Чтение онлайн

Важливо ще раз пдкреслити, що укранська дея була створена самим народом, його найпростшими верствами - селянами козацтвом, а тому вона розповсюджувалась також в першу чергу в народ. Елта, ноблтет завжди знаходяться в тй чи ншй мр на служб держав, в залежност вд не, бо власне держава гаранту правовий статус особи, а тому повинн пдтримувати вдповдну лояльнсть до держави. Крм того вони мають вдповдати стандартам свого соцального стану. Шляхта литовська польська, до яко влився руський ноблтет, фактично утворювала полтичну нацю, бо мала значн спадков права вольност, а також демократичн нститути. Тож не дивно, що спочатку виник феномен руського шляхтича "gente Ruthenus natione Polonus", який пзнше цлком успшно остаточно полонзувався. Укранська дея була для новоспечено шляхти так само чужа, як для традицйно польсько. Тож не дивно, що утворення укрансько нац йшло знизу, а укранство залишилося в основному в сел вже з села пшла нова хвиля укранства в нов часи. "Судьба южнорусского племени устроилась так, что те, которые выдвигались из массы, обыкновенно теряли и народность; в старину они делались поляками, теперь делаются великороссиянами: народность южнорусская постоянно была и теперь остается достоянием простой массы". (М.. Костомаров, Две русские народности, 1861). Втм, найважлившу роль в цьому вдношенн вдгра наявнсть державност - держава завжди пдтримувала майнову елту розвивала прояви державност в нацональних формах титульного народу. Звсно в цьому полягала проблема, (а може й трагедя) власне укрансько елти, снування яко суперечило державним нтересам колональнй полтиц.

сторичний досвд показу, що для створення будь якого стйкого соцального утворення необхдна (але не достатня) наявнсть певно дво де. Класичний варант дуже просто якщо добре подумати, то не досить розумно, але дво де, - "свобода, рвнсть братерство" - дея, що створила французьку нацю. Найбльшими "французами" виявилися нмц з Ельзасу Лотаринг, яких революця звльнила вд феодального рабства. Саме в Ельзас була створена "Марсельза", що стала гмном Франц. (Приклад взятий у Ф. Енгельса). Те ж саме стосуться цивлзац. Християнська цивлзаця поширилась не тльки завдяки де "спасння" (до того ж не зовсм зрозумлого вд чого, де яким чином), але може в першу чергу дякуючи праведному життю перших християнських общин, що явили собою разючий контраст розбещеному розпутному Римов. Подбним чином поширилась по захднй вроп "катарська ресь", на цей раз як дея повернення до "стинного" християнства, на противагу реальнй практиц католицько церкви з потужним централзованим апаратом примусу вдгодованими як свин ченцями, що експлуатують селян.

Польська шляхетська демократя виникла не в останню чергу завдяки де вольност "сарматського" шляхетського народу. Цей народ ревниво стежив за будь-яким поширенням королвсько влади будь-яко мит був готовий до рокошу. "За доби Просвтництва вусатого "сармата" з пдголеним чубом, вбраного в старосвтський жупан кунтуш, почнуть представляти як комчну постать, а законодавцями моди стануть паризьк, берлнськ чи петербурзьк (як останнй король) "жевжики в перуках". Королвський двр, жменька аристократв центральний уряд надавали перевагу не "вдсталим сарматам", а просвченим патротам у панталонах та з Вольтером в руках. Проте перемога лишилася за сарматами: у польськй сторичнй пам'ят саме вони ухвалили Конституцю 3 травня, тод як "жевжикам в перуках" припала роль "блазнв" Катерини ". (Анджей Сулима Камнський, сторя Реч Посполито як сторя багатьох народв 1505 - 1795, 2000 р.).

