Чтение онлайн

Щоб розбратися з першим питанням, розглянемо простий приклад - бригади будвельникв, що будують будинок. Хай в одному варант це буде збрання вузьких спецалств, кожен з яких зна тльки свою справу не цкавиться усм ншим. В ншому варант це буде добре згуртований колектив унверсалв, кожен з яких ма достатн уявлення про вс роботи. В першому варант виршальною стане роль виконроба, який буде доводити кожне конкретне завдання до кожного робтника. В другому варант роль виконроба буде мнмальна - хлопц сам в усьому розберуться. Бльше того, в останньому випадку колектив може знайти суттво кращ рацональн форми органзац прац, як пдкаже м життя, значно збльшити швидксть ефективнсть виконання робт. Перший варант явля собою аналог атомзованого суспльства, де все вдбуваться за посередництвом бюрократичного апарату, а другий - варант самоорганзованого суспльства, яке може обходитись без центрально влади. Вони вдрзняються рвнем соцалзац - дност, кооперац, згуртованост, нформованост на всх рвнях. Зростання рвня соцалзац приводить до пониження рол центрально влади, до зростання рол вльно самоорганзац розширення сфери ефективно д. Низький рвень соцалзац веде до посилення рол центрально влади, розростання владного апарату збльшення вертикально стратифкац. Центральна влада ста функцонально необхдним елементом соцально структури. Таким чином, можна сказати, що самоорганзаця може снувати в форм центрально влади пдпорядкування, або в форм вльно самоорганзац, без наявност пдпорядкування. Звичайно, в житт ми мамо певну комбнацю обох форм, з переважанням то чи ншо, в залежност вд рвня форм соцалзац, тобто типв зв'язкв вдношень. Дуже високий рвень соцалзац да можливсть створювати цлком стйк структури взагал без складово центрально влади чи кервного центру. В наш час, коли нтернет да можливсть утворювати зв'язки, необмежен по вдстан швидкост, виникають безлдерн рухи, навть безлдерн повстання, що являють собою чист продукти вльно самоорганзац. Принципова рзниця мж вльною самоорганзацю центральною владою поляга в тому, що перша функцону по принципу соцально мереж, а друга по принципу рархчного дерева. Кльксть зв'язкв в мереж нелнйно пов'язана з числом елементв мереж (приблизно пропорцйно квадрату числа елементв), вона ма можливсть працювати як колективний нтелект, на вдмну вд рархчно структури, де суттвою роль лдера. Мережа безперервно трансформуться адаптуться на вдмну вд влади, що жорстко закрплена певним актом. Фактично мережева соцальна структура поводить себе як певний живий соцальний органзм, який набува яксно нових властивостей, порвняно с властивостями складових частин. На даний час ми ще дуже мало знамо про потенцальн можливост мережевих структур, бо нтернет з'явився буквально вчора, але ясно, що ця яксно нова технологя приведе до яксних змн в соцальнй органзац. Традицйна держава перестане снувати.

сну певна специфка функцонування самоорганзац центрально влади. Дйсно, самоорганзаця ефективно працю в ринковому механзм, де централзована система управлння безсила, в той же час централзоване управлння абсолютно необхдне при кервництв бойовими дями, або при будвництв досить складно споруди, будь-яка "самодяльнсть" там може бути недоречною. Специфка цих двох явищ поляга в наявност фактора свободи, або свободи вол, який властивий кожнй людини може проявляти себе нестандартно непередбачувано. Вн вносить в соцальну систему те, що ма назву, хаос. Можуть снувати системи, де хаос мнмальний - в'язниця, казарма, тоталтарна держава, або де вн дуже великий - атомзоване суспльство псля руйнац держави, панчний стан суспльства в ситуац повно невизначеност. Самоорганзаця може працювати з хаосом, а централзоване управлння гнору хаос, бо реалзу певний алгоритм, тобто послдовнсть цлком визначених процедур.

Я наведу показовий приклад, що стосуться функцонування планово економки радянських часв. Робтник, що працював на пдпримств певного мнстерства, потенцальний споживач певного продукту, який вироблявся на пдпримств ншого мнстерства, на початку кожного року подавав заявку на потребу в даному продукт на наступний рк. Заявки з усх пдпримств сткалися в "рдне" мнстерство, складалася спльна заявка направлялась в те мнстерство, на пдпримств якого виготовлявся даний продукт. Таким чином збиралися заявки з усього Союзу псля чого складався план випуску продукту на наступний рк, знову ж таки, з урахуванням необхдних поставок з нших мнстерств. Дуже часто пдпримство було не в змоз задовольнити ус заявки, виникав дефцит. Щоб уникнути дефциту заявки складалися "з запасом". Якщо продукт застарвав появлялися бльш досконал аналоги, то споживач продовжував отримувати застарлий продукт, який шов на склад, а усе нове було в стад хрончного дефциту. Дефцит в однй ланц породжував ланцюгову реакцю наслдкв, вся система ставала пов'язана зобов'язаннями, як не реально було виконати. Були можлив тльки два виходи з ситуац, що склалася - зменшити темпи розвитку приректи себе на невдворотне технологчне вдставання, чи перейти на систему прямих зв'язкв, тобто поринути в ту саму стихю ринку, яко всма силами намагалась уникнути планова економка. (Показовий приклад - в такй передовй динамчнй галуз як телебачення, телевзори КВН-49 незмнно випускалися на протяз 18 рокв. Тльки соцалзм здатен на так досягнення! В т часи, коли на Заход почали випускати потужн мкропроцесори, вдставання стало вже безнадйно великим). З точки зору теор управлння планова економка ма дуже велику часову сталу зворотного зв'язку, виника фазовий зсув мж попитом пропозицю, що приводить до вдповдного дисбалансу неузгодженост. При достатньо високих темпах розвитку планова система принципово втрача можливсть управляти, хоч можливсть безкризового управлння розглядалося в якост основно переваги, порвняно з стихю вльного ринку.

