Чтение онлайн

Все це переплетено проявами сторично пам'ят, яка перетворються в полтичний геополтичний фактор. Характерний приклад - московськ княз Рюрикович, що були нащадками кивських Рюриковичв, вважали цлком законним право московських князв, чи пзнше Великорос на володння Кивом, чи Малоросю. Це почуття правомрност претензй Рос на володння Украною також укорнено в ментальност практично всх росян, для яких Кив залишаться землею х предкв "матерью городов русских", обтованою землею, з святинями, печерами, хрещенням Рус, вся росйська сторографя, починаючи з М. Карамзна пронизана отим вдчуттям спадкомност, дност , вдповдно, законност володння Украною, а також - цлковито впевненост в тому, що всяк особливост розвитку Мало Рус, вс прояви козаччини "и прочей дикой необузданности" поступово повинн бути "причесан" унфкован до рвня "полного единообразия и имперского порядка". Не дивно що вдхд Украни вд Рос сприйматься через призму росйсько ментальност спочатку, як "розрзання по живому", потм - по принципу росйського прислв'я, "вернись, я все прощу" нарешт, "так не доставайся же ты никому!". Не менше вража феномен "сарматського мфу" - стосовно походження польсько шляхти вд войовничих сарматв, як в свою чергу - нащадки славного Яфета, сина прабатька Ноя, в той час як посполит хлопи, ясна рч, нащадки Хама. В ус часи походження само по соб ставало непохитною пдставою прав власност, стану, статусу полтично легтимност. Ще в XX столтт в деяких штатах Америки дяв принцип "капл кров", згдно якого будь-яка незначна частина негритянсько кров перетворювала людину в недолюдка.

Те саме стосуться базового соцального вдношення, свй-чужий - плин часу няк на ньому не позначився. Цивлзован англйц часв Олвера Кромвеля, за перод з 1641 по 1652 рк знищили 500 тисяч рландцв ще 300 тисяч продали в рабство. Населення рланд зменшилось на 60 вдсоткв за десять рокв, але на цьому процес работоргвл не завершився, вн нтенсивно продовжувався до 1798 року, а остаточно завершився тльки в 1839 роц. Ц факти дивують, бо мова йде про стосунки до представникв тако ж само бло раси то ж само християнсько ври. Всм вдом явища геноциду врев пд час Друго свтово вйни, як стали результатом нтенсивно пропаганди вдповдно полтики, але чим пояснити випадки жахливого вдношення до свох спвгромадян-врев з боку польського цивльного населення в т ж сам часи, яке дослджу Ян Томаш росс (Jan Tomasz Gross)? Я привв приклади цивлзованих кран - нмц створили одну з найвищих свтових культур, а в Польщ близько половини населення - потомственн шляхтич Польща пишаться своми демократичними традицями.

Зростання рвня загально культури приводить до розширення сфери "свох". На зор цивлзац цьому сприяли торгов стосунки, що вгамовували лютсть варварв формували новий тип ментальност - ринковий, в тому ж напрямку дяли свтов релг, як декларували братськ вдносини мж "своми", дал людина вийшла на рвень усвдомлення себе частиною "велико общини" - нац, держави, мпер, нарешт, в наш час вдбуваться процес формування планетарно людсько спльноти вдповдно змнються ментальнсть - усвдомлення себе частиною рзномантного рзнобарвного людства. Але в мене нема найменшого сумнву, що в ситуац глобального катаклзму, що поставить людство на межу виживання, дуже швидко виникне зворотний процес подрбнення суспльства аж до рвня общин, тльки на цьому рвн у людини залишаться "сво", а вже в сусдньому будинку, чи сусднй землянц - чуж, яких можна використовувати як ресурс для виживання. весь той здобуток цивлзац, вся та ментальна надбудова, що формувалися тисячолттями, за лчен роки, чи навть мсяц, буде здута втром невдворотно сили, буде оголене ядро, яке визнача ту базову внутршню суть людини, з якою вона багато тисячолть тому вийшла на старт цивлзац. Бо та суть формувалася мльйонами рокв еволюц, була зафксована в генетичнй пам'ят. (Втм, псля завершення катаклзму людство може досить швидко вернутись до цивлзац, тяжк часи залишаться тльки в спогадах, нчних кошмарах патологчних станах, але це вже нший аспект проблеми). Людина може вдчувати себе членом широко спльноти, навть планетарно, але в не завжди залишаться потреба в найближчому кол "свох", близьких, рдних. вдсутнсть найближчого кола, яка може бути обумовлена ситуацю або ндивдуалзмом людини, ста для не одним з найтяжчих психологчних випробувань, бо не знаходить задоволення природний соцальний нстинкт людини, життя для не втрача сенс.

