Чтение онлайн

На перший погляд здаться, що це так. Людство продовжу прославляти великих завойовникв полководцв, а народи Рос вдчули велике пднесення псля захоплення Криму агрес на Донбас. М. Кревельд в вище цитованй робот пише прямо: "держави можуть досягнути сильного емоцйного вдгуку з боку народу тльки тод, коли вони готуються до вйни, або в ход . В протилежному випадку, якщо з якось причини вони будуть змушен припинити цю дяльнсть, люди перестануть бачити сенс в збереженн бльшо лояльност до держави, нж, наприклад, до General Motors чи IBM. Це рвнозначно тому, що значна частина резону снування держави буде втрачена". Цей пдхд базуться на впевненост (чи припущенн), що млтарна складова держави продовжу бути головною не тльки в головах кервникв держави, але й у ментальност народу, грубо говорячи, держава - це вйна, а вйна - це держава. Разом з тим, колосальн втрати, що х понесли народи в результат вон XX столття, а також не менш колосальн витрати понесен завдяки необхдност пдтримання оборонного паритету вйськових блокв , нарешт, реальна загроза повного знищення людства з повною очевиднстю демонструють небезпеку згубнсть подальшого пдтримання мларно спрямованост держав, необхднсть створення мжнародних механзмв приборкання млтаризму формування вдповдно свдомост свтово спльноти.

Фактично на даний момент можна стверджувати, що держави втратили можливсть ведення великих вйн без можливост уникнення неприйнятних втрат для держави-агресора. (Вйськов конфлкти набувають характеру так звано, гбридно вйни). Тобто головна функця держави занепада. Соцальна функця держави (побудова держави загального добробуту), як показав досвд останнього пвстолття, також не дала бажаного ефекту, а може навть завдала шкоди суспльству. Ми бачимо, як бльшсть функцй, що перебрала на себе держава, знову повертаються назад до суспльства - освта, охорона здоров'я, наука, технологя, пенсйне забезпечення, охорона життя власност громадян, навть суди - все це ста бльш ефективним, коли перебува в руках суспльства. Структура мжнародних вдносин формуться таким чином, що держава поступово ста елементом системи мжнародних угод, що мають проритет по вдношенню до внутршнього законодавства, вдбуваться втрата суверентету держави внаслдок необхдност включатись в мжнародну систему вдносин, причому держава не може уникнути цього процесу, не перетворившись в автаркю. Ми бачимо, як на наших очах держава втрача сво позиц на всх фронтах.

Чи процес "розмивання" держави позитивний? що являтиме собою той залишок держави, якщо вн взагал збережеться? Перш за все, цей процес об'ктивний, тобто вдповда сучасним реалям. Спроби повернутися на столття назад можуть закнчитися трагчно для народу держави. По-друге, держава повинна взяти на себе т функц, як не може взяти на себе суспльство. (Саме цй, може найважлившй функц держави присвячений епграф, взятий з А. Смта). А обсяг цих функцй залежить вд рвня самоорганзац суспльства, тобто його громадянсько зрлост. Може в далекй перспектив ми матимемо зовсм малий державний апарат, а всм ншим займатимуться суспльн нститути, але держава не зникне. сну рвень "велико системи", який не може осягнути суспльство, бо мова йде про узгодження дяльност великих суспльних груп, регонв, ноземних держав формування вдповдних стратегй на досить вддалене майбутн. Мова йде про внутршню зовншню полтику, яка стане основною функцю держави. На цьому шляху може бути досягнуто вддлення держави вд усх функцй перерозподлу фнансв адмнстрування, що приведе до лквдац умов для виникнення корумповано бюрократично верхвки, вддалено вд народу. Втм, це ще досить далеке майбутн.

Одна моя знайома двчинка мряла бути психологом. А псля закнчення школи поступила вчитися на податквця. Чи ця професя стала новою мрю життя? Сумнваюсь. Чи стане "другом людини" нахабний позбавлений совст банкр-лихвар, що наживаться на людських нещастях? Також сумнваюсь. Чи стане бзнесмен вкладати грош в будвництво, наприклад, мсько каналзац? Сумнваюсь ще бльше. В усх цих випадках працю природа людини, яка хоче швидкого збагачення, головне, що вона не зна меж збагачення, почавши збагачуватись вона не може зупинитись. ц реч - в природ людини. Хто може привести до узгодження природу людини з нтересами суспльства? Таких сил дв - суспльна мораль влада, втлена в держав. Держава може законодавчо обмежити до розумного рвня вдсотки по кредиту, може приборкати монополста, може вкладати грош в комунальну сферу, в нновацйн довгостроков проекти, в фундаментальну науку, в нацональну культуру, що не приносить прибутку, але необхдна для пдтримання нацонального духу т. . Високий рвень самоорганзац суспльства благотворно вплива на структуру, функц методи роботи держави. Наведу один дуже суттвий приклад з царини економки.

