Чтение онлайн

Будь-яке добро може стати причиною зла.

Одне з фундаментальних явищ, що дють на бологчному рвн органзац матер - симбоз, при якому спвснування двох (чи бльше) органзмв ста корисним для одного з них чи для обох. Спвснування створю нову яксть - так званий, кооперативний ефект. Власне цей ефект породжу людськ соцальн органзми. Коопераця (кооперативна солдарнсть, взамодопомога) виклика, як наслдок, взамозалежнсть, створю зв'язки утриму цлснсть соцального органзму. В свою чергу система зв'язкв - соцалзаця, лежить в основ соцальних структур самоорганзац. В процес самоорганзац, який супроводжуться спецалзацю (розподлом прац) вдбуваться розширення збагачення форм соцалзац кооперац в суспльств. Таким чином де суспльний розвиток, виникають певн соцальн практики, в яких концентруться суспльний досвд , як тепер полюбляють говорити, соцальний каптал, або по-простому - яксть суспльства, його самостйнсть самодостатнсть, здатнсть до адаптац. Це власне той соцальний каптал т соцальн практики, на яких потм паразиту держава.

Жодна соцальна практика не виника без явищ кооперац. Чи може одна людина започаткувати, наприклад, чумацтво? Це означало б наступне: зробити надйного воза (вози витримували вд одно до двох тон вантажу), придбати тяглових волв, розвдати чи прокласти дорогу до Криму, позичити чи купити збжжя на продаж, уникнути пограбування чи авар по дороз (наприклад, зламалося колесо чи всь) знати масу нших деталей, вдомих тльки тим, хто займався цим промислом. Ясно що чумацька технологя могла створюватися поступово тльки в умовах широко кооперац доври з боку членв громади. Чумацьк валки складали вд 100 до 300 возв, мали весь необхдний в дороз реманент, знаряддя озброння, вйськову органзацю, кервництво вдпрацьован плани дй у вдповдних ситуацях, досвдчених провдникв перекладачв, мали мсця перепочинку водопо, створили свою технологю харчування т. д.
– в цьому й поляга справжня коопераця вльних людей, спаяних взамозалежнстю в одно цле. Аналогчно в план кооперац виглядала селянська технологя. Вже говорилось, що плуг в стар часи являв собою дуже складний агрегат, який мг мати з ним вправлятись далеко не кожен селянин. А тому орач в сезон (весною восени) працювали з раннього ранку до пзнього вечора, мняючи волв обробляючи поля селян за грош чи за натуру. В гарячу пору - жнива, потрбно було встигнути збрати врожай поки збжжя не полягло, не вимокло не осипалось, потм його треба було висушити, обмолотити зберегти в вдповдних умовах, що потребувало моблзац кооперац. А ще - косовиця, заготвля сна. Перший осередок кооперац - велика см'я, в якй кожен член виконував вдповдну функцю згдно з його вком, силами вмнням, але вс, починаючи з досить молодого вку закнчуючи глибокою старстю знаходили соб мсце в смейному господарському механзм, нхто не був зайвий.

Коопераця вльних людей утримуться на морал, звичаях традицях. Це засоби фксац, передач успшного функцонування винайдено соцально практики, бо в накшому випадку просте недотримання слова, порушення звичаю приводить до втрати доври мж людьми знищення кооперативного ефекту. Коопераця просто переста снувати. Тому в вльних суспльствах дуже суворо вдносяться до будь-яких порушень моральних норм завдяки цьому таке суспльство автоматично формуться, як високоморальне. (Зрозумло, мова йде про норми морал, прийнят власне в цьому суспльств). Аналогчна ситуаця виника щодо справедливост - коли питання виршуються за взамною згодою, без втручання зовншнх сил, то ста можливим збалансувати особист нтереси з нтересами спльноти.

