Чтение онлайн

Виникнення державних нститутв, як альтернативи нститутам морал самоорганзац, зараз втаться соцологами, як нормальний необхдний процес державного будвництва, ознака сильно держави. Наведу думку з цього приводу вдомого сучасного соцолога Ф. Фукуями: "Схильнсть до самоорганзац власне та складова, що цлковито необхдна для успшно роботи демократичних полтичних нститутв. Власне, право, що рунтуться на народному суверентет, перетворю систему свободи взагал, на систему свободи, що рунтуться на закон". (З книги "Довра: Соцальн чесноти створення добробуту". Англомовне видання 1995 року). Наведене твердження не виклика сумнву. Виклика сумнв позитивна конотаця висновку про позитивнсть переходу вд свободи, як якост самоорганзац, до системи знову ж таки свободи, але засновано на закон. Чи буде це та ж сама свобода, якщо не по форм, то хоча б за змстом? чи не вплине нова форма свободи на саму свободу, а якщо вплине, то як?

Мова йде про два альтернативних типи розвитку - з одного боку, умовно говорячи, "вебервська" держава з нмецьким порядком ("порядок понад усе"), а з ншого боку держава на основ самоврядування, на взрець раннх США. (Втм, не треба забувати, що "нмецький порядок" виник якраз на засадах вльних нмецьких мст. Нмеччина - батьквщина магдебурзького права). Компактну характеристику раннх США да Г. Лебон в кнц XIX столття: "Я рекомендую прочитати книгу М. Рузь про Сполучен Штати особам, що бажають створити соб уявлення про величезну масу нцативи особисто енерг, яка витрачаться громадянами велико республки. Здатнсть цих людей до самоврядування, об'днання, щоб засновувати велик пдпримства, мста, школи, гаван, залзниц т. д. доведена до такого максимуму, дяльнсть держави зведена до такого мнмуму, що можна сказати там майже не сну державно влади. Крм полц дипломатичного представництва навть не можна придумати, чому вона могла би ще служити". ("Психологя народв мас", 1895 рк). Чи може "обвалитися" така держава, якщо зруйнуються державн нститути - мнстерство закордонних справ полця (враховуючи, що окрм федерально ще й мунципальна полця)? Нарешт, де джерело внутршнх сил, що почнуть руйнувати державу що власне вони почнуть руйнувати? наскльки дорого обходиться для середнього американця утримання тако держави? На перод близько 1900 року федеральний податок в США складав коло 3%, при тому, що основн видатки федерального бюджету йшли на армю флот. Податок штату, власне, держави, складав близько 1%, податок в мсцевий бюджет - близько 3,5%. Тобто найбльшим був мсцевий податок, пов'язаний з безпосереднм життям людини.

Зараз, псля столття демократичного розвитку, розмр структура податкв США значно змнилися. З загального - близько 35%, найбльшу частину, близько 20%, склада федеральний податок, при тому що доля видаткв на оборону в федеральному бюджет склада всього 17% (тобто 3,4% вд доходу середнього американця), а близько половини становлять соцальн складов - медицина соцальне страхування (по 24% на 2014 рк). Очевидно, державний апарат з успхом перебирав на себе певн функц, як ранше виконувало само суспльство чи безпосередньо люди, цей процес трива й по нин. Виника питання - як вплинув на життя людини суспльства цей процес передач деяких функцй вд суспльства до бюрократ чи цей процес в цлому позитивний? Я наведу один яскравий приклад з життя США. В 1964 роц за часи президента Лндона Джонсона була об'явлена грандозна програма "Вйни з бднстю" (в рамках програми створення "Великого суспльства"). За "ювлейн" 50 рокв "бойових дй" були отриман наступн результати: витрачено близько 20 трильйонв доларв, утворився цлий клас "бднякв", чисельнстю коло 50 мльйонв - населення крупно вропейсько держави, що живе виключно на державну допомогу, тобто паразиту в чистому вигляд. Бльше того, зроста прошарок асоцальних люмпенв, фактично - покидькв суспльства, алкоголкв наркоманв. Потужна державна соцальна програма сформувала паразитичний вектор розвитку, який вдтворються сам по соб, як вдтворються ментальнсть будь-яко соцально групи. Як сказав один з президентв, в боротьб держави бдност перемогла бднсть. Я б сказав, що перемогла не бднсть, а дурсть.

