Чтение онлайн

Можливо тим таки Муравським шляхом восени 1239 року монгольське вйсько дйшло до верхв'я Сверського Донця, звдти повернуло на захд по сухому дсталось Чернгова, що був здобутий 18 жовтня. Коли рки скувало льодом, монголи пшли грабувати нищити мста Сверщини. Того ж таки 1239 року вони зробили розвдку стосовно Кива, який запланували взяти наступного року. Виника питання, чи знали жител Кивщини про можливе майбутн нашестя? В цьому нема найменшого сумнву, вд Чернгова до Кива пвтори сотн клометрв, також можна спуститися по Десн за пару дб. Якщо знали, то як готувались? Дуже просто - ткали. Данило Романович в 1239 роц без проблем зайняв Кив, поставив там "на господарств" боярина Дмитра, а сам похав аж до Угорщини (з "невдкладними" справами стосовно династичного шлюбу свого сина Лева). Тут варто процитувати М. Грушевського: "Таким чином поднпровська Украна по татарськм погром пшла в росклад: в Кивщин й Переяславщин розложила ся вона на дрбн мськ громади, що переважно жили мабуть зовсм без князв, пд безпосередньою зверхнстю Татар, в Чернигвщин -- на масу дрбних князвств, що на маленьких територях повторяли в мнятюр давнй князвсько-дружинний устрй, з боярами х радою, з маленькими дружинами т. и. З такою ржницею й жит в краях безкняжих краях княжих мусло розвивати ся в ржних напрямах". (сторя Украни-Руси, том 3, роздл 2, збережено оригнальне написання).

Виника питання - куди подлися княз на Кивщин? Може х повбивали? Та н, навть органзатор кервник оборони Кива, боярин Дмитро, хоч був поранений, але залишився живий, (як стверджу лтописець, йому залишили життя за хоробрсть). А звдки набралось так багато князькв на Чернгвщин? Насправд у монголв не було мети знищувати усх князв. Вони знищували опр сили опору, а також найбльш впливових лдерв, щоб зламати здатнсть народу до значних об'днань, небезпечних для орди. Але вони мали залишити контрольовану мсцевою владою крану з досить значним населенням, щоб з не можна було брати бльшу кльксть данини. Тобто псля розграбування, жорстокого придушення знищення осередкв опору, лквдац надлишкв елти впливово верхвки, вйсько залишало завойовану територю йшло дал. (Мж ншим, вбивати ремсникв було суворо заборонено). Але на Кивщин вс бльш менш заможн ( не тльки) люди мали майже рк на роздуми псля подй на Чернгвщин, щоб прийняти ршення - залишатись чи ткати. На мою думку, вони вибрали ршення ткати мали вдосталь часу для цього, тим бльше, що наслдки битви на рчц Калка 1223 року не залишали сумнвв щодо можливостей протистояти монголам.

А що простий народ? Знову наведемо думку М. Грушевського: "Повторяю, татарський похд зовсм не був несподванкою. Коли люднсть бльших, мцнйших мст могла соб ставляти длму -- чи замикати ся в замку чи ткати, люднсть меньших мст сл не могла вагати ся, тльки на всть про зближенн Татар мусла ткати та ховати ся в безпечн мсця. Наша староруська погранична люднсть взагал була дуже рухлива, до таких пополохв призвичана й моблзувала ся дуже швидко (порвняти нпр. епзод з Юривцями, що вибравши час серед половецько бльокади, цлим мстом дремнули пд Кив), навть про татарськ страхи могла завчасу поховати ся. Лтописець, оповдаючи про подорж Данила на Угорщину пд час похода Бату, каже, що дучи звдти в Галичину, вн стрв у горах, коло Синевдська, маси народа, що ткали в гори вд Татар). Подбна масова вткачка на всть про Татар мусла мати мсце й по иньшй Укран -- ткали в лси, болота, в яри й печери. Всяких таких схованок було подостатку й у полудневй Укран, а лсовий пояс, укранське полс давало не меньше певний захист в небезпечних часах, як карпатськ нетра.

Не треба забувати, що люднсть полуднево Украни, середнього Поднпровя, бльше нараженого на татарську небезпечнсть, цлими вками жила "в гроз", була до подбних пополохв призвичана, пережила клька масових переходв з степово Украни в Полс й назад. Се були люде "подъ трубами повити, подъ шеломы възлел?яни", котрим татарський погром по давнйших прецендентах не здавав ся мабуть таким трачним. Що найбльше вдступали вони в лси й задержували ся там довше, поки мине пополох. Тож не диво, що про масовий перехд людности з Поднпровя на пвнч, до Суздальщини, як то припускають, не можна знайти ан якихось звсток, ан слдв або вказвок -- для такого переходу не було причин у укрансько людности).