Насправд, кризи перевиробництва, характерн для раннх стадй капталзму, були наслдком як малого досвду, так вдсутнстю вдповдних нформацйних систем. В наш час пдпримство може отримувати в реальному час дан стосовно попиту на той чи нших продукт з високою точнстю планувати стратегю випуску товарв. Ринкова стихя перетворються в реально планову економку, але вже на зовсм нших засадах - на засадах вльно самоорганзац. Рзницю в дях планово централзовано економки вльного ринку може оцнити кожен, хто пам'ята понурий вигляд порожнх полиць в магазинах радянських часв.

Головна перевага головна яксть вльно самоорганзац поляга в тому, що вона упорядкову хаос. Збрання вльних людей перетворються на громаду - одна частина вирощу зерно, друга - чумаку, а третя - торгу. все триматься на чесному слов. В раз необхдност з'являються ремсники й козаки. Виникають бльш структурн об'днання, процес де знизу, шляхом узгодження функцй структури, при цьому вдбуваться упорядкування приборкання внутршнього хаосу. Це приборкання йде без обмеження особистих свобод, без застосування примусу, а виключно за рахунок узгодження нтересв окремих членв громади. В принцип, аналогчний, на перший погляд, результат можна отримати за допомогою владних нструментв, шляхом силового приборкання хаосу (комсаром з маузером). В чому буде полягати рзниця?

Хаос являться джерелом рзноманття. Коли ситуаця да вигоду, вона фксуться, а коли н - гноруться. Таким чином вдбуваться натуральний вдбр елементв, що вдповдають потрбнй тенденц. Це стандартний, безперервний в час (це суттво) процес еволюцйного розвитку в варант упорядкування хаосу. Саме в цьому поляга суть механзму "невидимо руки" Адама Смта. В будь-якй систем хаос породжу рзноманття форм вдношень, а спрямована активнсть елементв системи реалзу вдбр вигдних ситуацй. В цьому поляга творчий потенцал хаосу, який сну одночасно з його руйнвним потенцалом. Повне упорядкування хаосу вбива його не тльки руйнвн, але й творч можливост, бо вбива свободу. Повна свобода руйну органзацю. сну оптимальний баланс хаосу органзац, що да максимальн можливост розвитку при снуючому рвн соцалзац суспльства. Дуже великий хаос руйну суспльну органзацю, але в той же час нада можливсть вирватися з "кол" соцального розвитку, напевно без хаосу такий процес неможливий.

Для формування суспльно тенденц розвитку потрбн три складов - менталтет вдповдно спрямованост, а також достатньо висок - рвень мотивац активност рвень ндивдуально свободи, як фактор, що створю хаос. якщо в суспльств формуться така тенденця, то протистояти й практично неможливо. Ця велика сила поляга в дност. Ранше говорили про шлях, що його вибира доля, про приреченсть до цього шляху. ("Доля веде тих, хто згодився з нею, а хто не погодився - тягне"). Неможливо зупинити суспльн рухи, що заполонили голови бльшост, як неможливо пливти проти швидко теч. Можна також створити днсть засобами пропаганди, але якщо вона заснована на брехн манпуляцях, то ефект швидко згаса, як показу досвд корпоративних держав минулого столття. На брехн далеко не подеш, це давня стина. Не допомогла навть "залзна завса" - правда просочилась через не наче кислота роз'ла "комунстичну" мораль.