Все дуже просто - на боротьб з бднстю паразиту вдповдна бюрократична машина, що власне й веде цю боротьбу. Чи зацкавлена ця машина в перемоз? Н, бо вона вдразу ж буде демонтована. Вона зацкавлена, щоб боротьба тривала вчно навть посилювалась, бо паразитична машина завжди зроста. Вона нколи не буде шукати шляхв реального прогресу в свох дях (в даному випадку в пошуках методв подолання бдност), а буде формально вдтворювати встановлений затверджений алгоритм, що з самого початку був непродуманий помилковий. Його помилка в тому, що милостинею, подаянням неможливо покращити мораль активнсть людини. А ось погршити - без проблем. Достатньо познайомитися з практикою "роздач хлбв" у Римськй мпер. Це дйсно урок стор, якого до цього часу не вивчила вропа - масова "роздача хлбв" невдворотно веде до деградац суспльства, причому усього, а не тльки "приймаючих хлби".

Виршення будь-яких проблем за допомогою бюрократ, виршу в першу чергу проблеми само бюрократ - вона збльшуться кльксно, крпне, отриму перспективу кар'рного росту рол в суспльств, спожива все зростаюч ресурси. Найбльше диву те, що Америка вже мала успшний досвд боротьби з бднстю, яка вдбувалась в християнських сектах етнчних общинах. Так наприклад, "Програма служння заради суспльного добробуту", прийнята в часи Велико депрес в сект мормонв (штат Юта) два дотепер, працювала на нших засадах. По-перше, не допускалась тльки катастрофчна бднсть, тобто на рвн виживання. По-друге, отримувач допомоги був зобов'язаний вдшкодовувати суспльними роботами. Крм того церква спонукала до якнайшвидшого переходу на самозабезпечення. Цей досвд показу, що виршення проблем на бльш низькому рвн особливо в умовах згуртовано спльноти, ма бльшу ефективнсть, бо пдключа колективний розум суспльства не породжу нов нституц.

Наведений приклад не виняток - втручання бюрократ в суспльн справи завжди приводить до аналогчних сумних результатв. В чому тут причина? Чи випадковою була метаморфоза вольових американських понерв в жирних, малорухомих паразитв? Ще Лебон в "Психолог народв мас" вдповв на це питання: "Велич народв залежить головним чином вд рвня х моральност... Народи гинуть в мру того, як псуються якост х характеру, що створюють основу х душ, ц якост псуються в мру того, яз зростають х цивлзовансть розвиток". З цим можна погодитися, але хотлось би знати, чому псуться душа по мр розвитку цивлзованост, яким чином моральнсть пов'язана з величчю чи загибеллю народв, чи тльки одна цивлзовансть ста тому виною? Це дуже важлив, можна сказати, кардинальн питання розвитку суспльства.

Здатнсть певно спльноти людей утворювати соцальний органзм, характеризуться нтегральним показником, що ма назву, соцалзаця, показу рвень дност цлсност соцального органзму. Природа соцалзац поляга в зв'язках мж людьми, х глибиною широтою, наявност (вдсутност) соцальних страт (груп, станв, класв), вертикальних зв'язкв мж соцальними стратами, а також соцально мобльност. (Я схиляюсь до найбльш широко трактовки поняття, соцалзаця, зокрема, до включення в число соцальних зв'язкв також економчних, як прийнято розглядати окремо. Насправд, економчн зв'язки найбльш важливими в сенс формування дност соцального органзму). Один той самий термн, соцалзаця, може вдноситись як до процесу (збльшення чи зменшення), так до стану (висока чи мала). Явище протилежне до соцалзац носить назву, атомзаця, (також як стан чи як процес). Зв'язки структурован, вдповдно до структури суспльства, починаючи вд найменшо соцально одиниц - людини, дал йде см'я, родина, община (етнчна, професональна чи релгйна) закнчуючи найбльшими групами, класами, етносами, державами. Характер зв'язкв мж людьми чи елементами структури позначаться термном, вдношення. Вдношення можуть мати складний, комплексний характер, включаючи позитивн, негативн чи нейтральн складов, так як спвробтництво, взамодопомога, дружба, заступництво, участь, нтеграця, опозиця, антагонзм, конкуренця, золяця, тиск, включення, конфлкт, а по спрямованост - смейн, матеральн (виробнич), культурн, релгйн (деологчн), полтичн. Тому, говорячи про зв'язки, ми завжди мамо на уваз певний комплекс вдношень, що стоть за даним зв'язком. Мова може йти власне про комплекс, бо характер зв'язкв нколи не бува однозначним - взамозалежнсть, що завжди виника при зв'язках може супроводжуватись як спвробтництвом взамодопомогою, так антагонзмом чи конкуренцю. Окрема полтична складова соцалзац ма назву, полтизаця.

