Чтение онлайн

На вдмну вд процесв, що вдбуваються в держав що виражають волю уряду, процеси самоорганзац проходять дуже повльно. Держава може створити вйсько за один-два роки. Може вд того виника думка, що який-небудь рубака Претвч мг швиденько перетворити всякий набрд в козацтво. Самоорганзаця працю хоч повльно, але дуже надйно, те, що вона створю, живе дуже довго. (Прикладом полс - форма самоорганзац, що виникла в Грец в VIII столтт до н. е., через римськ мунцип середньовчн вльн мста дожила до нашого часу). Тож козацтво формувалося дуже довго, бо воно снувало не само по соб, а було вбудовано в систему суспльства як органчна частина, як складова, умовно говорячи, козацько держави, (а можливо - корпорац), яка могла сама себе утримувати захищати. Козацька держава сама по соб може снувати необмежено довго, бо вона самодостатня внутршньо узгоджена. Оцей процес внутршнього узгодження всх аспектв життя, перш за все, вйськового господарчого, а також усх соцальних груп, був основним змстом то еволюц, що вдбувалася на протяз двох столть, поки складалася система, традиц, нституц той культурний каптал, що його перейняла укранська наця що продовжу снувати до сьогодення, хоч уже в рудиментарнй, деформованй спаплюженй форм. Козацька держава, як стабльна самоузгоджена система могла адаптуватись до рзних умов снування, в тому числ, до умов мперського порядку. В Росйськй мпер до 1917 року снувало 11 козачих вйськ, фактично - невеликих козацьких держав, розташованих на територях вд Дону до Усурйська. Хоча вони вс були незалежними одне вд одного, для них усх була характерна господарська самодостатнсть за рахунок обробки земл (служба в обмн на землю) самоврядування (принаймн, на рвн села), причому, останнй компонент (самоврядування), мабуть найбльш важливим, бо вн проходить через усю сторю козацтва. Причому, система самоврядування завжди мала характерн, власне "козацьк" ознаки, укорненсть в глибоких традицях, вироблених проврених часом. навть зараз, коли самоврядуванням вже й не "пахне", козацтво згадуться з вдтнком романтичност, дехто мр вдновити "козацьк порядки", як похмльна вдрижка тих порядкв сприймаються донськ "казачки", що дуть на Донбас "расширять пространство русского мира".

Те що може зробити державна органзаця, наочно демонстру переконливий сторичний приклад, один з багатьох, що да нам сторя - вйськов поселення, як почали створюватися в 1810 роц по наказу Олександра , явно не без впливу уявлень про козацтво. По форм вони нагадували козацьку сч, за одним винятком - життя там велось "строго по уставу". Оцей один виняток перетворив задуманий рай в пекло, поступово почався занепад деградаця поселень, в 1857 роц вони були лквдован, в цлому завдавши великих збиткв казн. Проблему можна було виршити дуже просто, давши свободу, самоврядування тим поселенням вимагати вд них не виконання уставу, а виконання функцй, як на них покладалися. В такому випадку вони могли взагал обйтися без державно платн жити за рахунок землекористування, як це робили козаки. Щоправда, для цього там вдразу потрбно було встановити козацьк порядки.

Самоорганзаця - основний механзм еволюц. головний принцип д поляга в тому, що в процес розвитку вдбуваться вдбр фксаця (закрплення) корисних змн чи вдхилень (в тому числ, випадкових), що покращують структуру функцонування системи, таким чином приводять до поступового вдосконалення. нтелект одн людини, хай навть генально, не в змоз передбачити вддален наслдки свох ршень, охопити усю широту зв'язкв вдношень, що виникають. В процесах самоорганзац працю колективний нтелект, що охоплю всю систему вдношень адекватно на них реагу. Але для того, щоб почав працювати механзм самоорганзац в суспльств, необхдна наявнсть цлком певного рвня ндивдуально свободи членв суспльства, щоб могла "працювати" нцатива кожно людини. Крм того, ця нцатива ма бути позитивною, тобто працювати на користь ус спльноти, а для цього у членв суспльства ма бути вдповдний рвень ментальност (свдомост), усвдомлення спльних нтересв (соцалзаця) певний рвень вдповдальност.

