Чтение онлайн

ще один аспект укрансько соцально практики, (а може ментальност) - укорненсть в землеробство. Укранськ мщани (жител мст) завжди (скажмо, дуже великий вдсоток) мали певну кльксть земл, найчастше бля хати, на якй було домашн господарство, садок, грядки, в невеликих мстах тримали також велику рогату худобу. Ця традиця не зникла до сьогодення, навть в мстах-мльйонниках деал укранця - власний будинок з длянкою земл, де вн матиме можливсть завести садок, грядки, а може й свиню. якщо це "справжнй" укранець, то вдпрацювавши змну на завод, вн до вечора буде копатися в земл, чи щось там прищеплювати на деревах, а в його пдвал чи погреб буде збергатися на полицях маса банок з рзномантними заготовками "на зиму", причому частин цих "закруток" буде вже пд десяток рокв. звичайно вн матиме самогонного апарата власного виробництва, в будь-яку годину вн ма що випити, чим закусити чим пригостити гостя. сну думка, що це один з пережиткв минулого, (проти якого свого часу активно боровся укранофл М.С. Хрущов), що магстральна тенденця цивлзацйного розвитку поляга в розподл прац, спецалзац, професоналзм. Все нше - неефективно, витратно, нерацонально.

На мй погляд, це не зовсм так, а може - зовсм не так. Це питання ма мнмум дв складов - економчну культурну. Були пероди в нашй стор, з них деклька - в XX-му столтт, коли Украна виживала виключно завдяки власним присадибним господарствам. (На протяз багатьох останнх рокв я також чую пророцтва деяких росйських полтикв про близький кнець укрансько недодержави. Напевно, вони не мають поняття про укранськ реал). Я можу стверджувати, що наявнсть розвиненого присадибного господарства на Укран - це фактор нацонально безпеки таким вона залишиться в осяжному майбутньому. Справа не тльки в можливих вонних загрозах. Головне, що домашн господарство - низькотехнологчне, примтивне, його нщо не може вивести з ладу, на вдмну вд вразливого високотехнологчного господарства. Кнь, вз плуг, примтивний гончарний круг, прядка ручний ткацький верстак, все те чим володли наш предки, все ще залишаться з нами наче недоторканий запас, готовий до використання в тяжку годину. все це явля собою культурну спадщину, що залишили нам предки. Робота на земл да почуття повноти життя, дност з природою, включеност в диний природний цикл. Коли господиня вам говорить: "У нас все сво, домашн", то це свдчить не просто про матеральний достаток, але й про духовно повноцнне життя. Стиль життя пролетаря, що змну вдстояв бля станка, прийшов до квартири залг з пляшкою пива бля телевзора, життя при якому н про що не треба думати, бо за тебе подумають нш, життя, яке здавалося деалом засновникам марксизму, насправд явля собою деальний варант снування атомзованого "гвинтика" державно машини, цлком передбачуваного, що вдпрацю встановлений термн буде замнений ншим. До цього часу (не без впливу марксизму) переважа думка про працю, як про сувору необхднсть, навть страждання. "Праця для робтника чимось зовншнм, що не належить до його сут; в свой прац вн не затверджу себе, а заперечу, вдчува себе не щасливим, а нещасним, не розвива вльно свою фзичну духовну енергю, а виснажу свою фзичну природу руйну сво духовн сили" - так писав Маркс про вдчужену працю це не ма жодного вдношення до прац на власнй земл, до прац, як духовно потреби. На мй погляд (може на нього вплива моя укранська ментальнсть) життя людей на свой земл було б деальним варантом снування людства, бо воно забезпечувало б найбльш повну гармоню фзичного, духовного природного аспектв життя, давало б можливсть створювати свй рукотворний свт, вдчувати себе творцем господарем, гарантувати душевне здоров'я спокй. Такий спосб органзац життя ма ще одну суттву перевагу - вн забезпечу постйну зайнятсть, майже недосяжну в умовах ринково економки, бо подну в соб глибоко традицйн, навть архачн модерн чи постмодерн форми снування. Дитина, яка виросла в умовах необхдно прац на земл, не тльки отриму вдповдн навики бльш всебчний розвиток, а й вихову те головне, що й потрбно в житт - почуття вдповдальност.

