Чтение онлайн

Зменшення рол держави пряма передача свох функцй у приватний сектор (або ж в мережу) - тенденця, що тльки набира силу. Служби кадастру земл нерухомого майна, суд служба виконання судових ршень, лкарн, школи, вищ учбов заклади, комунальн служби, пошта, соцальне страхування, ЗМ, полця - перестають бути частиною держави, власне тому, що держава не здатна виконувати ц функц досить ефективно не дуже дорого. Ми змушен констатувати в цлому - подбно до того, як два столття тому вропейськ монархи один за одним почали втрачати властиву м сакральнсть, а слдом за нею владу, так само на очах зника, вже не говорячи про сакральнсть - проста повага до держави, як форми органзац суспльства. Цей процес зневаги до держави, що був започаткований на Заход в середин 60 рокв минулого столття вибухом молоджних рухв, не припиняться до сьогодення набува рацоналзованих форм. Держава невпинно звужу сферу соцального захисту свох громадян сферу соцальних послуг, а суспльство невпинно втрача довру до держави, як до захисника свох нтересв сподвань. Так само невпинно зроста впевненсть, що суспльство само в змоз виршити бльшсть свох проблем на шляху звуження функцй держави розширення функцй самоврядування приватно нцативи.

сну також ряд, так би мовити, "антидержавних" тенденцй розвитку, пов'язаних з хвилею поширення новтнх нформацйних технологй, як без сумнву змнять свт вже в найближч десятилття. Серед них - методи прямо демократ, як можуть моблзовувати нтелект усього суспльства - вдкрите обговорення проблем, пошук ршень проведення референдумв в мереж нтернет; вдокремлення вд держави усх баз даних, з використанням мережево технолог розподлених баз даних ( Blockchain), нарешт, замах на "святая-святих" держави - емсю грошей, шляхом поступового переходу на "мережев грош" (технолог типу Bitcoin). Де псля цього залишиться держава - зараз важко прогнозувати. Але т переваги, що х надають нформацйн технолог, гарантують х переможний поступ в майбутньому якщо на х шляху стане держава, то вони "змиють" державу, як тльки вона перестане забезпечувати послуги, без яких людство не зможе обйтись.

Тобто в цлому сучасна держава все бльше вдриваться вд суспльства, а роль ста все бльш невизначеною сумнвною щодо якост виконання тих завдань, як вона сама перед собою поставила. Основна причина цього явища в тому, що свт став занадто складний, щоб бути в змоз органзованим контрольованим централзованим до того ж безвдповдальним бюрократичним механзмом. Рзноманття суспльних зв'язкв вдносин не можуть бути оптимально упорядкован старими примтивними методами, тобто методами збльшення бюрократичного апарату, який працю за стандартними алгоритмами (нструкцями), бо накше працювати не може. Зворотний зв'язок з суспльства на державний апарат, а звдти - на алгоритми роботи державних нституцй, д занадто повльно, щоб реагувати на виклики нашого динамчного часу. Невдворотною ста тенденця переходу держав з режиму центрально влади на режим самоврядування, коли громада сама виршу ус питання на рвн компетенц ма для цього матеральний ресурс. Структура кервництва в держав поступово узгоджуться з структурою суспльства, верхн ешелони влади стають вдповдальними лише за найбльш загальн полтичн питання. Основний вклад в цей процес забезпечили новтн технолог, перш за все в засобах зв'язку, як дають можливсть будь-якй людин повноцнно включатись в життя громади впливати на прийняття ршень, тобто на новому рвн реалзувати переваги прямо демократ, яка ста важливим трендом в розвинених кранах.

Постндустральн тенденц, поляризаця свту, подл його на категор вд кран "першого свту" аж до четвертого, ведуть до цивлзацйного протистояння, аж до зткнення цивлзацй, що в наш часи проявля себе в явищах зростання мграцй, поширення релгйного фундаменталзму, архаки, тоталтарних деологй тероризму. Ефективний спротив цим явищам багатьом вропейцям вбачаться на шляху змцнення держави, навть на шляху створення корпоративно держави, бо на хню думку, демократя неспроможна виршувати подбн проблеми. дйсно, ми спостергамо кризу демократ в вроп зростання "правих", державницьких тенденцй. Питання насправд поляга в наступному - який шлях виршення проблем бльш ефективний бльш прийнятний для суспльства, особливо з врахуванням бльш вддалено перспективи? Аналогчна дилема стояла перед вропейськими демократями в 30-т роки минулого столття, чому присвячена вище згадувана книга Ф. Гака. Тод перемогла демократя, яка невдовз забезпечила процвтання вропи. Думаться, що в будь-якому раз демократя здатна виробити механзми виршення проблем не менш ефективно, нж авторитарна держава. Не меншою небезпекою для вропейсько демократ зростаюча вропейська бюрократя. Цю небезпеку повинно цлком усвдомити суспльство протистояти й не на шляху створення авторитарно держави, а на шляху бльшо органзац соцалзац суспльства, на шляху свободи.