В кнц XV столття почалися систематичн набги Кримського ханства - настав чорний перод Украни. Пдкреслимо, що, по-перше, Кримське ханство було несамодостатньою державою в економчному сенс, зокрема, мало велику потребу в розвитку землеробства, по-друге, воно збергало традиц ментальнсть Золото Орди - значною мрою паразитичного утворення. Тож не дивно, що псля захоплення турками Кафи в 1475 роц органзац там невольничого ринку кримц отримали ще один канал збагачення - захоплення продаж слов'янського населення (сусдня Молдавя була пд владою захистом Османв, а мусульманське населення не пдлягало перетворенню в рабв). Наслдки - вражаюч: згдно перепису населення 1666-67 рокв, в Криму проживало 187 тис. татар, 920 тис. православних невльникв 20 тисяч усх нших. До цього треба додати тих, кого вдправили дал в Туреччину, а таких була бльшсть, а також тих, хто прийняв слам, перестав бути рабом влився в татарське суспльство. Треба зазначити, що рабство в Криму не можна порвнювати з рабством, скажмо, на плантацях в Америц. Невльники в Криму займались землеробством ремеслом, мали сво власне господарство см'. Це пдтверджу описаний С. Величком похд вана Срка до Криму в 1675 роц, з якого вн вивв 7 тисяч невльникв. З них 3 тисяч побажали вернутися назад, в Крим. Згдно Величку, Срко наказав х порубати, але сут справи це не змню - люди цлком пристойно могли адаптуватись до умов життя в Криму.

Тепер погляньмо, як наш славн козаченьки змогли протистояти татарським навалам. Перший нищвний напад Менгл Грея 1482 року пройшов без бльших сутичок. Пд час походу на Русь у 1487 роц заволзьких татар, що прибули на прохання Османв, х п'ятитисячна армя була розбита пд Копистирином вйськом славного нащадка роду гедимновичв, королевича польського Яна Ольбрехта. Похд татар 1489 року обйшовся для них без проблем - Кив здобуто спалено. Похд кримчакв ногайцв 1490-91 року - польсько-литовське вйсько пд Заславом розбило 9-тисячний загн, що повертався звльнило полонених. так дал, нде не чути про козакв, включно з славною битвою пд Лопушним (Вишневцем) в 1512 роц, коли було навть проголошене посполите рушення. Тльки псля нападу 1516 року Мартин Бльський зазнача перш прояви активност козакв, як зробили похд на Блгородську орду, пд проводом Остафя Дашкевича. Тод ж поляки вперше почули слово, козаки. В 1518 роц Дашкевич з козаками розбили татарський загн, що вдерся на Волинь. Наступного разу козаки зробили свй внесок пд час славно перемоги русько-литовського вйська пд проводом князя Костантина Острожського, великого гетьмана литовського, в 1527 роц в битв пд Ольшаницею. тод козаки виступили пд проводом О. Дашкевича, який через два роки став черкаським старостою. (Характерно, що в промжках мж цими перемогами над татарами Дашкевич з козаками влтку 1521 року, вже разом з татарським вйськом на чол з ханом Мехмедом Грем, ходив на Москву. А навесн 1523 вн же зробив напад на Очакв Перекоп. Восени 1528 року разом з П. Лянцкоронським ходив в грабжницький похд на Очакв Акерман, звдки пригнали 30 тисяч худоби 500 коней. А в 1534 роц пд час литовсько-московсько вйни разом з татарами пшов грабувати Сверщину). Дал до походу 1575 року татари неодноразово нападали на Русь без будь-яко реакц з боку Литви, Корони польсько чи козакв. Щоправда, в цьому випадку татари взяли в полон близько 100 тисяч бранцв, а козаки у вдповдь випалили татарськ поселення на Перекоп. В 1577 роц напад татар був вдбитий брацлавським воводою Янушем Збаразьким. Дал для татар усе йшло як по маслу, тльки в 1605 роц польсько-козацьке вйсько в битв пд Шаргородом розбило татар звльнило полонених. Дал до Хотинсько битви 1621 року татари вльно грабували руськ польськ земл. Псля цього до 1648 року вдбулося ще чотири значн напади татар, в яких вони були розбит. Перший з них, що закнчився розгромом ногайсько орди пд Мартиновим у 1624 роц, став переломним. Псля нього вс походи кримцв ногайцв кнчались х розгромом. В 1648 почалася Хмельниччина, коли характер вдносин татар козакв вже був радикально нший - союзницький. (Втм, треба зазначити, що в тому ж 1624 роц козаки активно дво втрутилися в кримсько-турецький конфлкт, ставши на захист вд туркв братв Шахна Мехмета Грев, членв пануючо династ. Запорожц здйснили напад на передмстя Стамбулу, а одночасно друга х частина зробила виршальний вклад до перемоги над турецькими нтервентами в Криму. В 1628 - 1629-х роках запорожц брали активну участь в громадянськй вйн, яка точилася тод в Криму. Тому, по-перше, треба розрзняти кримцв ногайцв, як значною мрою автономн сили, а по-друге - не спрощувати характер стосункв з ними обома з боку козакв. Зокрема, не повинно викликати подиву систематичне перетворення татар з ворогв на союзникв, або вдношення до Порти, як до можливого сюзерена).