В марксистськй доктрин, яка ще досить таки популярна на пострадянському простор, сну одне з основоположних тверджень: суспльне буття визнача суспльну свдомсть. Питання про спввдношення буття свдомост дуже важливим в нашому контекст (власне це тема дано роботи), тому його треба розглянути трохи детальнше. Можна погодитися з марксистським твердженням в асимптотичному варант, тобто коли незмнне буття буде пдтримуватися достатньо довгий термн. В реальному житт так умови не можуть бути створен - життя постйний процес змн, в якому свдомсть (ментальнсть) гра роль нерцйного фактора, вона формуться минулим не може змнитися швидко, бо зафксована в матеральних структурах мозку. Невдповднсть буття ментальност таким чином являться фактором, що визнача напрямок змн ментальност, вдповдно до снуючого механзму адаптац ментальност до умов буття. В той же час ментальнсть визнача характер активност соцуму в даних умовах буття. Отже, спввдношення буття свдомост можна сформулювати так: суспльна свдомсть визнача характер активност соцуму в даних умовах буття, а буття визнача напрямок характер змн свдомост, (в вдповдност до механзму адаптац до снуючих умов буття). Коли народ, який вже ма певну спрямовансть до свободи, прибува в нов незаселен мсця, де нема умов для виникнення державност, то поступово формуться вдповдний етос (ментальнсть) вльних людей, достатньо узгоджений з х буттям. Буття явля собою причину змн свдомост. Коли люди з такою ментальнстю попадають в нш умови буття, вони намагаються змнити буття у вдповдност до х ментальност. Вже ментальнсть ста визначальним, активним фактором змн - причина наслдок помнялись мсцями. Якщо ц змни зустрчаються суспльством як позитивне явище, вдбуваться х поширення, територальна експанся, як в ментальному, так в органзацйному вимр. З ншого боку, певн аспекти сторично пам'ят, стар звича забобони, що входять в протирччя з новими часами, новими звичаями нормами, стають тягарем, що не да можливост суспльству достатньо швидко змнюватися розвиватися.

В так званому, стацонарному варант, буття породжу ментальнсть, а ментальнсть породжу те ж саме буття - утворються замкнене коло, в якому суспльство може "крутитися" як завгодно довго. Так було в часи дикост. Якщо траплялись природн катаклзми, людина з великими втратами адаптувалася до нових умов. Коли нарешт, нтелект став виршальним фактором розвитку, то винахд нових технологй, викликав появу нових функцй людини, за ними - нових соцальних структур форм органзац, а як наслдок - ново ментальност. Коло нарешт перетворилося на спраль. Виника питання - як швидко може змнюватися суспльна свдомсть, як довго може продовжуватися в час той первинний мпульс, що його започаткувало суспльство в критичн визначальн моменти сво стор? Це питання залишаться актуальним для сьогодення Украни.

Власне, сторя нада нам можливсть прослдкувати характер розвитку суспльств, що потрапили в малозаселен мсця, як з них почали формуватись нов народи, етноси нац в рзних обставинах з рзного людського "матералу", як первинна специфка тих суспльств започаткувала той первинний вектор розвитку, що став визначальним для х майбутнього. Таким мсцем була Америка, Новий Свт, а сторя Америки, де ц явища мали мсце вдносно недавно, на щастя, досить добре задокументована. Як стверджував А. Токвль, автор вже цитовано книги "Демократя в Америц", 1831 року, "не сну жодного принципу, жодно звички жодного закону - я б навть сказав, жодно под - як не можна було б пояснити, знаючи початкову стадю становлення даного суспльства". ( Курсив автора). Хоч це твердження вдда радикальним детермнзмом, бо гнору суттву роль випадковост невизначеност, але по сут справедливе, бо акценту провдну роль причинно-наслдкових зв'язкв. Центром розповсюдження демократ в Америц стала Нова Англя тому були вдповдн причини. "Англйськ колон - це було одною з найголовнших причин хнього процвтання - завжди користувались бльшою внутршньою свободою бльшою полтичною незалежнстю, нж колон нших кран. Але в жоднй частин крани принцип свободи не дотримувався так широко й довершено, як в штатах Ново Англ". (Токвль, курсив автора). Саме в Нову Англю похали общини пуритан (послдовникв кальвнзму) - вткачв чи скорше вигнанцв, яких переслдувала держава за х релгйн полтичн погляди. На цей час (починаючи з 1620 року) населення Англ вже мало досвд громадського самоврядування, крм того пуритани були досить полтизован згуртован, а також походили в бльшост з середнього класу. Ще був один важливий фактор, на який вказу Токвль, "власне бднсть, так само як знегоди, являють собою найкращу в свт запоруку рвност мж людьми". Поселення, що складалися з смейних общин цлком свдомих людей, вихованих на принципах протестантсько етики, в умовах повно вдсутност державного тиску, створювали деальне середовище для виникнення розвитку ново цивлзац. Вони сформували дею, втлену в соцальну технологю, що дала позитивний результат, стала привабливою для народу почала поширюватися по континенту. основн риси - вдсутнсть будь-яких станв, рвнсть всх перед законом, самоврядування, виборче право, розподл обмеження (функцональне в час) адмнстративних функцй. На перших порах важливу роль вдгравала сувора протестантська етика. Ось як пише Токвль. "Принципи, що запанували в Новй Англ, спочатку розповсюдились в сусднх штатах, а потм, проникаючи все дал дал, дйшли до найвддаленших районв крани , нарешт, заволодли всю конфедерацю. В наш часи х вплив вийшов далеко за меж розповсюдився на весь Американський континент. Культуру Ново Англ можна порвняти з вогнищем, запаленим на вершин пагорба, яке давши тепло свому оточенню все ще рум'янить свою загравою далекий горизонт". Тод були випробуван принципи утворення держави знизу, шляхом передач на верхн рвн (рвень штатв федеральний) тльки тих функцй, як не можуть бути виршен на нижньому - оборона крани, мжнародн вдносини, пошта.