Що стара, передтатарська люднсть задержала ся в цлости в лсовм пояс Украни -- в полянсько-деревлянськм сверянськм полсю, в тм не може бути непевности. Вже само по соб зовсм неправдоподбно було б припускати, що тутешня люднсть, зовсм безпечна в свох пралсах, схотла б емрувати, а далктольочн факти не зставлять мсця сумнву: в см полсю, зараз за Кивом в порчю Десни заховали ся ненарушен архачн далктичн прикмети, що остро вдржняють с говори вд язикових новотворв степово Украни й служать виразним доказом, що мсцева люднсть сидить тут з передтатарських часв.

Сей лсовий пояс, як я вже казав, служив резервоаром для степово укрансько людности, що вдступала сюди в особливо тяжких часах потм в лекших обставинах кольонзувала наново полишен простори". (Там само, том 3, роздл 2).

Чи лси були диною схованкою для людей? Очевидно, що н. Не менш, а може й бльш пдходящою схованкою були долини рк, практично непроходим для кнноти. Плавн, болота, озера, стариц, заросл кущв, притоки, яри, круч - все це створювало так перешкоди незручност, на подолання яких не могла пти кннота з обозом, тим бльше, що це не мало жодного сенсу. Рка мала ще одну перевагу - по нй можна було спуститися на плотах чи нших плавзасобах без великих зусиль разом з майном. То ж перша колонзаця пограниччя з боку Кивсько Рус напевно йшла вздовж Днпра, вниз, до 200 - 300 км. вд Кива. Цей "язик", витягнутий на пвдень вд Кива до Чигирина, добре видно на пзнших мапах, що почали з'являтися в XVI столтт, його наявнсть не виклика жодних сумнвв. (Аналогчний "язик" снував на Побужж, вздовж рчки Буг, де створився ще один осередок первсних порубжних земель).

Перший удар монголв пд час кивського походу восени 1240 року прийшовся на Поросся, де жили торки. Торчеськ був повнстю зруйнований (тепер навть точно не вдомо де вн знаходився). Чи сидли там торки на той час, чи пробували вони чинити спротив монголам? Нормальн люди, а тим бльше вони, якими були торки, схильн реально оцнювати сво можливост. Я так думаю, що певна частина торкв (якщо не вс) перегнала всю худобу через Рось на пвдень в степ, а нша частина могла спуститися вниз по Рос до Днпра, потм вниз на 30 - 40 км по Днпру, там стати зустрти сво табуни в степах на високому правому берез Днпра. На цьому хня втеча завершилась, там напевно виник перший осередок базування уткачв. На це нам вказують Черкаси - мсто, яке невдовз виникло якраз у тому мсц, а ще через деякий час стало центром козацтва укранства. Монголи ж, як вдомо, пшли наверх, в бк Кива, зруйнувавши дорогою Канв. В степу м нчого було робити.

Торки черкаси - то загадка укрансько стор, яка з часом не тльки не розгадуться, але оброста дедал бльшими протирччями. Якщо знову ж таки звернутися до топонмки, то неважко переконатися що поселення з назвою Черкаси утворюють пояс поблизу кордону лсостепу степу, що йде вд Башкир (3 поселення), Оренбурзьку, Пензенську, Липецьку, Курську област Рос, дал йде Кивська обл. (Черкас - 2 поселення), Львв (Пустомитвський район), Томашвський район Польщ (недалеко вд Червонограда на Льввщин), а дал пшов ще один бльш пвнчний "черкаський" пояс - Ковельський район, Гродненська, Мнська, Втебська (3 поселення) област Блорус дал Тульська Тверська област Рос. Ще село Черкаське в Слов'янському район Донецько област на берез рчки Сухий Торець неподалк села Торець. Така кльксть "черкаських" назв, та ще й з певною географчною прив'язкою не може бути випадковою. Звсно, снують "новороби", наприклад поселення Черкаськ Тишки, Черкаська Лозова на Харквщин Черкаське на Днпропетровщин. До того ж черкаси– стара назва укранських козакв в Рос, яка не могла виникнути випадково. Згдно одно з гпотез, започатковано М. Карамзним, черкаси - одна з назв торкв берендев. Воскресенський лтопис XVI столття вдносить до черкасв також чорних клобукв (в описах подй 1152 року). Дйсно, торки, черкаси, огузи, а також беренде чорн клобуки теоретично можуть бути назвами рзних родв, чи племен одного етносу, як це ведеться серед кочовикв, врогдно - алтайсько см' народв. Але в кнц XIII столття в руських лтописах, з'являться етнонм черкеси, що став вживатися замсть старого - касоги, хоч черкеси сам себе називали адигами (адиге). Дал - бльше, з часом назва, черкеси, вживалась нарвн з назвою, черкаси, а потм витснила останню. Таким чином, вдбулося перетворення торкв на черкесв. Вже В. Татищев вважав, що черкаси тотожн адигам. Але, оскльки наука не стоть на мсц, то вчен почали шукати зв'язки мж козаками чи взагал, укранцями черкесами-адигами, тобто чистими кавказцями. як це не дивно - знайшли! Бльше того, наукова спльнота все бльше схиляться не до тюркського (алтайського) впливу на етногенез укранцв, а до кавказького, в першу чергу конкретно, черкеського (адигського) аланського (осетинського).