Система, яка самоорганзуться, адаптуться до зовншнх викликв, знову ж таки, дуже повльно, але надйно. Тому, коли почалася агреся з боку Кримського ханства, козацтво не вдразу зреагувало на цей виклик. Потрбно враховувати, що в походах кримцв була задяна дуже велика кльксть вонв дяли вони блискавично. Залишався хба що шанс наздогнати обтяжену ясиром орду на зворотному шляху. Основна проблема протид набгам, яка не може бути остаточно виршена - це проблема швидко моблзац великих сил. Коли пд час розграбування Кива вйськами Менгл Гирея в 1482 роц Великий князь Казимр Ягайлович послав до Кива вйсько, татари були вже вдома. Моментальна реакця на напад принципово неможлива, чим користуються бандити, загарбники сучасн терористи: несподванка - найсильнша зброя. Тою ж зброю почали користуватись козаки. Вдтод почалися х систематичн походи на ногайцв, Крим побережжя Туреччини. Разом з тим, почалася адаптаця вйська до нових обставин - будвля сторожових веж-маякв для швидко передач нформац в раз появи ворожого вйська, пдвищення моблзацйно здатност, яка згодом стала характерною рисою козацтва, а також формування повноцнного козацького вйська. На Хотинську битву в 1621 роц прибуло потужне вйсько - бльш як 40 тисяч козакв пд проводом досвдченого воначальника Петра Сагайдачного, а псля 1624 року козаки могли протистояти не допускати вторгнення татар. Це вже було вонство, яке через нетривалий час почне успшну боротьбу з коронними вйськами за звльнення Украни вд соцального нацонального гнту. Одночасно козацтво козацьк порядки "просочувались" в мста мстечка, якраз в зв'язку з необхднстю полпшення функцй оборони. Як пише .П. Крип'якевич: "Виробивши соб новий лад в степах, переходять козаки до давнх укранських центрв, до городв; тут лучаться з мщанською опозицю против нових мських порядкв, переймають на себе боротьбу з локальними урядниками реорганзують мста за свом деалом. Цлий цей процес вдбуваться дуже скоро; козацький лад так знаменито вдповдав пограничним вдносинам в свом поход показав стльки сили, що протягом двох-трьох десятилть скозачли вс мста над степовим поясом". (Богдан Хмельницький, 1954).