Весь процес утворення маленько колон виникнення цивлзацйно хвил, що мирно, без будь-якого примусу насильства розповсюджуться на бльш-менш спорднен соцальн утворення, дуже типовим власне для цивлзацй, зокрема, майже в деталях повторю те, що вдбулося на Рус-Укран дещо ранше дещо в нших умовах. По ншому розвивались под в пвденних штатах, куди прибував випадковий люд, багато вткачв, злочинцв, шукачв багатства пригод, всякого наброду непотребу. (Деяк мста, наприклад, були заснован пратами). Майже вдразу з прибуттям перших колонств було введено рабство, що спрямувало розвиток суспльства у вдповдному напрямку з невдворотною поляризацю суспльства моральною деградацю класу рабовласникв. зовсм накше складалося в Латинськй Америц, де колонзаторами стали спанськ солдати, посланц слуги мпер, що дяли агресивними, завойовницькими, тобто мперськими методами, перетворюючи земний рай в пекло. Вони не привозили з вропи жнок, а брали соб в дружини мсцевих, перетворюючи х в напврабинь, вдбувалась нтенсивна метисаця усх рас, змшання культур, причому переважна бльшсть населення перебувала у пригнобленому, залежному чи рабському стан. Що могло вирости на такому рунт? Знову процитую Токвля: "Складаться враження, що народ, який заселя цей красивий материк, вперто намагаться вирвати соб вс нутрощ нщо не може його вд цього вдволкти. Стомившись, вн да соб короткий вдпочинок, а псля цього ним знову опанову несамовитсть. Придивившись до його життя, то злиденного, то злочинного, я вдчув спокусу поврити, що для цього народу деспотизм став би благом". Суттво пдкреслити, що ц три типи нцац суспльств опирались на суттво вдмнн типи панування склад первсного суспльства. ц три типи нцац дали радикально вдмнн результати, те недобре, що було в наснн, з якого проросли нов народи, та первсна родима пляма продовжу столттями тяжти над народами наче канова печать. Але в цьому елемент оптимзму. Добре насння так само повинно давати потомство, що зберга добр гени, започаткован предками. може той ген свободи, рвност, товариства, що був нам залишений нашими предками, ще не зовсм зник може прорости новим врожам? може знову десь на гор спалахне вогнище, що дасть тепло спочатку свому близькому оточенню, а потм пде дал, за горизонт.