Почнемо з того, що черкес в лтописах ма назву касог, отже вд касога до козака - клька невеличких крокв. сторик Украни О. . Ргельман ще в XVIII столтт пише про схожсть зовншнх рис, одягу, побуту, обрядв черкесв укранцв з низов'я Днпра. Л. Г. Лопатинський (1842 - 1922) вбачав багато ознак адигського впливу на укранську мову, зокрема, закнчення прзвищ -ко, слова ненька, тато, хата, таке важливе слово як чумак, аналог якого на черкеськй мов, чамок, означа взника воза, запряженого волами, адигське хуртис– мсце, де збираються чоловки, дало гурт Хортицю, кош - товариш, дало козацький кош, периох - перешкода, дало порог, гибзе - кобза, багато нших, а також ряд прзвищ, включаючи прзвище, Шевченко. Дуже велику кльксть укранських прзвищ адигського походження наводить Г.А. Борисенко (детальнше див. А.А. Максидов. Украинские фамилии адыгского происхождения.. Деяк дослдники запдозрюють можливсть бльш ранньо експанс адигв на пвдень Рус, так що пвденн руси могли мати ще до появи варягв досить таки потужний адигський елемент. Укранськ антропологи Ф.К. Вовк, та його учн . Раковський С. Руденко, а також Д.М. Дяченко, С.П. Сегеда доводять певну антропологчну окремшнсть укранцв серед свох сусдв слов'ян, досить малу диференцацю ознак, тобто високу антропологчну днсть, зв'язок з представниками черняхвсько культури, сарматами, аланами досить незначним монголодним впливом.

Можлива ще одна верся, яка знма протирччя - торки, про яких достоврно вдомо, що вони снували, насправд були не алтайського, а кавказького, навть адигського походження. Втм, питання "кров" в контекст даного нарису не суттвими, тим бльше що сну також верся походження козацтва вд бродникв.

Суттвим те, що псля монгольського нашестя якась частина населення осла в долин Днпра, напевно, приблизно в район ниншнх Черкас, причому частина переселенцв була представниками напвкочових народв - умовно говорячи, торкв (або черкас). Цлком можливо, що деяка частина бженцв повернулася до рдних домвок, якщо вони вцлли, стали пдданими Орди, яких баскаки перерахували примусили платити данину. Треба сказити, що х становище не погршилось порвняно з князвським перодом, (а може й покращало, бо вони лише платили данину, будучи ндивдуально вльними, а кльксть земл на одного хлбороба зросла). Але напевно нша частина виршила дилему по-ншому залишилась на нових землях. Варто пдкреслити серйознсть такого ршення - на пдход була зима (Кив взяли 19 листопада). Як вони переживали зиму це вже нше питання, але ясно, що то був не мед. (Я думаю, що люди в т часи мали певний досвд переселились в нов мсця загодя, щоб до снгу встигнути обжитись, заготовити сно, збудувати якесь житло т. д.). Головне, що поступово в долин Днпра утворилася закрпилася колоня поселенцв, серед яких були торки, руси. Як говориться, процес пшов. Звичайно, на заливних долинах Днпра жити не можна. Але псля сходу весняних вод там цлком можливе землеробство скотарство. Долина Днпра в район Черкас ма ширину 15 - 18 км, ширина заплави - до 12 км (цей обширний простр пзнше дстав назву Великий Луг), в повнь вода може пднматись до 8 м над рвнем лта (дан по Киву). Правий берег досить крутий, ма висоту в деяких мсцях до 150 м, порослий лсом, порзаний ярами балками, рка тече вздовж правого берега. Наявнсть лсв забезпечу будвельним матералом. Так що вже в 1284 роц на пагорбах правого берега стояло мсто Черкаси (ясно, що будвництво також тривало певний час).

Що необхдно пдкреслити? В тих мсцях утворився сплав людност, якраз такий, що необхдний для виживання - скотар-вони - торки чи черкаси, а також землероби (особисто вльн, що важливо) ремсники з Кива Кивщини. Там були прекрасн луги для худоби, чудова земля для злакових рослин, а в долинах - волог рунти для овочевих культур. Як ми знамо, скотар не можуть обходитись без рослинно ж, без виробв ремесла, а хлборобам необхдн тяглов тварини ремсники для виготовлення знарядь прац. Вонський досвд в т сувор часи також являв собою необхдну складову для можливост виживання спльноти. Що дуже важливо - не було центрально влади (державност), бо була необмежена воля, можливсть пти на ще неосвон земл, розширювати колоню, а тому державнсть в таких умовах не виника. Крм того, там були ункальн рибальськ мисливськ угддя, деальн умови для бортництва. Якщо мж людьми пану злагода, то в таких умова може снувати рай на земл.