Чтение онлайн

В принцип, при наявност вдповдно вол з боку держави, рух до системи народовладдя можна було би почати в будь-який момент. Це чисто органзацйна рч, яку тим не менше, треба виконувати поступово, щоб ментальнсть встигала адаптуватися до нститутв самоврядування. Проблема в тому, що владна корпораця не хоче змн, навть добра воля нацонально елти (якби вона була) не спромоглася б зрушити гору з мсця. Яскравий приклад - реформи Мейдз в Япон, як стали причиною громадянсько вйни. В наших умовах вдсутност мператора, "ждати милост вд елти" нереально. Але ми мамо головне, що необхдно для початку реформ - народ, який вже трохи навчився жити не покладаючись на державу, усвдомлення, що так дал жити не можна вдсутнсть будь-яко сакралзац влади - тверезе рацональне розумння того, чим насправд являться влада.

Ус велик цивлзац виникали знизу, як результат накопичення досвду, активност вол багатьох поколнь людей. Украну, так само як Швейцарю чи Сполучен Штати, створював сам народ. Те, що створю сам народ ма шанс на довге снування, бо в процес творення народ змню сам себе це найголовнше. Повинна бути вдповднсть узгодженсть мж формами органзац свдомстю людей. Тож нове укранське суспльство повинно створюватися знизу здаться, це диний можливий шлях. По мр того, як в суспльств буде зростати зрлсть днсть, буде вдбуватись розвал централзовано системи влади, зменшення рол функцй держави, зникнення умов для дяльност олгархв-монополств, збирачв корупцйно ренти.

Але проблема в тому, що процес становлення народовладдя одночасно явля собою процес утворення ново соцально практики, а всяка соцальна практика триматься на соцальних нститутах, тобто правилах, за якими живе суспльство. На даний момент у нас практично вдсутн нститути народовладдя, якби воно було формально встановлено, то не змогло би працювати. Все залишилось би на папер, а життя повернулось би "на круги своя". Саме тому революц нчого не змнюють по сут. Як писав Г. Лебон про Велику французьку революцю: "Хба централстський, самовладний деспотичний режим суворих якобнцв в дйсност сильно вдрзнявся вд централстського, самовладного деспотичного режиму, який п'ятнадцять столть монарх глибоко укоренили в душ французв? ... Мж делегатом Комтету Громадського Порятунку яким-небудь мнстром, префектом чи супрефектом мпер рзниця мзерна: це та ж сама людина, але в рзних костюмах, спочатку в тоз революцонера, а потм в вцмундир чиновника". Нчого не нагаду з нашого досвду? Французам знадобилося бльш як пвстолття, щоб створити бодай як-небудь демократичн нститути. В.В. Шульгн, ознайомившись з програмою методами бльшовикв, вже в грудн 1917 року констатував: "...отсюда только один скачек до Царя". новий цар не забарився навть без усякого стрибка, та ще й який цар! чи не вийде так, що децентралзаця отримання фнансово самодостатност наших громад призведе до утворення злочинних корпорацй вже на рвн громад - хвороба просто опуститься донизу, ближче до фнансв, реальним господарем крани стане мафя? Одна мафя наверху змниться ще страшншою мережею мафй. Власне в цьому поляга одна з реальних небезпек шляху до перебудови крани на засадах народовладдя. тому ма бути не стрибок, а шлях, поступ. Проблема ускладнються ще одним фактором - передове людство переходить до постндустрального типу господарювання, а це означа що традицйна "ндустральна" ментальнсть ма також вдповдно трансформуватись в вдповдност до новтнх тенденцй. А це вже самостйна проблема.

Досвд тал наочно демонстру реальнсть вищеописано небезпеки, реальнсть впливу того, що ма назву, сторичний шлях– коли рзн частини одного етносу довгий час снують в суттво вдмнних умовах. Хоч таля стала диною державою вже в 1861 роц, пвдень пвнч крани продовжують залишатися фактично рзними цивлзацями - велетенськ зусилля матеральн ресурси, спрямован на розвиток пвдня крани, були неспроможн змнити цю ситуацю. Для Пвдня споконвку було характерно те, що ми назвали, смейна ментальнсть, маси талйських переселенцв з Пвдня в Новий Свт не тльки не втратили цю ментальнсть, а навть посилили створили там мережу мафозних угрупувань. Це дуже типовий приклад нерц ментальност, яка не зника на протяз столть навть в умовах, що здавалось би мали лквдувати, створю там субкультуру ншу для успшного снування вдтворення. На щастя, ми можемо спостергати, як в укранських громадах Канади закрпилися традиц, що цлком вдповдають захдним демократичним стандартам. Щоправда, там основну масу укранського населення складають переселенц (чи х нащадки) з Галичини. Може й тут дався взнаки демократизм, започаткований в часи Мар-Терез?