Укранська нацональна дея поширилась серед сторично спорднених слов'янських етносв, а також акумулювала в соб вс близьк по духу народн маси, що вткали вд панського гнту, перш за все з Москов Польщ. Тобто вдбувалась певна натуральна селекця вдповдно до типу ментальност людини. Цей натуральний вдбр гра дуже важливу роль в явищах структуризац суспльства: коли з'являються можливост реалзувати природну спрямовансть людини, вона може зайняти вдповдну ншу для найбльшо самореалзац. Про те, що Украна склалася з рзних етносв (чи субетносв) свдчать наявнсть цлого ряду (вд дванадцяти до смнадцяти в залежност вд детальност класифкац) сторичних областей, а також етнологчн дан, отриман з рзних частин Украни, (див., наприклад, рунтовну книгу "Укранський народний одяг", створену в Комс народного мистецтва Свтово Федерац Укранських Жночих Органзацй (СФУЖО), Торонто, 1992 рк). Навть сторичн област мають внутршн вдмнност, що проявляють себе в мсцевих говрках. Наприклад, Григорй Новицький в кнц XVII ст. видляв п'ять мовних далектв тльки на територях Гетьманщини Слобожанщини: Харквсько-Полтавський, Нжинсько-Переяславський, Чернгвський, Сверський Полський. (За книгою О.О. Потебн Заметки о малорусском наречии, 1871 р.).

Ефективнсть двсть укрансько соцально практики технолог пдтверджуться тим фактом, що в усх нових мсцях, куди проникало укранство, виникали так ж сам дуже прост форми суспльно органзац - подл суспльства на два спорднених стани (селяни козаки, а в мстах - мщани козаки) з можливстю вльного переходу з одного стану в нший, сотенно-полковий устрй з виборною старшиною, в населених пунктах - громади, що живуть на засадах самоврядування (в мстах пзнше вводилось магдебурзьке право наряду з звичавим правом) з виборним головою (вйтом), що викону адмнстративн функц. Характерний приклад - вдновлення козацтва на Правобережж в 1685 - 1699 роках, де вдразу поширились норми укранського звичавого та козацького права типова для Гетьманщини органзаця. Аналогчна структура розповсюдилась в козацьких утвореннях Рос, що благополучно снували аж до бльшовицько революц. Сотенний полковий устрй (типу, гетьманщина) виникав автоматично, в зв'язку з необхднстю в певнй вйськовй структур, яка започатковувала вдповдну адмнстративну громадську структуру, де козацька верхвка виконувала органзацйн судов функц. Характерно, що в Гетьманщин навть в пзн часи продовжувало дяти звичаве право, як основна складова судово системи. Козаки не сплачували податкв, але зате утримувались власним коштом "платили кров'ю" за землю. Укранство проникло навть на т земл, де козацтва не було (скажмо, на Волин в Галичин). Але до цього часу там спвають "Ой на гор та женц жнуть" вважають себе "щирими" укранцями. Наявнсть досить високого рвня свободи да ще одну перевагу - вона допомага людин реалзувати немотивовану активнсть, яка тльки й дозволя повною мрою виявити реалзувати потенцал людини. Козак за покликанням солдат по примусу - це дв зовсм рзн категор людей перш за все психологчно - перший вдчува себе лицарем, а другий - гарматним м'ясом. Селянин, що працю на себе селянин-крпак вдрзняються так само - перший вдчува себе господарем, а другий - робочою худобою.

Вдношення укранства до державност характеризу ще одна деталь, про яку пише О. Яблоновський в 20-му том "сторичних джерел": "... козаки, добре знан супротивники всяких писаних прав, ставили соб найпершим обов'язком - ус без розбору писан документи спалювати при будь-якй можливост". Тож за часв Хмельниччини були знищен ус архви, до яких спромоглася дотягнутись мозоляста козацька рука. Козаки "руйнували свт насильства" завдали непоправно шкоди власнй стор. Але вони нстинктивно вдчували суть проблеми - основа держави - це нформаця, писан закони, писан права власност, облк боргв, кредитв, податкв зобов'язань. Всяке юридичне право, що його пдтриму держава, спираться врешт-решт на папрець, знищивши який вже неможливо довести князь ти чи хлоп - починаться життя, в якому людина оцнються по длам. ррацональна сила папрця перетворються в дим знма з людини довчне закляття, встановлене державою. Де д честь слово, там папери не потрбн, а життя само показу хто хто. (Мж ншим, "нстинкт вол", який проявляв себе в традицйному укранському характер, чтко вдобразився в особливостях творчост дйсно народного поета, Т. Шевченка, який нтутивно вдчував згубну природу насилля, яке йде вд держави, мпер, протистоть вол, свобод, природ людини. Про це детально у Оксани Забужко, Шевченкв мф Украни, 1996).