Успшне функцонування вльно самоорганзац, а також форми, в яких вона себе проявля, залежать вд рвня соцалзац форм зв'язкв мж людьми елементами соцально структури. Але в не один недолк, що не позволя й стати унверсальним механзмом творення соцуму - вона не здатна формувати структури, що функцонують по чткому алгоритму. Вона не створить казарму, будинок постарлих, дитячий будинок, в'язницю чи "табель про ранги", яка длить бюрократю на 14 категорй в залежност вд рвня х повноважень функцй. Тут в роботу включаться рацональний розум, що буду певну органзацю, де нема мсця хаосу, опираючись на досвд, накопичений сторю, подбно тому, як будвник буду будинок, опираючись на технолог, що склались еволюцйним шляхом. (На жаль, на сьогодншнй день можемо констатувати, що вершиною досягнень рацонального розуму таки та ж сама бюрократична структура управлння). Така структура не може виникнути з хаосу, подбно тому, як з хаотичних комбнацй знакв не вийде врш. (Хоча насправд процес вльно самоорганзац через хаос ста ефективним лише завдяки наявност алгоритмв вдбору). Вльне суспльство, що розвиваться без примусу насильства само вибира оптимальний шлях самоорганзац - вльно, там де вона добре працю, або ж владно, де без не не можна обйтись. Зрлсть суспльства проявля себе в переважанн форм вльно самоорганзац, але воно повинно чтко уявляти соб небезпеки, як можуть виникати при формуванн державност, перш за все, з боку самостйно корпорац - бюрократично машини.

Коли вльна самоорганзаця недостатньо зрла, чи суспльство недостатньо досвдчене, бльш органзована державна бюрократична машина методично розростаться розповсюджу свй вплив з усма наслдками, про яки йшлося вище. На жаль, цей процес не зна виняткв, можна говорити лише про мру бюрократизац суспльства, але нколи - про вдсутнсть. Це схоже на приреченсть. Чи можна уникнути негативних аспектв державност, пов'язаних з необхдною наявнстю бюрократ? Знову ж таки сторя показу нам еволюцю форм державност - вд держави - чистого апарату насильства, через державу де функця насильства поднувалась з функцю захисту органзац, потм з виникненням форм взамозалежност, нарешт, з виникненням розвитком державно бюрократично машини. Ще сто рокв тому соцологи прославляли цю машину розглядали в якост "стовпово дороги" розвитку людства. Зараз ясно, що це, м'яко кажучи, не зовсм так. Осмислення людством цього факту форму вдповдне вдношення вдповдну тенденцю розвитку, бо розвиток завжди починаться в головах. На мою думку подбно тому, як людство навчилось приборкувати епдем засобами профлактики сантарно-епдемологчних засобв, базуючись на точних знаннях про природу цих явищ, аналогчно можуть бути подолан явища корупц розповзання бюрократ, також методами вдповдно сантар на баз точних знань.

Чому виника порвняння корупц епдем? Справа в тому, що в обох випадках мова йде про органзм (суспльний людини) про вдповдну хворобу, бо корупця - це дйсно хвороба соцального органзму, яка розповсюджуться нищить його. В варант розповсюдження хвороби сну порогове значення концентрац захворювань, вище якого починаться яксно нове явище - епдемя. Цлком аналогчн явища спостергаються в суспльств, де наприклад, при перевищенн концентрацю злодв певно величини соцум переходить в дещо ншу форму - вс починають купувати замки, але це не допомага - число злодв зроста катастрофчно. Тод суспльство змушене застосовувати радикальн лки - прилюдн екзекуц з вдтинанням рук пдвшуванням за ребро. Але коли в суспльств крадуть ус на протяз клькох поколнь, формуться ментальнсть крадя, яку вже не можна вилкувати демонстрацю екзекуц. Те ж саме стосуться корупц. Формуться ментальнсть народу, яка створю "колю" сторичного розвитку, хвороба переходить в хрончну форму. Якщо в суспльств вже не вистача здорових сил, то в таких випадкам допомагають тльки дуже радикальн засоби чи зовншн управлння. Можливий також шлях змни клькох поколнь при наявност вдповдно системи виховання дтей. На мй погляд, якраз система виховання, (а не освти) ново людини абсолютно необхдною, а може й найважлившою складовою засобв, необхдних для творення ново держави. Бо якраз вона може вплинути на ту слабку ланку, вд яко залежить очищення державного апарату - ментальнсть.

Вс переваги вльно самоорганзац, про як йшла мова, не можуть компенсувати одну ваду - вона не створю сильно держави. Слово, сильно, по вдношенню до держави, з моменту виникнення до наших часв, означало одне - ефективне виконання головно державно функц - ведення вйни. Ця ррацональна агресивнсть держави, намагання захопити розтоптати сусда при найменших проявах слабкост, пов'язана з дикою, звриною ррацональною природою людини, яка здатна просипатися якй не можуть протистояти нерозвинена культурна оболонка недостатньо розвинен соцальн структури. Ця дика природа, користуючись правом сили, (застарлий термн, бо застосування сили протиправне) форму вдповдну спрямовансть розвитку соцального утворення - держави. Вс засоби посилення держави, вс форми залежност панування, вс процеси державотворення (централзаця влади, формування податково системи, освти, церкви, охорони здоров'я системи соцального захисту, науки, деолог, пропаганди, нацоналзму, потужно бюрократично системи) все було спрямоване на вйну. Величезн ресурси матеральн, людськ, природн, все це витрачалось в безперервних битвах, що велися з одню метою - загарбати ще бльше. Виника питання - чи знаходиться ця спрямовансть держави в гармон з прагненнями бльшост суспльства?