Чому так важлив власне зв'язки? Тому що будь як соцальн асоцац можуть утримуватися або силою, або зв'язками, а добровльн асоцац - тльки зв'язками. Рзномантнсть, широта, глибина сила зв'язкв визначають рзномантнсть можливих структур функцй, властивих даним структурам. Те саме ми бачимо взагал в природ - рзноманття зв'язкв мж атомами водню кисню вуглецю створю величезне, майже нескнчене рзноманття речовин - вуглеводв, а якщо до цих трьох атомв добавити ще й азот, то отримамо клас блкв т.д. Властивост усх цих речовин однозначно пов'язан з властивостями (незмнними) окремих атомв структурою речовини, тобто характером зв'язкв. На вдмну вд неживо природи, соцальн асоцац мають суттву особливсть - наявнсть характер зв'язкв в соцум вплива на властивост найменшо соцально одиниц - людини. Справа в тому, що не тльки люди, а будь-як жив стоти мають нову яксть, що ма назву, адаптивнсть, можливсть змнюватися, для оптимального пристосування до умов життя. Таким чином, утворються зворотний зв'язок - характер зв'язкв в суспльств вплива на властивост людини, а властивост людини - на характер зв'язкв вдповдно, тип структур. Тобто виника процес самоорганзац спрямований на пристосування до даних умов життя. Ц умови мають природний (клмато-географчний) чи соцальний характер, приводять до змн фзичних властивостей людини, свдомост (ментальност), а також змн властивостей на всх рвнях соцально структури. Власне з цим механзмом адаптац пов'язаний процес змни ментальност в певних умовах буття, про який мова йшла ранше, вдповдне рзноманття видимих форм соцально органзац, що залежать вд рвня характеру соцалзац.

Тепер ми можемо розглянути питання впливу державност на ментальнсть, заявлене в заголовку даного роздлу, або яким чином, згдно цитати з Фукуями, "право, що рунтуться на народному суверентет, перетворю систему свободи взагал, на систему свободи, що рунтуться на закон". Найбльш загальна вдповдь на це питання дуже проста - та чи нша тенденця в суспльств формуться соцальною практикою - там, де практика спонука до самоорганзац, через певний час буде самоорганзаця навпаки. Звдси можна зробити висновок - створення державних нститутв, що замняють собою вдповдн механзми самоорганзац приводить до деградац даних механзмв самоорганзац вдповдних складових ментальност. Держава в форм закону не просто формалзу чесноти, що снували в вльному суспльств, вона одночасно лквду ц чесноти, як непотрбн. Вже кредитор, позичаючи грош, покладаться не на чеснсть боржника, а на санкц, що наклада держава в раз невиплати боргу. вже кредитора не цкавлять чесноти боржника. З свого боку боржник не вдчува жодно морально вдповдальност перед кредитором, бо його непокоять тльки можлив санкц з боку держави. Держава стала прокладкою, буфером, який розрвав безпосереднй зв'язок мж людьми. Вд цього часу вс зв'язки такого типу йдуть через державу або за допомогою держави. Розширення функцй держави да вдповдний результат - зменшення соцалзац суспльства, його атомзаця, врешт-решт, аж до рвня см', де держава, на нещастя, не може стати буфером мж чоловком жнкою. (Втм, в радянськ часи така практика снувала - всм вдомий феномен Павлика Морозова, а також обговорення внутршнх смейних проблем на партйних зборах. Щось аналогчне навть бльш "передове" вдбуваться зараз в деяких кранах Скандинав, де держава з найменшого приводу втручаться в справи смейного виховання дтей, аж до вилучення дтей з см' без права контактв мж батьками й дтьми. Навть Сталн до такого не додумався! Мен здаться, що з тих дтей, що х вихова держава, виростуть так ж сам недолюдки, як члени державно комс, що приймають ршення про вилучення дтей. Це якраз люстраця державно "ефективност" в справах виховання. Тотальне панування бюрократ в Скандинав не виклива подиву - третина працюючого населення в Швец Норвег - державн службовц).