Традицйно вважалось, що державне пдпримство менш ефективне нж приватне. В наш часи еволюця державних пдпримств в розвинених кранах привела до того, що форми органзац державних приватних пдпримств стали дентичними, бо була виршена основна проблема - функця управлння була вддлена вд власност. Державн пдпримства, як приватн, випускають акц на фондових бржах з метою фнансування бзнесу, а також для можливост контролю якост менеджменту; для них снують законодавч обмеження стосовно отримання державних субсидй, щоб уникнути корупцйного протекцонзму, вони так само мають можливсть стимулювати персонал набирати висококвалфкованих спецалств. Держава ста акцонером приватних компанй, особливо це характерно для держав перехдно економки (наприклад, в Польщ таких пдпримств 58%, в Нмеччин - 54%, в лберальнй Великобритан - 18%). Держава ма можливсть пдтримати компан, як виробляють суспльно значим товари, або працюють на перспективу. Вона балансу приборку ринкову стихю, що працю на "коротких" грошах, фнансових "бульбашках" спекуляцях. Одним словом, створюючи, або стимулюючи пдпримства держава реалзу економчну полтику, з урахуванням рацонального використання ресурсв, рвня зайнятост професйно структури населення, структури освти, державно спецалзац домнування в певних секторах економки, участ в фондах соцально пдтримки населення. (Один з методв приватизац, що застосовувався в прибалтйських пострадянських державах, полягав у тому, що на перших порах, поки пдпримство не "стане на ноги", держава ста мажоритарним акцонером контролю дяльнсть нового пдпримства, щоб виключити можливсть використання грабжницьких схем збагачення окремих людей. На другому етап держава прода свй пакет акцй на вдкритих аукцонах). Аналогчн приклади можна привести стосовно науки культури. Зараз вважаться загальноприйнятим, що серйозне реформування держави може реалзувати тльки "тверда державна рука". Проблема поляга тльки в тому, що ця "рука" ма бути чиста розумна, а це вже суспльна проблема, пов'язана з рвнем зрлост суспльства. Досвд Украни ( не тльки) свдчить про те, що державн пдпримства можуть бути розсадниками корупц засобом грабунку держави. Але дозрвання суспльства перетворення держави в позитивну, необхдну конструктивну силу можливо лише в тандем - суспльство-держава.

В кранах з глибокими традицями пдпримництва самоорганзац, в першу чергу в США, приватна нцатива домну практично в усх сферах, причому проривн, визначальн де в сфер високих технологй, виникали доводились до рвня масового продукту без найменшого втручання держави. Характерно, що ц новтн розробки не мали млтарно спрямованост, весь млтаризм походить вд держави. нший, як на мене - вражаючий приклад самоорганзац, що йде знизу - кооперативна корпораця "Мондрагон", що виникла якраз в середовищ волелюбних баскв. Вона забезпечу роботою близько 100 тисяч робтникв на 256 пдпримствах, причому вс робтники власниками пдпримств. Гуманстичн принципи, покладен в основу функцонування кооперативв (солдарнсть, спвучасть, соцальна вдповдальнсть, справедливсть в розподл прибуткв, дружнй характер виробничих вдносин, нновацйна активнсть) сприяють привабливост розширенню корпорац. Фактично ми мамо працюючу альтернативу класичному капталстичному способу виробництва, позбавлену таких його вад, як орнтаця на прибуток за будь-яку цну, прагнення до нчим не обмеженого збагачення, виснажлива конкуренця, протистояння робтника власника, гнорування соцальних, екологчних полтичних наслдкв сво дяльност.

Роздл 3.7 . Укранська державнсть.

Минули т дн, коли держава, як в епоху тотальних вйн,

могла пред'являти себе в якост земного божества.

Мартн ван Кревельд.

Розглядати питання сучасно державност Украни можна потрбно лише враховуючи якомога ширший мжнародний контекст снуюч тенденц розвитку. Причина цього дуже проста - ми вдстамо, а тому мамо можливсть йти вже протоптаною ншими дорогою, обходячи ями пастки. На вдмну вд першопроходцв, ми на прикладах передових кран можемо бачити можлив варанти майбутнього. Бльше того, знаючи тенденц розвитку, без жалю розлучаючись з сьогоденням, ми вдразу можемо прямувати з упередженням, на перспективу, яка ще не досягнута на Заход.