Ситуаця дещо змнюються, якщо в соцальнй систем виникають явища панування чи домнування. Тод в тих вдношеннях мж людьми, як стосуються спвпрац, починають переважати правила або закони, що базуються не на принципах морал чи справедливост, а перш за все, на спрямованост до певно мети. хоч явище кооперативност взамозалежност збергаться, але в дещо ншй форм - в форм корпоративност. Тобто, грубо говорячи, корпоративнсть це кооперативнсть взамозалежнсть в умовах панування чи домнування. Вдповдн соцальн системи, де сну корпоративний тип стосункв мж членами, можна вдносити до корпорацй в бльшй чи меншй мр. Корпорац, це об'днання людей, пдпримств, людей пдпримств, задля певно мети чи результату. Вони можуть бути маленькими (цех, пдпримство, банда), великими (транснацональн корпорац) нарешт - держава-корпораця, або корпоративна держава. (В бльш вузькому, юридичному значенн корпораця - це об'днання пдпримств. В ншому значенн термн, корпораця, означа пдпримство - найчастше, акцонерна компаня, члени яко користуються корпоративними правами, що записан в уставних документах).

Кооперативнсть корпоративнсть можна розглядати як дв органчно пов'язан мж собою тенденц, або ж окремий вимр соцально органзац. Вони не проявляються в чистому вигляд - всяка коопераця хоч трохи корпораця, бо ма, так би мовити, "устав" кервництво, навпаки - всяка корпораця може включати в себе людей, як спвпрацюють з нею цлком добровльно, не порушуючи власн моральн принципи. Мова може йти лише про переважання то чи ншо складово. Так наприклад, ще в пзньому середньовчч в вльних вропейських мстах виникали корпорац, а фактично - кооперативн об'днання, що слугували для самоуправлння ремсничих груп, гльдй, релгйних органзацй. Там був мнмальний рвень влади. Зростання влади змню ситуацю. Типовий приклад переходу вд кооперативност до корпоративност в християнств: перший рвень - християнська община, другий - монастир - органзаця з централзованою системою кервництва, нарешт третй - чернечий орден, що живе згдно статуту, а його члени при вступ приносять урочист обтниц - це вже чиста корпораця. Вдповдно, в цих соцальних органзмах ми бачимо тенденцю до зростання власне корпоративного нтересу по мр зростання корпоративност. Так члени ордену вже не тльки поширювали "свтло Христове", але й про себе не забували, це друге ставало найголовншим. Наприклад, орден мечоносцв дв третини захоплених земель залишав пд владою ордену, а псля його об'днання з Тевтонським орденом у 1237 роц перетворився в найбльш агресивну, ненаситну ненависну силу в прибалтйському регон. Вдповдно еволюцонувала мораль - вд "самаритянина" до цинчного, жадбного кривавого солдата-найманця, якому корпораця заздалегдь видавала ндульгенцю на будь-як скон грховн д. Християнська мораль вдступала перед корпоративними нтересами, власне наявнсть окремого незалежного вд усього ншого, корпоративного нтересу або корпоративно мети характерною рисою корпорац. Найчастше це бува матеральний нтерес, бо корпорац в бльшост - акцонерн товариства. Акцонер, нвестуючи в певну справу найдорожче що в нього - грош - ма тльки одну мету - заробити ще бльше за будь яку цну. А тому на совст членв одно з перших корпорацй - Британсько Ост-ндсько компан, бльш як 40 мльйонв життв ндйцв, що померли вд голоду завдяки дям представникв високо бло культури. Але не культура була винна в геноцид ндйського народу, а корпоративн нтереси, заради яких корпорац були готов на будь-який злочин задля прибутку. Ця ситуаця не змнилася до сьогодення. Корпоративнсть переважа там, де сну експлуататорський чи паразитарний механзм отримання прибутку. Власне, корпоративн вдносини забезпечують вдосконалення цього механзму. В чисто трудових вдносинах корпоративнсть вдсутня. Монастир почали перетворюватись в корпорац завдяки експлуатац селян, як обробляли монастирськ земл. Дал монахи стали вогнем мечем нести "слово боже", розширюючи сво володння, багатючи при цьому створюючи жорстку систему рарх домнування. В принцип, будь яка органзована рархчна структура, яка сама не створю продукт, рано чи пзно почина формувати власн нтереси, притаманн власне цй структур прямо не пов'язан з функцю, заради яко ця структура створювалась. Серед таких нтересв на першому мсц - самозбереження, а дал - розширення (кльксне функцональне), збагачення членв, зростання соцально рол впливу. Наприклад, якщо створються державна органзаця для боротьби з бднстю серед населення, то можна гарантувати, що бднсть буде зростати, а дана органзаця збльшиться продатиме все бльшу частину нацонального продукту. Органзаця по боротьб з злочиннстю чи корупцю буде зацкавлена в зростанн злочинност чи корупц, бо зросте роль, розшириться штат, з'являться нов штатн одиниц, пде прогрес по служб - життя розцвта. В цьому поляга вада бюрократично системи управлння, але вона принципова - всякий соцальний органзм ма сво внутршн життя внутршню спрямовансть свого розвитку, яка може не спвпадати з нтересами чи метою велико системи. сторя демонстру нам безлч жахливих прикладв, коли корпораця, що ма служити нтересам крани, ста владним органом, перетворюючись фактично в терористичну органзацю по вдношенню до свого ж народу (нквзиця, опричнина, всляк тамн служби, типу ОГПУ - КДБ).