Безумовно, в будь-якому бльш-менш егалтарному суспльств рано чи пзно починаться майнове розшарування, створються майнова елта, багатство перетворються у владу т. д., аж поки не утвориться державний апарат правов механзми фксац досягнутого стану. тод мужнй витривалий американський понер перетворються в жирного банкра, а волелюбний укранський козак - в пихатого шляхтича. Крм того, по мр ускладнення соцально-економчно системи, майнових виробничих вдносин з необхднстю виникають т чи нш протирччя мж соцальними групами населення, як можуть виршуватись тльки правовими методами. Первсна "чистота" суспльних вдносин зника. Але сну досить суттва рзниця мж кранами (суспльствами), що можуть розвиватися самостйно, (як наприклад, Нова Англя) тими, що знаходяться в умовах зовншнього тиску. Первсний демократизм Ново Англ все ще продовжу жити в Сполучених Штатах, хоч в модернзованих формах. Але Украна аж няк не могла уникнути тиску вдповдного впливу. Питання державност безумовно мало виникати в головах козацько верхвки псля перемог 1648 року. На думку Драгоманова, "деалом Б. Хмельницького був власне дрбношляхетський монархзм (король з козаками - проти королят-магнатв, теоря, недалека вд "за царя проти бояр" Ст. Разна. ...Виговський Немирич ... внесли бльше полтичного лбералзму в круг старшини Хмельницького, та внесли туди бльше й шляхетчини, котра так обурювала масу поспльства й козацтва ...)". (Листи на Надднпрянську Украну, 1894). Ясно, що на той час не було не могло бути модел держави, яка би задовольняла узгоджувала суспльн нтереси усх соцальних груп, вже тому що державнсть в будь-якй форм пов'язана з певним рвнем насильства панування. В умовах вдсутност зовншнх загроз становлення державност могло вдбуватись як еволюцйний процес, з поступовим формуванням державних нститутв, тобто тривати досить довго, поки не буде досягнутий певний баланс нтересв сил. напевно, що традицйний (стихйний) укранський лбералзм суттво позначився б на тих формах державност, як могли виникнути. Але в реальних умовах наявност клькох дючих сил, групових нтересв спрямованостей, вдсутност диного органзуючого центра, Руна була неминуча.

Гетьманщина, датою утворення яко можна умовно вважати 1648 рк, яка на той час ще не була державою, а тльки суспльно-територальною формою органзац, майже вдразу попала в васальну залежнсть вд Москви. Псля цього почався довгий процес протистояння двох сторн, назви яких можна запозичити з заголовка книги Зенона Когута - "Росйський централзм укранська автономя". Ц дв сторони можна визначити також по ншому - державнсть самоврядування. (Важливе значення на самому початку цього процесу мала перемога укранських вйськ в Конотопський битв 1659 року. Вона надовго вдбила бажання Москви форсувати процес лквдац самоврядування). Це протистояння, що тривало щонайменше два столття, а в ментальному вимр не завершилось понин, стосовно Украни можна позначити двома словами, що характеризують два основн паралельн процеси - самозбереження адаптаця. В результат цього довготривалого процесу укранство взагал, укранська ментальнсть, а скорше - залишки, збереглися тльки в сел невеликих мстах. Бо вже починаючи з XVIII столття почався тиск на головн засади укранства - припинилися переходи з селян в козаки, почалося майнове розшарування козацтва (видлилась козацька старшина), тобто становий подл почав перетворюватися в класовий, дал гетьман К. Розумовський в 1760 роц видав унверсал, який забороняв селянам переселятися на нов мсця без письмового дозволу помщика, нарешт в 1783 роц селяни були закрпачен юридично. Хоча в органзацйному вимр залишки Гетьманщини снували до 1840 року (фнальн етапи - скасування магдебурзького права в 1831 роц Литовського статуту в 1840 роц), ментальний вимр, як найбльш консервативний, продовжував збергати укранський дух, що так вдрзняв мешканцв Украни вд росян, як показала подальша сторя, цей дух продовжу снувати донин. Найбльшою непоправимою шкодою, яку спричинило мперське панування щодо укранства, стала невдворотна русифкаця укрансько нацонально елти, той насос, що викачував найкращий укранський нтелект включав його в мперськ структури. Другий процес, що тривав на протяз довгого часу - русифкаця культури, викликав незворотн деформац первсного укранського типу ментальност - засад укрансько цивлзац. Вдбувалася поступова замна цнностей самоорганзац на цнност державного порядку вдповдний занепад нац до рвня менш освчених верств населення селянства. А тому слова "ще не вмерла Украни..." справедлив з дуже великою натяжкою - ми безумовно мамо зовсм ншу Украну залишки того, що являло собою укранську нацю.

