Чтение онлайн

Наведу один сторичний приклад, де дя трьох факторв про як йшла мова, сконцентрован в короткий промжок часу - пвстолття. Мова йде про повстання Уота Тайлера в Англ. Багато хто з сторикв оцню його як незначний епзод середньовччя - тривало близько мсяця, а загинуло близько 1,5 тисяч людей. Насправд, воно стало кульмнацю того пероду стор Англ, що радикально змнив обличчя. Все почалося з епдем чуми 1348 року, яка знищила близько половини населення Англ суттво послабила державну владу королвства. Спрацювало вдразу два фактори, що спрямовують суспльство до свободи. вдразу надзвичайно виросла роль селян, яких не вистачало для обробки земл. В умовах ослаблено влади селяни-крпаки ставали бльш самостйними, стали нелегально покидати земл господаря, отримували бльш прибутки, батраки вимагали отримували бльшу заробтну платню, вдповдно зменшувались надходження в казну. В 1377 роц парламент ввв нову форму оподаткування - подушний податок з кожно людини старшо 14 рокв. В 1380 роц цей податок був збльшений в три рази це вже було забагато - порг витривалост селянина був перевищений. За 30 рокв вдносно свободи виросло нове поколння людей, бльш вльних, з почуттям власно гдност, "нфкованих" ментальнстю свободи - включився новий, ментальний фактор, якого не було ранше. Поширилась дея природного права на свободу: "Коли Адам орав, а ва пряла, хто тод був дворянином?" (Слова, що приписують Джону Боллу). Пд час спроб стягнути невиплачен податки в кнц травня 1381 року виник конфлкт, що як скра запалив вкрай напружене суспльство викликав повстання. Затурканий крпак, готовий виносити все, залишився в минулому, вдбулися незворотн змни. До кнця столття крпацтво було лквдоване, наступала нова епоха - на замну крпаку-вллану прийшов особисто вльний селянин-копгольдер.

Зв'язок свободи влади прослдковуться в стор усх кран, особливо в вроп псля 1648 року, коли почали утворюватися держави в сучасному розумнн. В Московськй держав сильна централзована влада остаточно сформувалась в часи вана Грозного в форм помсно системи, коли землевласники (помщики) ставали фактично "крпаками царя", бо не могли покинути цареву службу, не втративши матку. В перод ослаблення центрально влади псля вана Грозного (так звана, смута) значно знизився тиск на селян. Повне х закрпачення вдбулося тльки псля достатнього посилення монархчно влади за часв царя Олекся Михайловича згдно соборного уложення 1649 року, якраз в т часи, коли вдбувалась нацонально-визвольна вйна на Укран. В трумфальн для мпер часи Катерини вдбулося перетворення крпакв в реальних рабв. В цей же час козацька старшина Гетьманщини, дбаючи про добр стосунки з Петербургом не забуваючи власн нтереси, посилювала свою владу, формуючи фактично стан спадково елти, аналогчний шляхт чи дворянству. Це вже була форма держави, де ця нова елта поширювала сво землеволодння привле на основ вдповдно правово системи, яку вона сама створювала. Селяни перетворились на орендарв, що виконували трудову повиннсть в якост орендно плати. Спочатку ця повиннсть була досить малою, але процес пшов - вже при Мазеп вона виросла до 2-х днв на тиждень, а ще через поколння - до 3-х. Це була, по-перше, дорога, що вела до закрпачення - ментальнсть свободи зникала по мр зростання органзованого тиску. (Для цього знадобилося 130 рокв. Щоправда, ряд селянських повстань псля введення крпацтва в 1783 роц все ж таки вдбулося. Не весь порох вдсирв). ця ж сама дорога вела до лквдац Гетьманщини, бо вся автономнсть була пов'язана власне з вольностями особливостями, зникнення яких автоматично означало втрату автономност. (Нова укранська шляхта прагнула, з одного боку, збереження автоном, прав вольностей, а з ншого - зрвняння в рангах з росйським дворянством, узаконення прав на землю скасування податкв - реч несумсн в рамках мпер). Украна реально перетворилася в Малоросю - частину практично унтарно держави, а ще пзнше - в генерал-губернаторство.