нстинкт прагнення до лдерства в середовищ людей трансформувався в нстинкт влади, або владний нстинкт. Справа в тому, що людина не може бути реальним лдером в усьому, тож лдерство знову ж таки закрплються правом, як правило, правом сильного або законом. Вже в общинах-вождвствах владн повноваження передавались вд батька до сина. Такий спосб легтимац лдерства проснував до наших часв, як абсолютний сторичний анахронзм, що не ма нчого спльного з реальним лдерством, або ж як ритуал, що не ма нчого спльного з реальною владою (в конституцйних монархях). Разом з тим, наявнсть владного нстинкту серед деяких представникв спльноти дотепер створю серйозн проблеми, значн зусилля суспльство змушене направляти на запобгання узурпац влади, на пдтримку балансу глок влади контролю над владою, на вдосконалення полтично системи, процедури представництва виборв, т. п.

Явно нстинктивну природу ма ррацональне прагнення до невпинного, нестримного нчим не обмеженого збагачення. Це взагал цивлзацйна проблема, пов'язана з обмеженстю земних ресурсв, виходом на меж зростання екологчним колапсом. Але з давнх-давен складнсть виршення ц проблеми полягала в тому, що багатство поднувалося з владою: влада приводила до багатства, а багатство - до влади. Тут ми мамо поднання нстинкту приватно власност, нстинкту влади, а також нстинкту мисливця-збирача-добувача. Вся сторя людства наповнена прикладами боротьби з цим згубним симбозом навряд чи зараз ми можемо стверджувати, що ця боротьба завершена. Причина в тому, що тльки влада може повною мрою захистити багатство, багата людина завжди буде прагнути влади, а вона ма ресурс для реалзац цього прагнення, щоб забезпечити гарантоване свтле майбутн для себе, для нащадкв. не зважаючи на те, що перш успхи в справ вддлення багатства влади були отриман ще в полсах Древньо Грец, до нашого часу багатство залишаться реальним полтичним важелем. Лютер мав рацю, стверджуючи, що природна порочнсть людини нколи не зника остаточно.

Крм соцальних нстинктв, або таких, що безпосередньо стосуються соцального устрою, людина ма ще ндивдуальн нстинкти, що мають надзвичайно велике значення для людини, а отже опосередковано впливають на соцальн явища. Це в першу чергу, пзнавальний нстинкт, що властивий також вищим тваринам, але для людини вн ма визначальне значення. Так, дитина, яка не отриму достатню кльксть нформац, переста бути людиною, а сформована людина, яка повнстю вдрзана вд нформац - божевол. Людина пзна реальнсть через розум через почуття. Почуттвий механзм дуже древнй, в тварин вн форму умовн рефлекси шляхом рацоналзац емоцй. В людей вн створю рацональн знання шляхом рацоналзац почуттв. Почуттвий механзм переду всякому пзнанню, крм того пзнання через розум переходить в почуттв форми. Результати рацонального пзнання - знання, можуть бути виражен в форм тексту. Почуття не можуть бути виражен через текст, в усякому раз, повною мрою. Через почуттвий механзм пзнаться сутнсть реальност шляхом сприйняття форм, вдношень форм форм вдношень. Через розум пзнаться сутнсть реальност шляхом вивчення кльксних яксних вдношень, що можуть бути формалзован, шляхом систематизац структуризац нформац, а також шляхом створення моделей реальност. Чуттве пзнання структуроване по змсту: пзнання вдношень мж людьми пзнання етичного в реальност. Найважливше в ньому - справедливсть, виража мру узгодження особистих суспльних нтересв. Пзнання форм форм вдношень в природ, людин суспльств, явля собою пзнання естетичного в реальност. Найважливше в ньому - краса, виража мру вдповдност мж формою змстом, що виражений через дану форму. Таким чином, пзнання в цлому спрямоване на пошук стини, справедливост краси.