Виника питання - як могло снувати на протяз досить довгого сторичного часу бездержавне (чи напвдержавне) утворення в оточенн клькох наддержав, а потм навть у склад Росйсько держави? На мй погляд, причиною цього стала укранська ментальнсть. Основна риса - тверде усвдомлення, що свобода явля собою природне право, порушення якого формою насильства людина ма таке ж саме природне право усма засобами боронити себе вд такого насильства. нший, органзацйний аспект - принцип добро вол, коли люди, громада надляють кервними чи органзацйними функцями певну людину чи певну групу людей на певний час на цей час добровльно стають пдлеглими. нарешт, принцип слова (договору), яке ма дотримуватись не тльки в стосунках мж людьми, але й в державних вдношеннях. Дуже показовим у цьому сенс посилання козацтва на привле вд Великого князя Литовського короля польського Сигзмунда Августа 1569 року, на Березнев статт 1654 року, а головне - на добровльне приднання Украни до Рос, при складанн Наказв до Катерини 1767 року. Для Катерини - цинчного рацонального полтика, яка узурпувала владу, вбивши свого чоловка, безлч раз порушувала дан нею слова договори, подбна апеляця напевно здавалась проявом недолугост козакв. Так само козацька старшина Гетьманщини не йшла на юридичне закрпачення селянства, бо особиста свобода людини була для козака недоторканою. Фактично укранське суспльство було органзоване на принцип суспльного договору, згдно з яким людина йшла на добровльне обмеження свох прав заради спльного добробуту.

Ментальна рзниця мж первсним укранцем тогочасним поляком полягала перш за все в рзному розумнн природного права. Для поляка природне право встановлювалось походженням, кров'ю (це знайшло вдображення в найбльш вживанй польськй лайц, "psiakrew"), закрплювалося в стан - громадянських правах соцальних функцях, поширювалось на звича, одяг, характер стосункв. (В сучасному розумнн такий пдхд вдповда принципу позитивного права (ius positum), що пдтримуться державою, як необхдний механзм снування держави. Вн яскраво виявлений в явищах державного расизму, коли природне право стан були написан прямо на "морд" особи. Разом з тим, шляхта розглядала сво походження вд Яфета, а не вд Хама, як дансть божу, тобто як природне, навть сакральне право панування над "хамським" народом). В укранськй ментальност соцальний статус, або стан визначався функцю - якщо ти не здатен бути отаманом чи бодай, козаком, то йди паси свиней. Походження не ста аргументом в отриманн права не виника пдстав для надання влад чи статусу ррацонального, а тим бльш, сакрального значення. Звдси походить диний механзм надання легтимност влад чи статусу - вибори, як реалзують унверсальну функцю природного вдбору. Звдси - принципова рвнсть усх членв громади. "По народному понятию, каждый член громады есть сам по себе независимая личность, самобытный собственник; обязанность его к громаде только в сфере тех отношений, которые устанавливают связь между ее членами для взаимной безопасности и выгод каждого". (Микола Костомаров, там само).

В бездержавних утвореннях, або в таких, де роль державност мнмальна, ментальнсть вдгра найважлившу роль. Свобода усвдомлена необхднсть– ц слова найточнше характеризують стан свдомост людини, включено в склад вльного суспльства, функцонування якого можливо тльки при умов добровльного усвдомленого дотримання морального закону усма його членами. Федр Андрйович Щербина так пише про цей закон: "Це форми, вибран шляхом буденного сторичного досвду й традицй. Це - одвчн народн звича, передаван з роду в рд, з поколння в поколння, вд батькв до дтей, форми, що х достосовано до загального розвою життя. Чесне слово, раз зложена обцянка, предквськ обича, передання старовини - тут позитивним законом. Зрст розпад форми, взамовдносини загальноприйнят права й обов'язки членв асоцяц укрит в самм обича, як у неписанм кодекс. Вистачить впровадити в дю обичай, щоб з нього логчно випливали вс формальн людськ взамовдносини". ("Нариси укранських артлей", 1880). Людина, що недотримуться нким не писаного, але всм вдомого звичавого закону (права), автоматично ста суспльним вигнанцем навть без формального засудження, бо з нею нхто не захоче мати жодно справи. Таким чином, поширенню укранства мало вдповдати поширення укрансько ментальност, як виршального фактора його затвердження.

