Чтение онлайн

Власне цей факт, що перш запорожц, так само як ушкуйники, використовували вйськову технологю, типову для варягв, аж няк не типову для кочовикв, свдчить про дуже велике, (а може й виршальне) значення русько складово в енез козацтва що ця енеза мала дуже глибоке сторичне корння. Причому, ця складова досить нтенсивно розвивалась - в 1559 роц вдбувся знаменитий вже морський, Кримський похд бльш як на 150 чайках, з взяттям Кафи звльненням полонених, а в 1576 роц козаки пройшли через Чорне море напали на турецький Синоп. Псля цього турецьк походи вдбувалися систематично. Навть псля лквдац Сч у 1775 роц козацька флотиля продовжувала успшно використовуватись, зокрема при взятт змала в 1794 роц фортец Хаджибей (Одеса) в 1794.

По-друге, сам факт снування чайки на козацьких землях говорить про досить високий рвень технологй, взагал. Уявть соб, що в т часи значило, хоча б, напиляти дощок, чи накувати цвяхв. На щастя, до нас дйшли записи Боплана, в яких вн опису ту дивовижну, навть для наших часв, швидксть, з якою бригада козакв виробляла чайки. (Перед походом 80 - 100 чайок виготовлялись за два-три тижн). Людин, що хоч трохи мала справу з технологю, а не тльки з архвними документами, не важко уявити, що значило в т далек часи зробити, наприклад, воза, бочку, упряж, сдло, косу, серпа, ножа, бритву. (Козаки, як вдомо, голилися, на вдмну вд росян, що почали голитися лише при Петр, та й то тльки дворяни. Чоловки, як трохи уявляють, що таке голння бритвою, можуть гдно оцнити наявнсть бритви у козакв).

снування розвинено технологчно складово також свдчить про переважання русько складово козацтва. В цьому вдношенн суттво, що козаки краще вправлялися з возом, нж з конем. Власне вз - основний "засб виробництва" хлбороба, став основною вйськовою машиною спочатку чумакв, а потм козакв. Саме з возв вони пзнше робили рухом фортец, з поза яких знищували непереможну крилату польську гусарю, ударну силу, яка проламувала бойов порядки ворожо кнноти чи пхоти концентрованим списовим ударом. Ту гусарю, що не мала соб рвних, вважалась непереможною стримала невпинний рух Османсько мпер по вроп. "Де найбльше козаки проявляють спритност та доблест, так це б'ючись у табор пд прикриттям возв (бо вони дуже влучно стрляють з рушниць, як хньою звичною зброю), обороняючи ц укрплення; вони непоган також на мор, але верхи на конях вони таки не найкращ. Пригадуться, я сам це бачив, як бля двохсот польських вершникв змусили ткати 2000 хнх найкращих вонв" (Боплан). ще одна цитата з Боплана, що стосуться козацтва: "Зрештою, правду сказати, вони взагал розумються на усх ремеслах, хоча одн бувають бльш вдатними, нж нш у тих чи нших заняттях; трапляються й так, чи знання у порвнянн з загалом значно ширш. Одне слово, вс вони досить розумн, але зосереджуються лише на корисному необхдному, головним чином на тому, що пов'язане з сльським життям". Тобто в даному випадку мамо справу цлком певно з ментальнстю хлбороба, що проявля себе в мирному житт (натуральне господарство) в вйську, де козаки, як ус прост люди "вд сохи", покладаються бльше на здоровий глузд селянську кмтливсть, нж на "лицарство". Значить, можемо дйти висновку, що козаки мають переважно руське, хлборобське корння.

Нарешт, якщо козаки могли виготовляти чайки, то це свдчить про наявнсть тсних зв'язкв мж козацтвом, Запоржжям взагал, первсною Украною з одного боку мстами Рус з ншого. Перш за все - з Кивом, як центром ремесла, де можна було придбати необхдн знаряддя прац, зброю, а також залзо, смолу, тканини, т. п., а з свого боку продати надлишки зерна, рибу, сль. Ц контакти, а також наявнсть значно клькост уходникв, започаткували як мграц людей на украни, так зворотний процес - поширення укранства.

Якщо козаки вже в 1492 роц напали на галеру, то це однозначно свдчить, що на цей час вони вже пройшли певну досить довгу еволюцю як вйськова сила, вже мали достатньо впевненост зухвалост, щоб здйснити таку операцю. тут виника питання - чи могли уходники, в основному селяни, а також поселенц на окранних землях перетворитися на козакв? Як пише Д. Яворницький "Населення, ставши вч-на-вч з войовничим азатом-вершником, хочеш не хочеш, засвоювало вс бойов прийоми саму назву козака". Зауважимо, що орди нападали в переважнй бльшост не на напвпорожн окранн земл, а на Кивщину, Подлля, навть Волинь, де було чого грабувати, чомусь тамтешн селяни не засволи х бойов прийоми назву. (Я взагал не можу соб уявити, щоб люди взяли соб назву ворога). З ншого боку, в польськй сторограф переважа думка, що козацтво походить вд крпакв, що ткали вд поборв, всякого роду злочинцв, пригноблених слуг, неправедно осуджених, яких в першй половин XVI столття зорганзував теребовлянський староста Претвч (Prittvitz, нм.), створивши вйськову спльноту для захисту вд татар. Втм, вмовчуться, яким чином славний Претвч вдловлював нещасних бженцв перетворював на мужнх козакв.