Загальний висновок, що характеризу сучасну стадю державност в розвинених кранах (стадю нацонально держави) можна визначити, по-перше, як криза нацонально держави, а по-друге, як криза традицйно бюрократично держави (про це йшлося в кнц попереднього роздлу). Трумф нацонально держави, який був досягнутий в XX столтт, проявив себе по-перше, в феномен небаченого ранше монстра - тоталтарно держави-корпорац, а по-друге, напевно, як наслдок з першого - в двох свтових вйнах, так само небаченого масштабу (досить сказати, що на протяз шести рокв Друго свтово вйни гинуло в середньому по 30 тисяч чоловк за день). Ясно, що ц вйни були не проявом вол народу, а власне проявом вол держави ( корпоративно верхвки), що начебто дяла в нтересах народу. Таким чином, держава перестала виконувати свою найважлившу функцю - фзичного захисту свох громадян.

В повонн роки передов держави заходу "повернулись обличчям до народу", при цьому не забуваючи про себе - почалося знову ж таки безпрецедентне в стор зростання рвня соцального захисту, яке супроводжувалось масштабною нацоналзацю пдпримств вдповдно - безпрецедентним зростанням рвня податкв клькост державних службовцв. В кнц 70-х рокв, коли стало очевидно, що держава не в змоз забезпечити виконання взятих на себе зобов'язань, почався зворотний процес (скорочення програм надання безкоштовних послуг, допомоги бдним, субсидй, безкоштовного житла, перехд на приватн пенсйн фонди, зниження або повна лквдаця дотацй державним пдпримствам, замна прямих трансфертних виплат податковими пльгами т.п.). Така жорстка полтика, започаткована в вроп М. Тетчер, розповсюдилась набула розмаху вже в середин 80-х рокв. Тод ж почався зворотний процес приватизац державних пдпримств. До 2000 року вдбулося повне повернення економчно полтики передових держав "на круги своя" - тобто, до невтручання держави в економку. Таким чином, держава в основному зняла з себе функц економчного регулятора, бо була неспроможна х виконати.

Наступний фактор - мжнародна полтика, кордони, митний контроль, протекцонзм, як форма пдтримки нацонального виробника. Виявилося, що вдсутнсть митних кордонв вльне пдпримництво бльш ефективним нж варант державного протекцонзму. Економчний успх держави став пропорцйним нтенсивност мпортно-експортного обгу. Держан кордони, що начебто захищають державний суверентет, одночасно перешкодою розвитку економки держави. вони лквдуються один за одним, причому не тльки в вроп, а як свтова тенденця глобалзац (асоцац вльно торгвл митно-економчн зони - Латиноамериканська, 1960 р., Центрально Африки, 1966 р., Кран Пвденно-схдно Аз, 1967 р., Андський спльний ринок, 1969 р. т. д., аж до горезвсного Митного союзу пд проводом Рос). Характерно, що мжнародн асоцац створюються абсолютно добровльно, бо вони вигдн для кран-членв. (Винятком хба що варант Украни Митного союзу, але це питання окреме). Таким чином, держави втрачають суверентет над власними кордонами.

Дал, колективн мждержавн ршення, або навть ршення окремих мжнародних органзацй, мають проритет перед державним законодавством, бльше того, не сну санкцй, спрямованих на дотримання цих ршень з боку держави треба сказати, що випадки недотримання цих ршень являють собою ункальн явища мають вкрай негативн наслдки для держав. (Ми мамо класичний приклад недотримання мжнародного стандарту ширини залзнично кол в Росйськй мпер, вдомо, що з того вийшло. Уявть соб, що держави почали би вводити власн стандарти на системи зв'язку, службу часу, телебачення, комп'ютерн технолог, повтряний транспорт, космос, енергетику нарешт, на болти гайки - ус крани опинились би в економчнй золяц перейшли б на режим натурального господарства. Мабуть останнй прецедент - три системи кольорового телебачення, поширен у свт. В полтичнй сфер був випадок, коли Сталн вдзвав свох делегатв з засдання ради безпеки ООН у червн 1950 року, про що потм дуже жалкував. Бльше подбного експерименту не дозволяла соб жодна держава. Зараз ми стали свдками ршень росйсько верхвки, що входять в протирччя з мжнародними стандартами угодами. Мамо нагоду побачити чим це обернеться для Рос). Отже, держави втрачають значну частину свого суверентету над власним законодавством ця тенденця нароста, бо частиною загально тенденц глобалзац.