Федр Щербина правий в усьому, крм одн маленько детал - "впровадження в дю обичаю, з якого логчно випливають вс людськ взамовдносини" насправд явля собою сторичний процес перебудови суспльно свдомост (ментальност), який може вдбутися на протяз мнмум клькох поколнь. "Впровадити" його декретом, постановою чи угодою неможливо. "Обичай" ма стати потребою, усвдомленою необхднстю, причому це усвдомлення ма виникати пдсвдомо, тобто стати складовою того, що ма назву душа совсть. А це може статися тльки в результат постйно практики вдповдного виховання. Одного поколння для тако перебудови буде замало. В цьому поляга велика проблема формування етосу (етично системи) в цьому його цннсть - закон ста органчною частиною людини, на вдмну вд "писаного" закону, що частиною кодексу. До формування вдповдного етосу найчастше спонукають вдповдн обставини буття, але тут не все так просто.

Головний органзацйний механзм в державнй форм органзац суспльства - державн нститути, без яких держава снувати не може. нститути - це технологчна основа держави, яка встановлються пдтримуться за допомогою вдповдного силового апарату. Вс нститути, включаючи силовий апарат, об'днан в цлсну взамопов'язану систему, що забезпечу стабльне функцонування держави. "нститути - це "правила гри" в суспльств, або говорячи формально, створен людиною обмежуюч рамки, що органзують вдношення мж людьми". (Дуглас Норт). Чи в бездержавному варант вдповдн "нститути", що забезпечують технологю стйкого функцонування соцального органзму? Так нститути , бльше того, без них життя бездержавного органзму неможливе. По-перше, можуть снувати реальн нститути, типу народно млц, народного вйська, виборно адмнстрац, що займаться поточними длами. Але головний нститут суспльства - це т сам звича, традиц етос народу, як регулюють взамовдносини людей набагато краще нж державна система права. Справа в тому, що етос замню право, але право не замню етос. Розглянемо, наприклад, такий простий етичний нститут, як довра. В варант державно системи неформальний нститут доври замнюють наступн нститути держави: громадянський кодекс, система громадянського судочинства, система фксац права власност, нотарат, армя юриств адвокатв, система виконання судових ршень. Тобто вдношення мж двома суб'ктами хазяйнування в державному варант контролюються велетенською бюрократичною надбудовою, що покликана забезпечити виконання договорв. Ця надбудова дйсно замня нститут доври забезпечу (в мру сил) виконання угод, але при цьому паразиту на суспльств. Необхднсть в такй надбудов виника тльки в одному випадку - коли в суспльств мало доври мж людьми. тод робота господарюючого суб'кта оброста додатковим менеджментом так званими трансакцйними видатками, якраз тими, що х спожива вищеозначена надбудова, це приводить до значного зменшення ефективност, а в деяких випадках навть до неможливост подальшого функцонування. (Для прикладу, повн трансакцйн видатки США "з'дають" близько 45% ВНП, згдно розрахункв Д. Норта 1986 року). Бльшсть цих проблем знмаються двома бездержавними етичними нститутами, що мають назву, довра репутаця (в традицйному варант - честь, чеснсть). Порушення даного слова знищу довру "занулю" репутацю, робить людину безчесною, не гдною доври. Для системи хазяйнування, побудовано на довр, це означа крах пдпримства. Вся потужна система укрансько торгвл, чумацтва, ярмарок, ремесла трималась на чесному слов довр. ( така приказка: "Триматься на чесному слов". На жаль, в наш часи вона ма негативну конотацю, що характеризу рвень падння суспльно морал). Чеснсть, довра, взамодопомога, доброзичливсть - це реальн нститути громадянського бездержавного суспльства, що забезпечують технологю його стабльного функцонування. (Вдомий дослдник соцальних нститутв, Дуглас Аллен (Douglas W. Allen), визнача х як "установлення для запобгання поганй поведнц людей"). Що вдбуваться, коли держава бере на себе функцю "захисту доври"? Втрата доври. (Механзми трансформац ментальност пд дю державного апарату розглянут в наступному роздл). Звичайно, сучасн дуже складн угоди, як укладаються в процвтаючих економках, не можуть триматись лише на словах, бо вони покликан перш за все лквдувати (зменшити) невизначенсть вдносин, але безумовно, тверда етична основа да бльшу перспективу розвитку рвня форм спвробтництва мж людьми, тому що формальн правила лише уточнюють конкретизують вже снуючу неформальну основу.