В той же час, нерця ментальност, наявнсть сторичних традицй явля собою потужний фактор, який не дозволя нав'язувати суспльству радикальн змни "ламати через колно", без ризику отримати протилежн наслдки. Тому вдношення Москов, а потм мпер до Украни було досить помркованим (особливо псля Конотопського досвду), хоч однозначним по спрямованост. (Не менш важливо, що Украна сама вступила в союз з Москвою на умовах договору, а не була завойована). Аналогчно, досить м'якою була полтика мпер по вдношенню до Прибалтики, що розглядалась як вропейський, бльш досконалий нж Рося анклав, а пзнше - до Польщ. Власне нерця ментальност створила такий феномен, як "малоросйськ права вольност", щодо якого варто процитувати З. Когута: "Незважаючи на внутршню суперечливсть нечтксть визначення свох прав вольностей, укранц визнавали х колективним символом певних полтичних, соцальних й адмнстративних норм, обрунтованих законом та сторичною традицю. Вони -- ц права та привле -- сформували досить мцну систему, яка глибоко вкоренилася в колективнй свдомост суспльства. Жодн бльш полтичн або соцальн нововведення не могли вдбутися без х руйнування, а будь-як спроби мпер дал нтегрувати Гетьманщину неминуче приводили до конфронтац з "малоросйськими правами та вольностями"". Разом з тим, Сергй Плохй в Козацькому мф, посилаючись на надзвичайно високу роль укрансько елти в процес творення росйсько мпер, стверджу, що це явище викликане прагненням меншинно культури стати культурою мперською. Насправд, на той час укранська культура реально була значно вищою за ту, що снувала в Рос, мала мсце певна укранська культурна експанся. (Ще Петро Васильович Завадовський зауважив, що "мж усма присланими ... найкращими, найздбншими та й найгречншими виявлялись завжди т, хто навчався в Кивськй академ").

сторик, китаст сторичний флософ Л.С. Васильв вважа, що в усякому раз, до XX столття в свт вдбулася тльки одна успшна соцальна революця - Велика французька, 1789 року. На мй погляд, була ще одна - Укранська, 1648 року. Вона привела до затвердження укранства, як певно соцально практики, яка суттво змнювала характер суспльних вдносин забезпечувала найбльший рвень свободи людини в вроп. Територя розповсюдження укранства поступово стала називатись Украною. Укранська соцальна практика не мала можливост, а може не спромоглася перерости в форму незалежно державно органзац цей невикористаний потенцал створив одну з характерних рис укранця - ностальгю за минулим, бо ментальнсть свободи, що продовжувала жити в укранств, була несумсна з росйським патерналзмом чи польським холопством. Ця несумснсть викликала укранський ресентимент, що проявляв себе в повстаннях прагненн до незалежност. Це був славнозвсний (чи горезвсний) "укранський сепаратизм", природу якого не розумли н росяни н поляки, бо вн ма не етно-нацональну, не релгйну не лнгвстичну, а ментально-цивлзацйну природу. Укранська наця ма майже ту ж саму етнчну (генетичну) природу, що й росяни чи поляки, дуже подбну мову, вона ма в свому склад клька релгйних конфесй, як спокйно спвснують, вона з задоволенням використову культурн доробки сусдв включаться в х культуру, але не в цьому суть справи - вона ма ншу природу, нш цивлзацйн корен ншу ментальнсть ншу самодентифкацю. Та тенденця до унфкац стирання нацональних особливостей, що снувала насаджувалась в радянський перод, проявила себе в зникненн сторично пам'ят, змни ментальност невдворотно русифкац певно частини укранства. Для них укранська специфка ставала несуттвою навть зайвою. Аналогчн процеси полонзац (в тому числ, насильницько) вдбувалися в Польщ. Здавалося, що останн скри укранства ось-ось погаснуть стануть сторю. Але догораючий факел свободи спалахував з новою силою усякий раз, коли була можливсть або коли виникала загроза укранству. Активнсть впертсть, здатнсть до самоорганзац швидко моблзац, що залишилися в спадок вд козацьких часв, дали можливсть зберегти майже всю зону поширення укранства в межах ниншньо незалежно держави. Нема сумнвв, що укранство переживе також конвульс пароксизми конаючо мпер, бо воно ще не вмерло.