Крм того, людина ма нстинкт збергання поширення (розповсюдження) нформац, напевно, спорднений з пзнавальним нстинктом. Дйсно, знання можуть стати соцальним фактором лише при наявност ефективного механзму х фксац, збергання передач. Прагнення сповстити якусь нформацю бува настльки сильне, що людину не зупиняють навть власна клятва чи страх перед можливими санкцями. Мабуть, прагнення збергати розповсюджувати свою етнокультурну дентичнсть ма ту ж саму природу.

Суспльна роль нстинктв, чи ширше - ррацонально складово ментальност, проявля себе через д, дяльнсть, тобто через активнсть. Особливсть ррацонального поляга в тому, що воно не потребу мотивац для вдповдних проявв активност. Людина сприйма поширю нформацю, бо вона не може не сприймати не поширювати. Людина прагне власност, лдерства, визнання, взамин з ншими людьми, тому що не може цього не робити. Такий тип активност, який не потребу зовншньо мотивац, можна назвати - немотивована активнсть. Природа тако активност пов'язана з нстинктами, глибокими шарами мозку вдповдними складовими ментальност. Цей зв'язок реалзуться за рахунок включення ррацональних складових, немотивовано активност в будь як нш форми активност. Наприклад, рибалка-любитель, який задовольня свй нстинкт мисливця-збирача-добувача, може виконати величезний пдготовчий об'м роботи, але буде все це робити самовддано, з гарячим серцем, бо все це пов'язане з його основним прагненням. (Характерно, що сучасн рибалки взагал вдпускають пйману рибу. Тобто мета процесу, на який може бути витрачено маса зусиль коштв, власне в самому процес, тобто в задоволенн нстинкту. Рибалка нколи не похвалиться тим, яке задоволення вн отримав подаючи спйману рибу, зате до кнця днв буде переживати процес лову). Так звана, творча праця, вс найвищ досягнення цивлзац, на як був здатен людський дух, являють собою продукт немотивовано активност, продукт натхнення, яке, як вдомо, "не продаться". Тльки вльний натхненний труд може бути творчим високопродуктивним. Праця "з пд палки", мотивована матеральною необхднстю, або ще грше - примусова праця, мотивована страхом перед покаранням, суб'ктивно сприйматься як страждання.

Трагедя людства в тому, що здобутки цивлзац закрпляються не на бологчному (генетичному) рвн, а в текстах явищах культури, все найбльш цнне в цих здобутках передаться при безпосередньому контакт людини з людиною. Ось ця нформацйна ниточка, на який триматься цивлзаця, може бути перервана, тод швидко назавжди втрачаються грандозн досягнення, вдкат назад аж до здичавння суспльства наста невдворотно. Так под вдбувалися неодноразово в доступнй нам стор, ще бльше - в недоступнй частин, причому сценарй завжди був той самий - розвинена, висококультурна цивлзаця знищувалась ншою, бльш дикою агресивною, яка з тих чи нших причин вдстала в свому розвитку. То ж, на мою думку, найбльшу небезпеку розвиненим цивлзацям несе сторичний або цивлзацйний асинхронзм, вдставання в час деяких регонв планети, чи спльнот, що веде до зткнень цивлзацй. Зазвичай, сторя лквду сторичн асинхронзми жорстоким кривавим чином. Коли демографчний вибух призводить до перенаселення браку ресурсв, коли цна людини ста близькою до нуля, а то й вд'мною, коли зроста до критичних меж внутршн напруження, тод завжди виника дея, що органзову спрямову народну масу на звершення надзусилля, в якому вдбуваться розрядка накопичено колосально енерг мас, якому не може протистояти цивлзоване хоч добре органзоване суспльство. На жаль, новтн технолог, особливо вонн, може легко засвоти суспльство, що ма архачну ментальнсть.