Капталстичний шлях, який пройшли передов крани, вдповдно сформував ментальнсть населення, яка також не спонука до народовладдя м'яко кажучи, не узгоджуться з постндустральними тенденцями. ндустральна система орнтована на конкуренцю нчим не обмежене зростання. Для капталста вдсутн слово, "досить", вн буде брати, поки можливсть. знову ж таки в цьому прояви ррацональних складових ментальност - прагнення створити запаси на "чорн дн", як можуть настати неждано-негадано, щоб вистачило надовго, соб нащадкам. Навть в розвинених кранах до недавнього часу переважала суспльна дея, що не пдлягала сумнвам, щодо виробництва усе бльшо клькост споживчих товарв (згдно з доктриною випереджаючого зростання людських потреб). Рвень особисто заможност виступав мрилом життвих успхв, досягнень навть щастя, а наявнсть предметв розкош - свдоцтвом престижу респектабельност. Звдси - спрямовансть людини на особисте збагачення, як головну мету життя, сприйняття багатства, як мстично сили, що позбавля вд необхдност працювати створю рай вже на земл. Для пролетаря праця - нещастя, неробство - щастя, життя проходить в очкуванн виходу на "заслужений вдпочинок", виникають мр про суспльство, де все "по потреб" т. д.
– усе це - продукт монетарно ментальност, яка в повну силу розцвла в ндустральному суспльств. Для нося головне в житт - грош, багатство. якщо в розвинених кранах "монетарн цнност" поступово вдходять в минуле, то у нас вони набули взагал диких форм, коли мета збагачення виправдову будь-як засоби, а наявнсть багатства ста ндульгенцю вд покарання. В цьому вбачаються ознаки деградац морал системи цнностей суспльства, яке сприйма такий стан речей майже як норму. Саме в такому тип суспльств виникають мцн союзи багатство-влада - найбльш страшн вороги народовладдя.

Проблема прац, експлуатац, примусу не в самй прац, а в форм в якй вона виступа. Скажмо, праця для вльного хлбороба була потребою, яка стала частиною хлборобсько етики. Як ми вже говорили вище, праця ста потребою, коли вона узгоджена з бологчною природою людини, з нстинктами, ррацональними прагненнями, немотивованою активнстю, а також тим, що було закладено вихованням, тобто в цлому - з ментальнстю. В принцип, ус ц складов можуть бути нкорпорован в дяльнсть, яка поступово, в результат практики ста покликанням для людини. А наявнсть покликання радикально змню систему цнностей. На цьому шляху можна шукати вихд з цивлзацйного глухого кута.

Перехд до постндустрально системи вдношень, який явля собою провдну тенденцю сучасност, по сут знамену перехд вд переважно бологчного типу розвитку до переважно розумового, коли розум рацональнсть в суспльних вдносинах починають переважати нстинкти ррацональнсть. Змна суспльних механзмв означа вдповдн змни в законах суспльного розвитку внаслдок змн в причинно-наслдкових зв'язках. Цей перехд до ери розуму ма суттво змнити ментальнсть. Вже сам по соб матеральний достаток, як свдчать соцологчн дослдження, сприя вдходу вд монетарно (матерально) цннсно орнтац. Це означа, що матеральний достаток для усх членв суспльства може сам по соб приводити до змн суспльних цнностей необхдною умовою для вдосконалення моральних пдвалин суспльства.