Оцнка козацтва, як уже говорилось, варю в дуже широкому дапазон - вд лицарства до банди, злочинного угрупування. (Причому, навть в рамках одно роботи, наприклад, Л.О. Косенко, Козаки. Лицарський орден Украни, 2009, де автор, зокрема, ототожню (як стан) козакв з пратами). Ось наприклад, точка зору нмця, Герхарда Фрдрха Мллера, що в середин XVIII столття служив Росйськй мпер, в тому числ, як сторограф, знову ж таки враховуючи, що нмець буде менш упереджений, тобто бльш об'ктивний. В свох "Разсуждениях о Запорожцах" вн пише: "Род их жития, по коему они (выключая некоторые под их защитою состоящие поселения) жен не держат, землю не пашут, питаются от скотоводства, звериной ловли и рыбного промысла, в старину больше в добычах, получаемых от соседственных народов, упражнялись. Обычаи их к праздности и к пьянству склонные; пренебрежение торгов, кроме для своих житейских надобностей; необузданная вольность; прием всякого у них сброду людей всех языков, всех вер, токмо, чтоб у них будучи внешняя должность закона Грекороссийского наблюдалась; допущение таких в свое сообщество без всякого письменного свидетельства, не разбирая их достоинств или пороков; тож и позволяя отлучиться всякому, кто куда хочет; неимение письменных законов, которых иметь и не желают, опасаясь умаления их вольностям, и словом, лишение всех Гражданских порядков кроме одного беспрекословного послушания вышним, особливо же своему Атаману Кошевому, коего сами избирают и отрешают по их произволению. Сии обстоятельства не могут никому о Запорожцах благосклонного подать мнения, потому что их обычай всякому, на здравом уме и на истинных правилах основанному Гражданскому обществу противоборствует". (Я вже не цитую задокументован враження про козакв з боку московських сановникв, що мали з ними контакти, де вони х порвнюють навть з чортами, що повилазили з пекла).

Ментальнсть державно людини, для яко "здравый ум и истинные правила Гражданского общества" в переклад на зрозумлу мову означа наявнсть "государя", крпакв, дворянства, коли розкшнсть одягу кльксть слуг вдповдають рвню заможност знатност походження, коли посполитому можна "заехать в рыло", "каждый сверчок, знай свой шесток", ця ментальнсть абсолютно несумсна з ментальнстю вльно людини. Якби на Запоржж почали наводити порядки "на здравом уме и истинных правилах", то дуже швидко утворилися б ще одн "вйськов поселення", з яких народ ткав би, як чорт вд ладану. Система, що самоорганзуться, приходить до узгодження в усх вимрах, так щоб у людей не виникало занадто велике ментальне напруження. Це напруження джерелом активност, що протид причинам, як його викликають по принципу зворотного зв'язку таким чином система сама себе стаблзу. Вдбуваться поступова еволюця системи в мру розвитку ментальност. (Узгодження всх вимрв системи означа досягнення нею певного стйкого стану, так званого, атрактора. Соцальна система, побудована на насильств, буде мати яксно нший характер атрактора, порвняно з системою, що базуться на узгодженн самоорганзац).

Ця еволюця, що вдбувалася на протяз клькох столть, поступово змнювала характер образ козацтва - вд напвдико напвбанди-напворди до напвлицарського ордену нарешт до напвкозака-напвфермера. Чому скрзь вживаться "на пв"? Тому що еволюця йшла таким чином, що не дала можливост до кнця реалзуватись жоднй з тенденцй, сформувати н повноцнну банду (пратське угрупування), н орду, н лицарський орден н фермерську громаду. Вд найстаршо постмонгольсько доби до нас дйшли тльки безлч татарських (чи може, кипчацьких, торкських, черкеських) слв термнв, пов'язаних з козацтвом, а також ряд запозичень з кочових технологй. Про те, в яких формах перебувало первсне козацтво, сторя мовчить, але я думаю, що ц форми могли бути вкрай рзномантн не завжди прекрасн. Йшов довгий процес становлення, гуртування, перетворення напворди в органзацю, з поступовим усталенням найбльш пдходящих форм спвжиття, спвпрац, побуту, вйськових технологй, що найбльше узгоджувались з ментальнстю тогочасно спльноти. Все, що було корисне чи то в друзв, чи в ворогв - сприймалось, а що не пдходило - вдкидалось. Поспшати було нкуди, попереду було ще два з половиною столття. Але й по тому еволюця не зупинилась. Кожна деталь ма свою довгу закриту вд нас сторю. Хто може розповсти, наприклад, про виникнення технолог ведення вйни козаками за допомогою бойових возв в якост рухомих фортець? Не виключено, що вона прийшла до козакв вд кочовикв через посередництво чумакв, де вона показала високу ефективнсть. З ншого боку, бойов вози були на озбронн гуситв-таборитв, а також снують свдоцтва про х використання Втовтом. Так що дйсна сторя появи, розвитку розповсюдження винаходв, традицй, ритуалв покрита туманом.