дея кооперац, спвпрац, солдарност, як деального механзму спвснування людства, лежить в основ деолог анархзму. Петро Кропоткн вивчав так подбн явища в природ, починаючи з найнижчих рвнв закнчуючи людськими суспльствами, що не досягнули державност. Вн був переконаний, що саме тут знаходиться фундаментальна основа розвитку прогресу, а державнсть, панування, домнування - вважав патологю, хворобою, що виникла на певному рвн розвитку людства. Насправд, не все так однозначно - самоорганзаця, як системний механзм, ма принципов вади - вона виршу соцальн проблеми надто довго, не завжди оптимально далеко не вс. Крм того, вона залежить вд рвня свдомост суспльства в певних випадках може приводити до страшних результатв. А тому няк форми анархзму, солдаризму чи синдикалзму сам по соб не в змоз створити досконале суспльство. В тому варант, коли ясно зрозумла мета сну алгоритм д, централзована органзаця ста бльш ефективною. Бльше того, механзм самоорганзац сам породжу централзовану рархчну владу. А вд того часу, як основною функцю соцуму стало ведення вйни, почала перемагати жорстка централзована державна органзаця суспльства, яка витснила вс нш форми по механзму натурального вдбору, як менш стйк. Але все ж державнсть в найбльш диких формах (типу Персидсько держави часв Кира чи Даря, або Китайсько держави часв Шан Яна) вдйшла в минуле за рахунок включення кооперативних (корпоративних) механзмв. Класичний приклад - земельн володння в обмн на службу - основа феодалзму. ван Грозний, створюючи клас служилих людей - помщикв, що втрачали право на землю як тльки полишали службу, фактично створив корпорацю, в основ яко - взамозалежнсть царя служилого люду. Ця мцна спайка перетворила царя в дйсного "батюшку", вд якого повнстю залежав добробут помщика, але й цар залежав вд помщикв, тому вдповдно стимулював х до полпшення якост х служби. "Хочеш жити сам - дай жити ншим" - це один з принципв корпоративзму. Така система була значно ефективнша вд тоталтарно опричнини. Простий люд, селяни випадали з корпоративно системи зв'язкв, бо поступово були доведен до рабського стану, коли дють переважно насильницьк методи. Цлком корпоративна держава на територ Рос виникла вже за часв М.С. Хрущова, коли життя усього народу повнстю залежало вд держави контролювалось державою, в той же час держава залежала вд активност народу лояльност його до держави. Держава встановила правила життя, з яких була викоренена будь яка самостйнсть, безконтрольнсть незалежнсть - так званий, патерналзм. зараз Украна все ще пережива залишки ностальг по щасливому минулому, коли держава забезпечувала надйний соцальний захист кожно людини, коли не було безробття не було тривоги за майбутн.