На пострадянському простор, зокрема, на Укран, склалася дещо нша, можна сказати, глибоко архачна ситуаця, порвняно з передовими кранами. З самого початку було ясно, що вдставання дуже глибоке багатовимрне, треба наздоганяти, займатись реальною перебудовою. Досвд пострадянських кран в черговий раз продемонстрував виршальну роль ментальност в перехдн пероди - вона не да можливост спричинитися швидким змнам. Традиц тоталтарно державност корпоративзму, а з ншого боку - нерця патерналзму, а також повага, довра до "власно", "рдно" нацонально держави, що раптом виникла, далися взнаки повною мрою. В таких умовах "сам бог велв" створити владну корпорацю грабувати власну крану, прикриваючись "проблемами перехдного пероду". Згодом це стало причиною виникнення цлком законно зневаги, презирства з боку народу до сво влади. ця ж зневага проявила себе в сепаратистських настроях, як були не тльки на Сход, але й на Заход Украни. Безвдповдальнсть цинзм правлячо елти, яка прийшла до влади прямо по залитому кров'ю Майдану, проявила себе повною мрою на фон подй останнх двох рокв, коли критична для крани ситуаця зовсм не зменшила апетити владно корпорац не спонукала до крокв, адекватних моменту. Знову крану рятував сам народ. це остаточно сформувало вдповдне вдношення народу до влади, яка уособлю в соб ниншню укранську державу.

Дихотомя, що ранше панувала в свдомост бльшост укранцв по вдношенню до укрансько державност, викликала когнтивний дисонанс - з одного боку мамо незалежну державу, яка ма стати на захист наших нацональних нтересв, про яку мряли за яку вддавали життя поколння патротв, з ншого - ненажерливе утворення, яке стриму будь-який розвиток яке не виклика жодних симпатй. Урок Майдану поляга в тому, що вн нарешт лквдував дихотомю, чтко розмежувавши в свдомост людей суспльство снуючий державний апарат разом з олгархатом, як два, в основному, антагонстичн соцальн органзми, що мають рзн нтереси. Стала цлком зрозумлою ненормальнсть такого стану, невдповднсть сучасним стандартам необхднсть вдповдних змн. Осмислення суспльством такого стану речей робить незворотною спрямовансть суспльства на змни , можливо, ста найголовншим позитивним фактором. Спрямовансть помножена на активнсть рано чи пзно почне змнювати систему в потрбному напрямку. Питання поляга в швидкост цих змн метод досягнення мети. Тобто мамо два окремих питання - мета метод.

Загальна мета, що врахову снуюч глобальн тенденц розвитку стан нашого суспльства - дуже проста, можна назвати, народовладдя. Народовладдя перекладаться на офцйну мову як, демократя, але з ншого боку демократя - це полтологчний термн, пд який цлком можна пдгнати бюрократократю, тобто владу бюрократ, яка начебто викону волю бльшост народу. Власне таке явище спостергаться в наш час в вроп, де начебто демократя фактичне зменшення рол нацональних держав, про що йшлося вище, супроводжуться бюрократизацю суспльного життя, збльшенням обмежень, регламентв, контролю, юридичних механзмв виршення питань, замна самоорганзац бюрократичним адмнструванням, яке вида себе за самоорганзацю. В цьому вбачаться анахронзм, нерця сторичного минулого, вроп знадобляться значн зусилля в майбутньому, щоб дйти до реально демократ. Украна повинна орнтуватись не на вропейськ зразки, а на реальне народовладдя, бо це може надати й принципову перевагу сторичний шанс на цивлзацйне лдерство. Питання поляга в метод досягнення мети.