Суспльна дея постндустрального суспльства спрямована бльше на нематеральн цнност, так як здорове красиве зовншн середовище, культура здорового тла здорового духу, робота, яка приносить задоволення, самореалзаця професйн досягнення, як показники успху, вдпочинок на природ, визнання в колектив, служння громад, розумне економне вдношення до ресурсв, стримансть, помрковансть здоровий глузд в житт, прагнення до узгодження особистих нтересв з нтересами суспльства. Такий чи подбний тип суспльно де вже з давнх-давен снував серед усх народв, щоправда, в незначнй частин суспльства, головним чином в середовищ нтелектуалв творчих особистостей з х тягою до самореалзац, повноти життя, проритетом духовного над матеральним, переважання розуму над нстинктами. З переходом до постндустральних вдношень виник новий економчний фактор - органзований нтелект, який почав включати в себе все бльшу частину суспльства давати все бльший економчний ефект. Нов форми органзацй виробникв нтелектуального продукту - постндустральн корпорац, науково-дослдн нститути, унверситети, кностуд, студ звукозапису, бблотеки, музе, галере, творч об'днання функцонують зовсм на нших принципах, порвняно з пдпримствами класично ндустр, в тому числ на нших моральних пдставах. Свдомсть ц швидко зростаючо когорти людей все бльше тяж в бк передово свдомост нтелектуально елти. В середовищ творчих людей в ус часи була дещо нша система цнностей, в якй не мала значення деологя, догматизм, постулати, доктрини, непорушн авторитети, а була етика, заснована на визнанн досягнень членами цього спвтовариства, при цьому адмнстративна посада чи матеральний стан людини не впливав на рвень визнання його заслуг. Вдсутнсть кордонв, унверсалзм, комунальний характер, критичне вдношення до продуктв сво чужо прац, чутливсть до критики вдячнсть за критику, дея служння суспльству - це риси, як вдрзняють нтелектуальн спвтовариства вд партй, релгйних спльнот чи сект, бо х дяльнсть дуже мало пов'язана з метою досягнення влади чи багатства. подбно до того, як середньовчн вропейськ мста завоювали соб право на самоврядування стали локомотивом суспльного розвитку, сучасн спвтовариства нтелектуалв стають локомотивами постндустрального розвитку показують нам риси майбутнього.

Змна суспльно де може похитнути доктрину необмеженого зростання людських потреб, вдповдно до яко потреби усх членв суспльства не можуть бути задоволен, бо вони зростають випереджаючими темпами по вдношенню до суспльно необхдного продукту. Це справедливо для суспльства, де переважають матеральн потреби. Задоволення матеральних потреб ста цлком реальним, якщо прагнення до нього стане другорядним. Задоволення духовних потреб майже не вимага матерального ресурсу, особливо в нформацйному суспльств. Розвинене внутршн духовне життя само по соб найбльша цннсть, про що свдчить маса сторичних прикладв. Вищ, духовн цнност створю в соб сама людина. А тому вдхд вд монетарно свдомост явля собою, як це не дивно, потужний економчний фактор, який рацоналзу оптимзу суспльний природний матеральний ресурс. в цьому поляга може головна оптимстична складова постндустральних тенденцй. Прискорений розвиток матерального виробництва сам по соб почина втрачати сенс, наступа стаблзаця в усх вимрах, перш за все - в демографчному, стиха диксть, агресивнсть, зазхання на земл сусда, накопичення збро, перетворення Земл в порохову бочку. На жаль - не всюди.

На мй погляд, традицйна укранська ментальнсть досить добре узгоджуться з постндустральним вектором розвитку суспльно свдомост. в цьому не останню роль вдграють давн землеробськ традиц, прив'язка до земл, наявнсть присадибних длянок, як забезпечують самодостатнсть середнього укранця його прагнення до самодостатност, бажання бути незалежним, але узгоджувати свою незалежнсть з життям громади повага до громадських нтересв, помрковансть здоровий глузд - ус ц риси, що мають глибоке сторичне корння стають актуальними для сьогодення дають певну надю щодо майбутнього.

Поки що людство створило тльки один механзм, за допомогою якого можна надати потрбну спрямовансть суспльному процесу - нституцональн (створен нститутами) рамки. Вони вимагають вд кожно людини дяти в межах певних правил, вихд за як загрожу санкцями. Ц рамки складаються з двох частин - народного етосу, тобто звичав, звичавого права, а також державного права. В сум вони повинн складати ту форму, при якй оптимально узгоджуються особист громадськ нтереси, тобто з одного боку, забезпечуться певне поле свободи, що необхдним для розвитку, а з ншого - обмежуться виникнення всляких патологчних паразитарних соцальних утворень проявв, а також контролються дотримання законност. тут виника ще одна проблема, пов'язана знову ж таки з нерцю ментальност - вона (ментальнсть) мало пддаться впливу з боку формально введених правил обмежень чи законв. Навть рацональне ретельно продумане законодавство не буде сприйматись як органчна частина свдомост людини, якщо воно не узгоджене з традицями, звичаями кодексами поведнки - все залишаться на папер, а суспльство продовжу жити як ранше. То що, глухий кут?