Справа в тому, що козаком по духу треба народитися. Життя може заставити хлбороба стати козаком по необхдност, вийти з косою проти банди нападникв, але це для нього буде екстремальна ситуаця, яка жодним чином не приверне його до вдмови вд усталеного сльського життя не перетворить на козака по духу, козака, який вдчува потребу в смертельному ризику, що без нього життя здаться йому прсним безсенсовним. Природа людини сама робить вдбр - кому козакувати, кому орати сяти, кому вправлятися з ремеслом. Вйськовий найманець нколи не стане землеробом, а землероб - вйськовим найманцем. Але для реалзац природно схильност, немотивовано активност, потрбн умови, коли попит на вдповдну активнсть можливост для реалзац, тобто в даному випадку - наявнсть бодай якось вдповдно органзац. Умови вльного життя наявност свободи вибору спонукають до бльш адекватно стратифкац суспльства, коли людина може знайти соб ншу, що краще узгоджуться з його характером чи душевною схильнстю. То ж не випадково виника розподл прац, як найбльш ефективна форма органзац суспльства. Але люди - вони за покликанням, нколи не були бльшстю в суспльств. Бо вонв комусь треба годувати споряджати.

Нема сумнву, що частина уходникв вткачв була нкорпорована в козацтво. Можливо, вони склали значну масу козацтва. Але сумнвно, щоб уходники вткач започаткували козацтво, як це стверджу уходницька теоря. З уходникв вткачв може утворитись банда, а не вйськова органзаця. Банда не почне виробляти чайки не буде вживати татарськ назви для всього, що стосуться козацтва. Претвч спвпрацював з вже сформованим козацтвом, це очевидно по хронолог його дяльност, тобто автохтонна теоря, згдно яко виникнення козацтва результатом вдповдно державно полтики тогочасного уряду, також не витриму критики. Бо козацтво ма вс ознаки спльноти, що продуктом самоорганзац, а не явля собою урядову нституцю. Справа в тому, що козацтво являло собою самодостатн утворення, чого не бува в державнй систем. Козаки були будвельниками (сам будували укрплення житло), ремсниками, землеробами, кочовиками, рибалками-мисливцями, купцями, нарешт, вонами. Таке утворення не може виникнути вдразу, воно може бути лише результатом досить довго еволюц.

Сама постановка питання про виникнення чи утворення козацтва не зовсм правомрною. Навряд чи можна вказати перод в стор, до якого козацтва ще не було, а псля якого - ось воно, вже готове. Напевно це був багатовимрний еволюцйний процес трансформац адаптац первсно спрямованост суспльства на самозахист, що, як ми зауважили вище, почався безпосередньо перед монгольською навалою в якому суттву роль вдгравала кочвницька складова, хоча там не могло обйтись без уткачв бояр велико маси землеробв ремсникв. Нове суспльство, що складалось на тих первсних укранах, було зобов'язане мстити утримувати в соб вйськову складову, як необхдну умову виживання, а конкретна форма залежала вд умов зародження подальшого розвитку. По мр розширення зони розселення спльноти створення самостйних осередкв, окрем форми козацтва могли мати регональну специфку як в технологчному план (переважання, умовно говорячи, кочового "верхового", селянського "возового", чи рчкового "варязького" типу), так в формах вдношень всередин суспльства з сусдами. (Скажмо, Яворницький подля козакв на низових, або запорожцв городових, що жили в мстах). Розширення поповнення лав козацтва не могло вдбуватись без включення селян, як основно складово тодшнього суспльства, а також уходникв вткачв. (Роль вткачв могла стати суттвою псля початку польсько колонзац Рус). Напевно на перших порах кочовики (торки чи черкаси), як вльн люди професональн вони вдгравали виршальну роль в становленн козацтва, бо назви козацько старшини, (а це дуже важливо), назви озброння, збру, одягу, коней, страв, обладнання - ус мають походження вд кочових народв. (Може вд них пшов козак Мамай?) А дал почалася еволюця цього ядра, нкорпораця в нього мсцевого прибулого населення, формування структури органзац, традицй, взамод з зовншнм свтом тощо. Напевно в козацтв, поряд з кочовою селянською складовою, була також князвсько-варязька, боярська, польсько-шляхетська, ремснича навть духвнича складов. Там усе йшло в дло все згодилось. На кнець XV-го - початок XVI-го столття, коли з'являються документальн свдоцтва про козацтво, воно вже вступило в нову фазу свого розвитку - перетворилося в козацьке вйсько.