Корпораця лквду загальнолюдську мораль, замнюючи корпоративною мораллю - мораллю пдпорядкування нтересам корпорац. вже помщик вважа себе стотою вищою за простого землероба, а природне право змнються корпоративним правом, яке встановлю держава. В повнстю корпоративнй держав формуться державницька патерналстська мораль - держава влада викону роль "рдного батька", який году утриму, якого потрбно поважати любити.

Схильнсть до корпоративзац держави в вроп почалася псля Вестфальського миру 1648 року, коли почали створюватися державн апарати в сучасному розумнн, як певн досить незалежн соцальн органзми, але повною мрою проявила себе лише в XIX столтт, коли виникла потужна тенденця пд назвою, нацональна держава, коли держава все бльше ототожнювала себе з народом, а народ - з державою, представником яко вн являвся нацональн нтереси якого ця держава мала захищати. Як вже говорилося, спайка держава-народ привела до виникнення державного патротизму, дозволила ввести загальну вйськову повиннсть, направити значну частину зусиль народу на виготовлення озбронь, створити найбльш потужн арм в стор людства врешт-решт завершити свй розвиток двома свтовими вйнами. де корпоративзму досягли свого пку в деологях фашизму комунзму, коли держава, а по сут - владна корпораця, набула сакрального значення. Так звана "державна зрада", стала найтяжчим злочином, навть бльшим нж в стар часи святотатство, неодмнно каралася смертю, а нтереси держави стояли понад усе. це були нтереси власне владно корпорац, як проголошувались нтересами усього народу, так що ворог корпорац автоматично проголошувався ворогом народу на нього так само чекала смерть.

Псля Друго свтово вйни корпоративна тенденця перенесла акцент на сферу, так званого, соцального захисту населення - виникало щось подбне до бюрократичних корпорацй, позбавлених етнчно чи патротично складово. Сама наця перетворювалась при цьому в так звану, полтичну нацю, яка майже позбавлена етнчного забарвлення. З точки зору економки, соцальний захист означа колосальн податки на все працездатне економчно активне населення, а основним гравцем в такй систем ста бюрократя, яка власне реалзу соцальний захист в форм перерозподлу грошей, а перерозподля вона х вдповдно до власних поглядв на це питання. В будь-якому випадку корпораця забезпечу захист людини за рахунок зменшення свободи. Те ж саме робить коопераця, але в повному узгодженн з волею само людини, коли обмеження свободи ста усвдомленою необхднстю.