Держава, що ста буфером для всх видв соцальних зв'язкв, крм смейних, форму вдповдний тип ментальност, назвемо його, смейна ментальнсть. Це ментальнсть, основною ознакою яко подл людей по принципу, свй-чужий, причому до категор "свох" вдноситься тльки ближнй круг родичв друзв. Вдношення до "свох" до "чужих" вдрзняються радикально - "чуж" можуть використовуватись як засб для досягнення власних (смейних) цлей - до них нема н жалю н спвчуття. З одного боку держава витсня общинн нстинкти, ста х замнником, з ншого - вони трансформуються в смейн, ближнього кругу, велико см'. Вс цнност людини стають прив'язан до цього ближнього кругу, суспльн цнност перестають снувати - про них нехай пклуться держава. Смейна ментальнсть - деальне середовище для процвтання корупц маф. Коли людина з такою ментальнстю досяга певного рвня достатку, а вона завжди прагне достатку за будь-яку цну, вона буду соб будинок з глухим високим парканом, "щоб нхто не заважав нам вдпочивати", (за моми спостереженнями саме високий паркан першою найбльш очевидною ознакою приналежност його власника до даного типу), вона перетворю свою садибу в "маленький рай", вона виздить з свого особняка на великому чорному автомобл з темними вкнами, де роздовбаними дорогами, лаючи при цьому державу, вдчува солодке почуття власно значимост зверхност, спостергаючи навкруги убогсть запущенсть. Все, що стосуться суспльного життя, цкавить виключно через призму власних нтересв будь-яка суспльна чи державна посада, яку вона займа, вдразу перетворються в об'кт корупц, бо вона на це спрямована в першу чергу, знаходить найменш можливост, щоб перетворити об'кт служння в об'кт власного збагачення. В середовищ службовцв вона створить ще одну "см'ю" з так званих "свох" людей, що будуть пов'язан корупцйними корпоративними зв'язками, виникають паралельн корпорац, що мають свй "устав", живуть "по понятям" грабують суспльство. Це означа, що моральна деградаця поступова розповсюджуться на всю державу, вже неможливо щось покращити, просто помнявши владу, бо весь багатомльйонний бюрократичний апарат складають люди тако ж ментальност, а якщо серед них попадеться хтось чесний, то його система або видалить, або трансформу вдповдним чином. В держав, як корпорац, утворються ще одна паралельна паразитична корпораця, побудована виключно на корпоративних зв'язках.

Держава на цьому не зупинилася. Близько ста рокв тому вона увйшла в особисте життя кожно людини настльки мцно рунтовно, що це здавалося, вже назавжди. Мова йде про соцальне забезпечення, перш за все масове, пенсйне. Закнчилися часи, коли треба було думати про можливу голодну, холодну хворобливу старсть, коли треба було народжувати дтей вдповдно х виховувати, щоб вони поважали батькв взагал лтнх людей, коли треба було збергати см'ю, в якй можна зустрти старсть немч - ус ц проблеми пшли "наверх" до держави, яка про все попклуться - настала "свобода". Можна легко вступати в шлюб розходитись. Можна не займатися вихованням дтей, а особливо тих, що залишились псля розлучення. Можна взагал не одружуватися, а вльно сплкуватися. Для такого сплкування вже не потрбн глибок почуття - почуття замщаються вдчуттями, а смейне життя - "сексуальним партнерством", яке н до чого не зобов'язу. Можна не пклуватися про старих батькв, про них пклуться держава будинки для постарлих. Одним словом - свобода!