Чи укранство мало, як ранше полюбляли говорити, всесвтньо-сторичне значення? На мою думку, мало, причому ункальне недооцнене. Якщо уважно розглянути свтову сторю, то можна переконатись, що починаючи з часв, коли виникла державнсть (тобто десь вд Стародавнього гипту) до нових часв найбльш пригноблену соцальну групу складали землероби. в ус часи дяв той самий дуже простий механзм гноблення - земля, на якй працювали землероби, м не належала, держава надляла землею зовсм нших людей силою пдтримувала х "право" на землю. А тому можна було тримати землеробв в рабському стан на меж виживання користуватись плодами х прац. Ус селянськ повстання вйни, що були в стор, закнчувались одним - поразкою селян, бо паразитуюча, добре органзована безжалсна державна машина була нездоланна. Це були вйни вдчаю, коли фзична загибель на фон безпросвтного життя вже не лякала людину.

Укранська соцальна практика створила козацько-селянський синтез - суспльство землеробв, яке не тльки виробля продукцю, але й само себе захища. Особливсть укранства поляга якраз в цьому органчному узгодженому сплав селянства з козацтвом. повстання 1648 року являло собою ункальний приклад перемоги цього нового типу суспльства над державою. Ця практика цей тип суспльства показали можливсть досить вльного пристойного життя усх верств населення без рабства гноблення навть в умовах сильно держави на територ (Слобожанщина). Напвдержавне утворення, Гетьманщина, продемонструвало можливсть успшного функцонування суспльства при мнмальнй чисельност управлнського апарату, що досягалось завдяки високому рвню самоорганзац суспльства, а також в зв'язку з вдсутнстю окремого силового апарату.

3.5. Ментальнсть держава.

Народи! Прагнть добрих звичав, а не добрих законв:

звича - то найперш закони.

Пфагор

Бльшовики захопили владу в Рос пд лозунгом: "Вся влада Радам!" (робтничих селянських депутатв). Бльше того, союз звався Радянським, бо вс республки, що до нього входили, також були радянськ. Революцйний парламент Украни, який виник в тому ж таки 1917 роц, мав назву Укранська Центральна Рада. Тобто загальна спрямовансть налаштовансть була повсюдно аналогчна - демократична, з поступовою бльш-менш повною передачею влади народу. У бльшовикв ця налаштовансть була пов'язана з деологчним положенням марксизму про поступове вдмирання держави. Практика радянського процесу "вдмирання державност" продемонструвала людству прямо протилежний вектор - замсть поширення самоврядування влади рад - концентраця влади в руках бльшовицько верхвки, аж до перетворення крани в тоталтарну державу, де контролювалось усе, включно з думками. Я це пишу не з метою критики бльшовизму, а для того, щоб поставити питання - чи могло бути накше? накше не в деталях, а принципово, тобто в напрямку на дйсне самоврядування. Не можу з впевненстю сказати як могло би статися в варант Украни, але в випадку Рос вдповдь однозначна - народовладдя бути не могло. Так само, як його не виникло псля французько революц 1789 року, або псля падння монарх в спан 1931 року, чи нмецько мпер 1918 року. сторя вропи першо половини XX столття показала - всюди псля розвалу монархй або мперй встановлювався режим сильно держави (корпоративно, авторитарно, тоталтарно). (На мою думку, якби в Рос перемогло белое движение, то там також встановився б корпоративний, авторитарний режим з мнмальним лбералзмом).

В чому причина такого явища? Очевидно, аналогчн явища мають аналогчн причини, найголовнша з яких - "яксть" народу, що напряму пов'язана з його передсторю. Скажмо в Польщ чи Литв, що належали Рос, але де люди ще не забули часи польсько шляхетсько демократ, встановились порвняно м'як напвавторитарн режими. Ну в традицйних демократях удалося уникнути "зарази" авторитаризму, хоча вдповдн тенденц мали мсце (це прекрасно описав австрць Фрдрх фон Гайк у свой вдомй книз "Шлях до крпацтва" 1944 року на приклад Великобритан). Грубо говорячи, в Рос 1917 року виявилося занадто мало "пуритан", щоб на землях побудувати "Нову Англю". Ментальнсть людей, як нерцйний фактор стор, змушу систему до повернення на атрактор (стабльний стан системи псля завершення перехдного процесу), в якому узгоджен вс вимри соцально системи (головним чином, технологчний, органзацйний ментальний). Образно говорячи, державна машина не може вирватися з глибоко кол, протоптано столттями сторичного розвитку. В зв'язку з цим виника ряд запитань. Яким чином змнються (еволюцону) ментальнсть в умовах державного впливу? Чи можна вирватися з "кол", протоптано сторю?