Сучасний державний апарат завжди явля собою корпорацю, причому досить незалежну, бо вона ма в свох руках владн важел, як всяка корпораця форму власн корпоративн нтереси, незалежно вд початково мети створення. Будь-який соцальний органзм, як уже говорилось, почина розвиватися вдповдно до свох внутршнх механзмв, таким чином, державний апарат також створю свй особистий нтерес, який не спвпада (не завжди спвпада) з нтересами суспльства, а часто таким нтересам суттво заперечу. Виника питання - чи нтереси насамперед буде вдстоювати держава, сво - корпоративн, чи суспльн? Думаться, що навряд чи корпораця буде "наступати на горло власнй псн". сторичний досвд показу нам, якими вишуканими методами користуться державна корпораця для досягнення сво мети. Якщо суспльство не може чинити вдповдний опр посяганням держави, вона робить все, щоб зосередити в свох руках якнайбльшу владу (включно з тоталтарною в варант комунзму фашизму), пдпорядкувати парламент, який представля народ, задавити прояви самостйност демократ в суспльств, взяти в сво руки ЗМ, що можуть нести слова правди замнити правду на пропаганду. Вона створю державн пдпримства, як працюють на корпорацю, вона розподля державн замовлення "свом" людям, вона регулю грошов потоки згдно свох корпоративних нтересв. Коли в не не все гаразд, вона створю образи внутршнх зовншнх ворогв, яких проголошу винуватцями в усх грхах. Вона почина грати на ррацональних складових людсько ментальност, перш за все етнчних ("голос земл кров"), культиву ненависть до "ворогв народу" млтаризм, як найбльш надйний засб протистояти зовншньому ворогу. Нарешт, в крайньому варант, вона форму культ лдера, харизматичного вождя, що уособлю в соб всю нацю. Така система забезпечу деальну стабльнсть влади, бо не сну умов для виникнення бльш-менш значимих соцальних груп, як б мали на мет руйнацю системи. Коли зникають матеральн умови для снування тако системи, а це рано чи пзно вдбуваться, вона повол деграду зника без заворушень, бунтв катаклзмв. (Цей процес прекрасно показаний в книз гора Гайдара, Гибель империи на приклад розпаду Радянського Союзу). Зараз перед нами знову виникло явище корпоративно держави - Рос, де була вдновлена централзована рархчна структура, так звана, "вертикаль влади", автоматично вдродився патерналзм, як тльки виникли матеральн умови його вдродження (висок цни на нафту). Коли ц умови зникнуть, через деякий час актуальним стане лозунг Бориса льцина, звернений до республк, членв федерац: "Берть соб стльки суверентету, скльки можете утримати", що на нормальнй мов означа "рятуйтеся хто як може". Приблизно такою еволюця держави, в якй народ не здатен до усвдомлення полтично ситуац активних дй. Основна вада корпоративно держави поляга в неможливост використання людського потенцалу, його нцативи активност, внаслдок чого втрачаються перспективи темпи розвитку, тобто конкурентн можливост держави. Така держава може ефективно снувати короткочасно, використовуючи накопичений ранше соцальний каптал, або ж довго паразитувати на природних ресурсах крани.

Панування корпорац в якост сильно держави, що прибрала до рук майже всю владу, не проходить без наслдкв для ментальност суспльства. Пригноблена самостйнсть залежнсть вд держави поступово невдворотно обертаться патерналзмом бльшост народу, люди все з бльшою легкстю пддаються манпуляцям, деологчним впливам, х ста все легше натравити на ворогв (в тому числ видуманих, наприклад, на опозицонерв), вони з легкстю пдтримують цензуру заборону опозиц, шовнзм млтаризм. Люди стають нездатн до самостйност соцалзац, внаслдок чого псля краху режиму суспльство ста неспроможним до активних реформаторських дй - чека "манни небесно", пережива ресентимент велико держави, мр про нового справедливого вождя нов перемоги. З ншого боку, члени владно корпорац ментально реально стають окремим станом, який ма нш права соцальн гарант, судиться за ншими законами, веде нший спосб життя порвняно з "простими" людьми, вдповдно до цих людей вдноситься.

Наявнсть корпоративних нтересв владно верхвки проявля себе наочно просто - нвестиця у владу, членство у владнй корпорац ста нструментом збагачення, причому бльш ефективним нж "нормальний" бзнес, а бзнес все бльше використову лобювання зв'язки з владою в якост "виробничого ресурсу". Усе це проявля себе в явищ так звано системно корупц, яка ста органчною складовою державного механзму в тй частин, що пов'язана з корпоративною практикою. Розвинена корпораця при влад забезпечу стабльнсть незмннсть створеного порядку за допомогою спецслужб, як в свою чергу стають окремою корпорацю в корпоративнй держав. (Див., наприклад, книгу: А. Солдатов, . Бороган, Новое дворянство. Очерки истории ФСБ, 2011). Фактично вдтворються архачна феодальна система сюзерентету-вассалтету, як певна форма панування над широким загалом людей, не включених до корпорац. Але при наявност достатнх природних ресурсв така форма корпоративзму-патерналзму може снувати досить довго стабльно завдяки пасивност народу двост спецслужб. Небезпека такого варанту розвитку поляга в тому, що може виникнути сторичне вдставання держави, тобто сама держава ментальнсть людей, що населяють, стають втленням ншо епохи, яка вже давно минула в передових кранах.