Запоржжя не стало лицарським чернечим орденом, хоча за формальними ознаками мало багато з ним спльного - потенцальний козак, як чернець, вдокремлювався вд см' звичного оточення, прибувши на Сч, де вн отримував статус молодика, вихрещувався в православну вру, якщо ранше не був хрещений, втрачав право женитися, змнював м'я, ставав, фактично, послушником, тобто в усьому слухався козакв на весь перод навчання (вд трьох до семи рокв), потм посвячувався в козаки через вдповдн випробування. Псля цього вн навть змнював зовншнсть - брив голову, залишаючи оселедець. Носями запорозьких звичав, традицй, ритуалв були стар авторитетн козаки, так зван "батьки" чи "сивоус дди", що фактично виконували функц монастирських настоятелв. Був сформований цлком певний кодекс чест, дйсно лицарський, де так реч, як етнчне походження, родовитсть (шляхетнсть), матеральн складов не вдгравали жодно рол зате, на вдмну вд лицарського ордену, в цьому кодекс суттву роль вдгравало товариство, взамодопомога, тобто чинники, важлив при самоорганзац громади. Знову ж таки, на вдмну вд лицарського ордену,членом якого мг стати лише представник цлком певного стану, на Сч можна було вльно зайти так само вльно вийти. При чому, це могла зробити людина будь-якого стану, будь-якого етнчного походження будь-яко ври. (Вдомо, що видатний козацький отаман Тарас Федорович (Трясило) був кримським татарином, а лляш Карамович - карамом). Кожен мг будь-коли з будь-яко причини вльно покинути Сч. Бльше того, счовиками була лише десята частина усього козацтва. Вс нш, пройшовши козацьку науку, женилися, заводили господарство, поднували козацьк обов'язки з продуктивною працею. Цей демократизм, вдсутнсть бюрократ (кльксть запорзько старшини за рзними оцнками складала вд 50 до 150 осб) сприяв тому, що територя Низового Запорзького вйська була незрвнянно бльшою, нж у будь-якого лицарського ордену, спвставною хба що з територями вропейських держав. одною з причин такого розширення земель Запоржжя була воля, яка панувала на цих землях, а також, не загарбницьке, а дйсно лицарське вдношення до земл з боку козацтва.

нарешт, епоха козацького лицарства, так само, як свого часу, епоха середньовчного лицарства, благополучно завершилась. Подбно тому, як на змну середньовчним Майстрам прийшов тупий конвер, на змну козакам-лицарям прийшли так ж туп солдати, вд яких вимагалось тльки одне - швидко перезаряджати рушницю точно виконувати команди офцера. Солдат повинен був стати вйськовою маронеткою, бездумною точною, як механзм. ця тупсть точнсть досягалася вже не виучкою, а постйною муштрою, щоби в голов солдата не було жодних зайвих думок, а тльки готовнсть виконувати команду мовчки вмирати. Починалася епоха, коли вйну вели вйськов машини згдно з алгоритмами - число гармат штикв на клометр фронту, забезпечення безперебйного постачання боприпасв харчв, тил з лазаретами, нженерн вйська, тощо. Солдати являли собою розхдний матерал, вони насильно рекрутувалися в вйсько з крпакв хня кльксть обмежувалась тльки можливостями держави по утриманню. Бльша мперя мала бльш можливост, бльш арм, бльша експанся, бльше захоплених земель народв, крпацтво набира форм рабства, мперя розширються, багат процвта. А десь на неосяжнй дамантовй вишин воссда самодержавна всесильна мператриця. Лицар залишились в минулому, мистецтво замнила технологя, побудована на цлковитому гноруванн людсько гдност. Посполитий народ доведений до рвня худоби, дворяни благоденствують, а чиновники вилазять з шкри, щоб вислужитись пднятись ще хоча б на один щабель з чотирнадцяти класв "табели о рангах", одним словом, все згдно "истинных правил Гражданского общества".