Почнемо з "кол". Я висловлю, на перший погляд, парадоксальну думку: ус соцальн системи, що здатн достатньо довго стабльно снувати, (починаючи вд вльних, первснокомунстичних, демократичних закнчуючи тоталтарними), являють собою продукт самоорганзац. Навть якщо в процес створення цих систем кров лилася рками. Це значить, що суспльство (включно з владою) само приходить до форми снування, узгоджено в усх вимрах. якщо суспльству потрбен вождь, цар, диктатор чи кервник-менеджер, то воно не зупиниться в перетвореннях, поки не знайде найбльш вдповдну форму. Звдси виника полтологчний образ сторично "кол", з яко няк не може вибратися крана. (Звичайно, суспльство можна утримувати силою в будь-якй форм, але це вже не можна назвати стабльним снуванням). Якщо на Укран ми бачимо систематичн прояви соцально нестабльност, це означа, що крана ще не знайшла вдповдну форму снування рух до ц форми буде проходити шляхом самоорганзац, поступового узгодження дючих сил в вдповдних вимрах. якщо простий росянин прагне жити в кран-наддержав в умовах повного патерналзму, а в очах юних росйських студентв вже загораться "корупцйний вогник", при цьому вдсутн будь-як суспльн заворушення, то напрямок розвитку соцального органзму ста бльш-менш визначеним. В тоталтарних державах на перших порах стабльнсть може пдтримуватися дю нститутв пропаганди насильства, але через певний час там досягаться узгодження ментальност людей з снуючою ситуацю стаблзаця встановлються. Це якраз той випадок, коли сувор умови буття призводять до бльш швидко перебудови ментальност в умовах, що загрожують виживанню. Нове поколння вже точно зна, як треба себе поводити.

Особливост розвитку виникають, коли крана зазна зовншнього впливу, або коли в суспльств поширюються нов де чи релг. Тод можливе суттве вдхилення вд "кол" "розщеплення" (так звана, бфуркаця). Типовий приклад - Корея, Нмеччина (псля 1945 року), а особливо, таля, де один етнос був подлений на частини, як довго перебували в суттво вдмнних умовах, що сформували зовсм рзн типи ментальност. Але для нас бльш важливий дещо нший аспект цього питання, власне аспект трансформац ментальност в умовах державност явища з цим пов'язан. Бльше того, нам цкав (актуальн) умови сучасно державност, то що почала виникати в нацональних державах.

Основна риса, яка характеризу сучасну державу, як вже говорилося вище - наявнсть певно корпорац, що явля собою власне державний апарат. Цей апарат складаться з службовцв-професоналв або, як зараз говорять, з бюрократв, як виконують або формують ршення, але не приймають ршень. Тому про таку державу говорять як про бюрократичну машину, якою керу певний орган чи одна людина, що прийма чи затверджу ршення. Здавалося б, у такому випадку ми мамо деальну форму органзац держави - сиди соб зверху, повертай кермо куди треба, а армя бюрократв (18 мльйонв в останн роки СРСР) викону всю чорну безпосередню роботу. Ось що писав з цього приводу Макс Вебер в свой робот "Господарство суспльство", 1921 року: "Виходячи з усього нашого досвду, можна сказати, що чисто бюрократичне, тобто бюрократично-монократичне управлння справами в чисто технчному вдношенн наближаться до найбльш досконало прац в сенс точност, постйност, дисциплни, пдтягнутост надйност, нтенсивност екстенсивност прац, в формально унверсальнй придатност до будь-яких завдань. В будь-якому сенс воно найбльш рацональною формою панування". Дал пдкреслються високий професоналзм бюрократ, а також використання досягнень науки. Цей гмн бюрократ справля сильне враження, тим бльше, що його виконав один з найкращих соцологв XX-го столття. Механзм створення державних нститутв, бюрократизаця розглядались як одна з головних тенденцй розвитку суспльства: по мр виникнення необхдност в нових функцях виникали вдповдн форми управлння. Вважалося, що бюрократичний варант близький до деалу, бо дозволя встановити повний порядок в соцальнй систем, яка поступово наближаться до годинникового механзму по точност надйност. Дйсно, хба можна порвняти чесне слово, що триматься на морал, закон, що пдтримуться судовою виконавчою системою, службами нотарату кадастру? Хба може суспльство само побороти злочиннсть? В держав дють професональн слдч, полця, прокуратура, суди в'язниц, та й то не можуть цлком подолати це зло.