они называли козаков ни больше ни меньше, как шайкой разбойников, дикими мамелюками, бродягами, развращенными членами общества, противообщественным элементом". (Д. Яворницький) В радянськ часи, коли домнувала марксистська догма, сторики усма силами почали вишукувати наявнсть феодальних вдношень там, де не було навть х запаху - в бездержавних утвореннях.

Очевидно, що козацтво не могло виникнути, а тим бльше досить довго снувати, як окремий привлейований стан, подбно польськй шляхт чи росйському дворянству, бо для цього потрбна хоча б якась центральна влада, що нада привле, а також правова система, яка ц привле фксу пдтриму. Все це можливо тльки при наявност держави, про яку не могла йти мова на вльних землях порубжжя. Тобто для постйного вдтворення поповнення лав козацтва мало бути постйне джерело, яким могло бути тльки селянство. Селяни-землероби, що ставали козаками козаки, що по досягненню певного вку чи з будь-яких нших причин ставали селянами, створювали ту днсть козацтва селянства, що можна говорити про диний козацько-селянський характер суспльних вдносин, тим бльше, що бльшсть козакв (близько 90% на землях Вйська запорзького Низового) були одночасно землеробами. "Если бы козак бежал в степь только ради личной свободы, то на него не простирало бы так жадно своих взоров все - и крестьянское, и мещанское, и духовное население юго-западной Руси; если бы он бежал в степь ради одной добычи, ради грабежа и разбоя, то его не украсила бы народно-творческая фантазия всеми цветами поэзии". (Д. Яворницький). (Козацтво, як окремий стан остаточно сформувалось тльки в XVIII столтт). Таким чином, вд часу монгольсько навали вдбувався певний досить довгий еволюцйний процес творення цього нового типу суспльства, яке власне започаткувало укранську нацю. цей процес варто розглядати як диний безперервний з досить давнх домонгольських часв, бо в ньому задян також складов етногенезу. Монгольська навала, зруйнувавши традицйн для Рус форми державност, рзко змнила характер цього процесу, тим не менше руська його основа нкуди не могла щезнути.

Отже, як вже згадувалось, половц в XI столтт поступово захопили вс степи бля Рус "вдавили" торкв (огузв) в Русь. (Щодо назв кочовикв, варто зробити спецальне зауваження. Як правило, самоназва кочовика не пов'язана з етносом в цлому, а назвою роду, з якого походить кочовик, а сама назва роду походить вд мен далекого, може й мфчного предка. А тому торки, огузи, черкаси, кову чи беренде можуть бути представниками рзних родв одного етносу). Але ще до половцв князь Святослав (Ольгович) прийняв частину торкв до себе на службу сам багато чому навчився вд торкв (включно з зовншнм виглядом). Т ж сам торки в часи Ярослава Мудрого (близько 1030 року) почали селитися на пвнчному берез рчки Рось, створюючи Пороську оборонну лню захисту, в першу чергу, вд печенгв. Таким чином, ще до приходу половцв мж Руссю торками були дружн, союзницьк контакти. Але псля приходу половцв, та група торкв, що продовжувала кочувати, також була притиснута до Рус, що призвело до походу русв проти торкв в 1060 роц, псля чого частина торкв пшла в низов'я Дунаю, а нша частина, домовившись з князями, поселилася в пограничч степово зони, в основному - в Поросс, для захисту Кивщини. Таким чином, торки мимовол стали союзниками Рус попали вд не в залежнсть. Торкам були передан земл, зокрема все Поросся на пвдень вд Кива - прекрасн луги мж рками Стугна Рось, де у торкв виникла неофцйна "столиця" - Торчеськ (тепер в тих мсцях на Рос залишились села Торчиця Торчицький Степок), дал виникла лня поселення торкв, що оточувала Русь з пвдня, сходу заходу.

В т часи було розповсюджене (по всй вроп) так зване, ленне володння землею, тобто пд умовою виконання спадково вйськово служби. По ншому його називали, плата кров'ю, бо господар мав шанс втратити життя за свй надл земл. Щоправда, пзнше вропейськ феодали переважно платили кров'ю свох пдданих. На сход в ниншнй Донецькй област залишилось поселення Торець в Слов'янському район, два поселення з назвою Торецьке в Добропльському Костянтинвському районах, два поселення з назвою Торське в Костянтинвському Краснопльському районах. Там таки, неподалк Слов'янська, рки Сухий Торець, Казенний Торець, Кривий Торець. В Внницькй област залишилось поселення, Торкв, в Льввськй, на кордон з Волинською - Торки, нарешт, Торчин - один, поблизу Луцька, другий в Внницькй ще два - в Житомирськй област. Ясно, що топонмчн дан не дають уявлення про масштаб впливу торкв на Рус, але характеризують географчний дапазон х присутност. Нема сумнву, що торки поступово переходили на ослий спосб життя, асимлювались ставали одним з чинникв етногенезу укранцв. Вони також входили в васальний союз тюркських племен, що мав назву чорн клобуки. Ця ситуаця, взагал, типова для середньовччя. Так, наприклад, литовський князь Втовт (Vytautas Didysis) пд час походу на Золоту Орду в кнц XIV столття винайняв на службу карамв (вихдцв з Хозарського Каганату, удев по вр) привз 380 смей в Троки (Тракай), де знаходився його замок. Як це не дивно, але вони до цього часу не асимлювали (щоправда, не дуже й розмножились) навть мають свою церкву - кенесу в Вльнюс на вул. мен князя Любарта (мж ншим, добре нам вдомого по його присутност в Луцьку). Наявнсть карамсько кров вдчуваться в зовншньому вигляд багатьох "щирих" литовцв. Широко вдом контакти Володимиро-Суздальсько Рус, а потм Московсько держави з Золотою Ордою, особливо, коли вона почала розпадатись, тим впливом, який вона мала на русько-московський етногенез.

Отже, на момент приходу монголв на пвденному пограничч Рус снувала етнчна група кочовикв, як напевно на той час стали напвослими, але з глибокими кочовими традицями вдповдною ментальнстю. ще один важливий момент для майбутнього - компактн кочов угрупування органзуються по принципу вйськово демократ, тобто ршення приймаються чоловками, що мають право голосу, згдно демократичних процедур, причому адмнстративний (родово-племнний чи територальний) подл спвпада з вйськовим. Така органзаця вдповда фундаментальним засадам кочово ментальност - в ситуацях виклику народ дуже швидко перетворються в армю. Принцип народ-армя поширються на кожного, хто ма право голосу таким чином вдбуваться узгодження права вдповдальност.

Монголи з'явились на пвденних кордонах пвнчно-схдно Рус взимку 1237 року (21 грудня була взята Рязань). На земл Сверщини (Чернгвське князвство) монголи вперше дсталися весною 1238 року по дороз вд Новгорода зруйнували мсто Вщиж (на пвноч ниншньо Брянсько област), потм повернули на пвнч надовго застрягли бля Козельська. З точки зору здорового глузду просто логки д монголв зрозумл - в район Козельська починаться сухий шлях на пвдень, яким можна обйти рки басейну Оки, вийти на верхв'я рки Оскол, звдки йдуть дв дороги, одна по вододлу Днпра Сверського Донця (Муравський шлях) в степи Тавр дал в Крим, а друга по вододлу Сверського Донця Дону в степи Придоння. Вс ц дороги в травн, коли почала рух орда, вже сух, бльше того, мають досить рослинност, щоб забезпечити потреби вкрай вичерпаних монгольських коней в свжих повноцнних харчах. Я так думаю, що ще задовго до походу монгольська розвдка добряче там попрацювала.