В суспльств поширена думка, що систему зламати неможливо, "мафя безсмертна". щодо цього снують досить сильн аргументи. "Укранський олгархат - це корупцйний союз осб, як володють дискрецйною владою, (тобто можуть дяти на власний розсуд - прим. авт.) з особами, котр промишляють добуванням монопольно корупцйно ренти в усх сферах людсько дяльност, в усх точках соцального життя. Вд служителв цвинтаря та будинкв нвалдв до вищих органв влади. Дискрецйна влада - можливсть розподляти, допускати, дозволяти, позбавляти тощо. Система таких союзв усх рвнв разом з клнтами втягу в себе мльйони громадян. Звсно, ця система рархчна. Найнебезпечнша верхвка, що спотворю у власних нтересах загальнодержавн фнансов потоки. Але у верхвки сотн тисяч союзникв, помчникв, клнтв, сильних свою масовстю. Вони визначають спосб життя громадян, створюють соцальну основу нашо "природно держави" (за Нортом). Наш формальн нститути служать оболонкою неформальних норм вдносин, як забезпечують одержання корупцйно ренти. днсть дй олгархчного класу на всх рвнях забезпечуться не тльки вертикаллю батога пряника, а й днстю цнностей та нтересв". (О.Й. Пасхавер, Море хвилються. "Дзеркало тижня", N13, 2016). Тобто снуюча система державно влади пронизу корупцйними зв'язками наче невидимою павутиною дуже значну частину суспльства вд низу до верху тим самим забезпечу стабльнсть держави. Стабльнсть неможливсть розвитку. Як можливо протистояти мльйоннй корпорац, що ма в свому розпорядженн ус силов структури? Максимально - помняти верхвку прамди. Цього нас вчить ще багатовковий досвд Китаю.

В стабльнй соцальнй систем вдбуваться узгодження органзацйного ментального вимрв, коли народ вважа снуючий порядок речей нормою. На мй погляд, в Укран ця вдносна стабльнсть ця "норма" значною мрою пов'язан з слабкстю держави, як це не парадоксально звучить. Ситуаця нагаду анекдот про млцонера, який не приходив отримувати зарплатню, - "А я думав, пстолета видали крутись як хочеш". Бльшсть населення "крутиться як хоче" завдяки цьому вижива. Слабксть держави для нього благо. Держава сну сама по соб бльше опкуться власними проблемами, й не до втручання в справи всяко там дрбноти. Але з ншого боку, це робить практично неможливим органзацю будь-яко серйозно справи, без вдповдних корупцйних видаткв.

Можна навести безлч прикладв, де держава знма монопольну ренту, я наведу лише один. Високе, можна сказати грабжницьке державне мито на ввезення автомоблв з-за кордону, приводить до того, що кожний, хто хоче придбати ноземний автомобль повинен клька рокв безкоштовно працювати на державу. Але справа не тльки в цьому. Украна, з працьовитим тямущим народом, за умов вдсутност грабжницького мита могла би стати центром реекспорту автомоблв на увесь пострадянський простр, створити безлч робочих мсць, де наш хлопц могли би перетворювати битий захдновропейський мотлох в "лялю". Реально цю роль взяла на себе маленька Литва, де такою роботою займаться маса мнпдпримств, що виросли наче гриби, це стало одним з джерел добробуту притоку ноземно валюти в крану. А на Укран монопольна рента окремого виробника стала важлившою, нж добробут усього народу. В конкурентних умовах нацональний виробник був би змушений шукати свою ншу на ринку, (наприклад, розробивши електромобль чи мкромобль, щодо якого на ЗАЗ- вже був значний досвд) напевно при деякй пдтримц держави вн змг би зайняти. Полтика держави пригноблю нцативу творч можливост свох громадян, блоку можливсть розвитку.

По вдношенню до свох автомоблств рдна укранська держава застосову, накше не скажеш - бандитськ методи. Наприклад, спочатку дозволя завозити на Украну автомобл з ноземними номерами на деякий термн, а потм коли таких автомоблв набралося досить багато, наша рдна постмайданна влада скорочу цей термн до 5 (!) дб. Уявть себе на мсц власника автомобля, що працю на виробництв який повинен один раз на 5 дб вихати за кордон. (Це нагаду метод Мао-Цзедуна, по вдрубуванню змям, що повиповзали, х собачих голв). Але це ще не все - внаслдок тако ситуац на митних кордонах крани накопичуються ггантськ черги життя людини перетворються в нескнченну муку. А елта з дипломатичними паспортами, зневажливо оглядаючи через темн вкна довжелезну чергу плебев, насолоджуться свом особливим статусом. Можете соб уявити вдношення такого "плебея" до "рдно" держави владно елти.