Правобережжя, яке з 1677 року знову опинилося пд владою польсько Корони, поступово було перетворене в колоню. З 1713 року там були встановлен польсько-шляхетськ порядки, вже до середини XVIII ст. бля 40 магнатських родв володли 80% земель Правобережжя. До кнця столття на бльшост земель Пвнчного Заходу селяни були закрпачен працювали на пана по 4 - 5 днв на тиждень. Це споводувало повстанський, фактично антиколональний рух (найбльш повстання 1702, 1734, 1750, 1768 року), з яскраво виявленою антипольською антишляхетською спрямованстю. З 1772 року по 1795 вдбулися три подли Реч Посполито, в результат яких Правобережжя опинилося пд владою Росйсько, а Галичина - Австро-угорсько мперй. Шляхетська демократя - гордсть полякв, не витримала сторично конкуренц сконала пд тиском централзованих бльш органзованих сил.

Колональний чи напвколональний статус укранських земель не дозволив реалзуватися потенцям укрансько нац власне в укранському русл. Безлч видатних людей мпер, що мають укранське корння, свтова думка вдносить до росян (аналогчно, цлий ряд видатних "англйцв" насправд були шотландцями). Так само в свт пану стереотип "недодержавност", вторинност, меншовартост т. д. по вдношенню до укранства, що, як показала сторя, мало суттв полтичн геополтичн наслдки.

Досвд стор дозволя нам висловити деяк узагальнююч мркування щодо дихотом - свобода-несвобода, або самоврядування-централзм. При даному рвн технолог клмато-географчних умов визначальними процеси, що проходять в трьох вимрах - популяцйному, органзацйному ментальному. Популяцйний вимр ма найбльше значення - вс "зони свободи" утворювались в регонах з малою густотою населення в умовах вдсутност демографчного тиску, коли процеси об'днання людей вели до пдвищення рвня життя покращення виживання популяц. В таких умовах сам по соб виника процес добровльного об'днання самоорганзац людей. Дя цього фактору посилються в складних клмато-географчних умовах. (Приклади - росйська Пвнч, Уральський регон, Сибр, пвденн козацьк област, де не було крпацтва, сувора Скандинавя, грськ регони планети, де густота населення обмежуться природою, нарешт, Пвнчна Америка в ранн часи). Другий фактор - органзацйний, перш за все пов'язаний з наявнстю державно влади, чи потужно централзовано сили. Ус переселенц в Нову Англю знаходилися в однакових умовах, бо не було апарату фксац юридично пдтримки прав земельно власност, вдповдно, не було земельних магнатв суттвого майнового розшарування. Кожен обробляв стльки земл, скльки мг обробити не бльше, а вльно земл було достатньо, тобто не виникало умов для експлуатац. В умовах первсно Украни ситуаця була аналогчна. Але коли польська Корона почала розподляти укранськ земл мж шляхтою, ранше "нчи" земл опинилися пд юридичним захистом невдомо звдки з'явившимся "правом" на ц земл. Характерно, що на малозаселених укранських землях магнати звльняли поселян вд сплати будь-яких податкв на досить довг термни (до 25 рокв) з метою залюднення земель, тод виникали слободи. В мало заселених регонах Украни основною формою селянських повинностей завжди виступав оброк, а не панщина, тобто в усх випадках спостергаться кореляця демографчного владного факторв з рвнем свободи - де менше людей менше влади, там бльше свободи.

Процес соцалзац общини приводить до перетворення в громаду - яксно бльш досконалу форму органзац вже цлком вльних самодостатнх людей. Вдповдна, громадянська ментальнсть, яка при цьому формуться у людини яка необхдною умовою стйкого снування громади, перетворються в самостйний фактор, що продовжу пдтримувати той мпульс свободи, який виник в перод утворення. тод ця людина вже суттво вдрзняться вд покрного польського хлопа чи росйського общинного мужика, неспроста виникають в польських полтичних документах XVII ст. твердження, що "здавна народ руський плека невмирущу ненависть до Ляхв чи Полякв, яка за найменшо оказ розгораться змцнються так далеко, що Русь вол скорше наразитись на ярмо туркв чи ще якогось тирана, нж жити спокйно щасливо в такй вльнй Реч Посполитй", а трохи дал, що "причиною ... вйни схизма тобто вдщеплення Рус" (цитати взят з книги досить об'ктивного польського сторика, Збгнева Вуйцика, Wojny kozackie w dawnej Polsce, 1989), або ж мркування сторикв про "туранськ етнчн корен, що засли в кров укранського народу руського час вд часу вибухають". Нема необхдност залучати ррацональн фактори, коли очевидна цивлзацйна несумснсть двох народв, як те, що Рч Посполита була дйсно вльною, але тльки стосовно шляхти.