снують погляди на козацтво, навть серед поважних сторикв, як на дещо зольований елтний стан, свордну шляхту, що зверхньо вдносилась до землеробв, а при нагод використовувала селян в якост "гарматного м'яса". Треба вдразу зауважити, що золяця, станов бар'ри - це те, що створю на чому триматься держава, що ознакою держави. Козацтво являло собою бездержавне антидержавне утворення, може за винятком пзнього пероду Гетьманщини. Для мене очевидно, що селяни, а ширше - народ, були невичерпним джерелом поповнення козацтва, а це значить, що мж козацтвом "народом" снував органчний зв'язок вдповдний характер вдносин. Якби вдалося порахувати втрати серед козакв за перод майже безперервних вйн XVI-го першо половини XVII-го столття, то отримана цифра була би жахлива. А разом з тим загальна кльксть козацтва за цей перод не тльки не зменшилась, а багатократно зросла. В под Хмельниччини влилося близько 200 тисяч воякв, це дйсно була всенародна революця. Очевидно, що снував ефективний постйно дючий механзм добровльно нкорпорац простого люду в козаки основна складова цього люду без сумнву була селянсько-холопська, бо таким було суспльство. Переважаючий пший, та ще й на возах, характер козацького вйська також свдчить за наявнсть потужно селянсько складово: "Год тоб пане-брате ринджоли малювати. Бери шаблю гостру, довгу та йди воювати". Елтою були хба що запорожц-чайкар. Народна творчсть, що залишилась в пснях думах, однозначно свдчить про позитивне вдношення до козакв, як до свох: "За тобою, Морозенку, вся Вкрана плаче". Народн зображення "козака Мамая" весь пласт укранського народного професйного живопису, пронизаний вльним духом козацтва, свдчить про те саме. Народнсть козацтва прекрасно розумла польська шляхта, яка на претенз козакв щодо набуття шляхетського статусу вдповла на сейм 1632 року наступним чином: "Козаки насправд, як вони стверджують, членами Реч Посполито, але такими, як нгт бля тла - треба х час вд часу обтинати". Ця вдповдь характеризу цлком зрозумле вдношення польсько шляхти до козацтва взагал до укранського народу, як до хлопства, над яким потрбно панувати, (що знайшло пдтвердження в конституц 1638 року щодо козацьких прав), а також несумснсть вльно народно стих з колональними державними порядками Корони. Це явилось головною причиною непримиримо ворожнеч, ненавист кривавих подй, що супроводжували майже всю сторю польсько-укранських вдносин. З ншого боку, ця вдповдь свдчить про рвень роздратування шляхти тим неконтрольованим бурхливим процесом зростання клькост козацтва, що був викликаний власне "покозаченням" хлопв.

Вталй Щербак, автор цитовано вище книги про козацтво, не вдкида можливост участ селян в формуванн козацтва, хоч пдкреслю: "Однак конкретних документальних свдчень про ставлення селян до генези козацтва на сьогодн не виявлено". Втм трохи дал вн циту документ 1615 року де сказано, що в зв'язку з масовою втечею людей на Запоржжя "... мало хто до плуга ма людей на Подллю". На думку В. Смоля "козацтво з самого початку формувалося як категоря людей, що виходила за рамки феодально становост, козак-вон снував поряд з козаком-землеробом, вйськовий елемент природно вживався в елемент землеробський доповнював його" (Феномен укранського козацтва в загальносторичному контекст. Укр. ст. журнал 1991, N5, стор. 62). Напевно в цьому питанн необхдно також враховувати процеси в популяцйному (демографчному) вимр. В землеробських цивлзацях з необхднстю виникають "надлишки" популяц, що створюють демографчний тиск, пов'язаний з дефцитом земельних ресурсв. Вдносно високий вдсоток селянського населення в тодшнй Рус давав бльший вдсоток "зайвих" людей селянського походження. Вони могли включатись в процес колонзац Дикого Поля, що робило х "напвкозаками", а могли вдразу йти на Сч ставати молодиками. Умови життя селян на порубжних землях взагал були "напвкозацькими", що стимулювало процес козацько-селянсько нтеграц. В тому ж напрямку працювала необхднсть харчового фуражного постачання для регулярних козацьких формувань, що переконливо показано в цитованй вище робот М.. Слабченка.

Вд 1240 року до початку XVI столття проминуло два з половиною столття, десять поколнь людей. Цей термн достатнй для завершення глибоких масштабних процесв формування яксно ново спльноти, в якй козацтво було органчною частиною. Майже з нуля на Рус виникла нова заселена територя - порубжжя, украна Рус, з зовсм новим типом соцальних вдносин, що базуються на самоорганзац, де вдбувалися тсн контакти з кочовим свтом, розвинулась торгвля, в тому числ з Кримом, виник новий стан - чумакв, фактично, купцв, дал вдбулося включення Рус в Велике Князвство Литовське, сформувалася нова елта нов державн нституц, нарешт, почала наростати агресивнсть Криму.