Найбльш старе з вдомих нам явищ даного типу - знищення кочовиками землеробських цивлзацй на пвнч вд Чорного моря в середин 3 тисячолття до н. е. Наступна хвиля почалася в XIII ст. до н. е. тривала майже чотири столття - рух "народв моря" на гипет початок занепаду найстаршо цивлзац минулого, дорйське вторгнення в Грецю загибель Мкенсько цивлзац, катастрофа Бронзового вку 1206 - 1150 р. до н. е., "темн вки" Еллади повернення до родового устрою в XI - IX ст. до н. е. Чергова хвиля зткнення цивлзацй виникла приблизно через пвтора тисячолття - крах Римсько мпер, Хунно-китайськ вйни Велике переселення народв в IV - VII столттях. Наступна хвиля - нашестя монголв приблизно через тисячу рокв. На мй погляд, зараз формуться нова хвиля, але вже в нших формах, що вдповдають сучасним реалям. Зростання цивлзац завжди супроводжуться зростанням рол розуму, рацонально складово в ментальност дях, але псля цивлзацйних зткнень вдбуваться вдкат у минуле, домнування ррацонального, втрата знань, технологй форм органзац суспльства.

На щастя, ниточку, що зв'язу поколння, не вдаться перерубати повнстю, поступове накопичення знань веде до поступового вдходу вд дико первсно природи людини. Можна констатувати наявнсть сторично тенденц, що в середньому, незважаючи на вдкати, д на протяз вдомо нам стор - тенденц наростаючого домнування рацонального над ррацональним, а також спорднено тенденц розширення рол поля свободи для пзнавально (когнтивно) спрямованост немотивовано активност. Тобто в цлому вдбуваться рацоналзаця менталтету поворот до мудрого, виваженого виршення проблем. Разом з тим, под новтнх часв, починаючи з двадцятого столття, переконливо продемонстрували, що в умовах досить високо цивлзованост суспльства, за допомогою вдповдних практик в вдповдних умовах, може бути досягнута значна ррацоналзаця суспльно свдомост, що приводить до ррацональних, диких дй, здавалося б, несумсних з культурою. Треба пам'ятати, що зустрч з ррацональним веде до ррацонально реакц. Ось ц спалахи, чи пдземн поштовхи ррацонального, релгйний фундаменталзм, рзномантн форми екстремзму, чи не вони провсниками глобального землетрусу, ново хвил зткнень минулого з майбутнм?

Основне питання поляга в тому, чи зможе людська цивлзаця нарешт стати достатньо розумною рацональною, щоб уникнути нищвних глобальних конфлктв. Згдно гпотези техно-гумантарного балансу, розроблено А.П. Назаретяном, снування цивлзац забезпечуться вдповднстю мж технологчним потенцалом культурними регуляторами, що дозволяють свочасно адаптуватися до власно сили, перш нж ця сила призведе до взамного знищення. Назаретян навть видля окремий вектор еволюц - вдосконалення культурно-психологчних (ментальних) механзмв стримування агрес. Але проблема в тому, що технологчна потужнсть озбронь зробила ггантський стрибок за сторично незначний промжок часу. За цей же промжок часу ментальнсть народу практично не змнилась, нов мжнародн механзми стримування агрес слабк неефективн, снують крани з досить архачним мисленням, з такими ж архачними лдерами, що мають повну монополю на прийняття ршень. Коли доля планети залежить вд вол одн людини, коли ядерний шантаж вважаться мало не нормою, то виника ситуаця балансування над пррвою, яка не може продовжуватися необмежено довго. Коли засоби знищення сягають планетарного масштабу, тльки планетарна днсть народу може запобгти знищенню планети, але культурний рвень народу все ще знаходиться на етнчному конфесйному рвн. Розвиток технолог розвиток ментальност вдбуваються суттво несинхронно цю причину не можна усунути, бо вона в природ речей. Людство все ще не може позбавитися д ррацональних чинникв, не дивлячись на загрозу самому снуванню цивлзац.