Чтение онлайн

Чи свобода автоматично, тобто з необхднстю породжу вдповдальний народ досконале суспльство, це питання окреме, яке потрбно дослджувати. Але зворотне твердження, напевно однозначно справедливим - народ-раб не може вдразу перейти до суспльства свободи, бо свобода для раба не може вдразу перетворитись в "усвдомлену необхднсть", а спонука до руйнвного свавлля. Приборкати цю стихю можливо тльки за допомогою сильно влади, яка знову перетворю людей на рабв. Утворються порочне причинно-наслдкове коло, дуже типове для сторичного розвитку бльшост народв, вирватися з якого далеко не завжди вдаться. Працю унверсальний механзм нерц, що не дозволя швидко позбутися ментальност раба. В таких випадках свободу потрбно дозувати, як сильнодюч лки, дай бог, щоб при грамотному кервництв був пройдений весь шлях до досить повно свободи, хоча б за два-три поколння. Але з ншого боку, той же самий механзм нерц не дозволя швидко перетворити, вльну людину на раба, а суспльство вльних людей - на бидло. тому на Укран ще довго продовжувала снувати Гетьманщина, Слобожанщина, Вйсько Запорозьке Низове, а на Правобережж безперервно виникали повстання проти гнобителв. Тому в мстах мстечках як гриби множились братства вльних людей, а крпак Тарас Шевченко став символом прагнення до свободи.

Вихд з "зачарованого кола рабства" може бути еволюцйний, дуже довгий, або революцйний, коли суспльство опиняться в екстремальних умовах на меж виживання. В останньому випадку вдбуваться швидка перебудова, фактично - злам свдомост бльшост людей утворення нових соцальних практик пристосованих до нових умов виживання, перш за все, на засадах кооперац, звичайно, якщо соцальний органзм в тих умовах не гине. На жаль, так найтяжч пероди в житт суспльств не залишають псля себе документальних свдоцтв ми можемо бачити тльки кнцевий результат, наприклад, общини росйських староврв чи общини пуритан Ново Англ, як започаткували Сполучен Штати. Мабуть найбльш добре документоване сторичне явище - утворення держави зраль. Перша хвиля переселенцв-сонств на земл Палестини 1882 - 1903 рокв отримувала суттву фнансову пдтримку вд флантропа Едмона де Ротшильда певною мрою паразитувала на цй пдтримц. Представники друго хвил 1904 - 1914 року, т що в нелюдських умовах осушували безлюдн болота зреельсько долини, мерли вд маляр, працювали на земл, не маючи жодного попереднього досвду, впроваджували врит, самотужки боронилися вд агресивних сусдв, створювали нову батьквщину для свох нащадкв, власне вони започаткували нову ментальнсть нов соцальн практики, стали центром кристалзац фактично ново нац. Бо були вре вре. Були т, що не витримали випробувань повткали в Америку (таких була переважна бльшсть) була купка пасонарв, деалств, що мряли про вддалене майбутн. Ось цей первсний мпульс, якщо його не псу, не плюндру держава, значною мрою визнача подальшу долю соцального органзму. Цей первсний мпульс створив хвилю, яка прокотилася по всх землях, всмоктала вдповдн характери, за два-три поколння була створена п'ятимльйонна нова зральська наця модерна держава.

Напевно, в постмонгольський перод на порубжж виник "центр кристалзац" ново спльноти вльних людей, який започаткував довгий, на протяз двох - трьох столть, еволюцйний процес самоорганзац формування ново соцально практики, що привв до виникнення клькох станв - козакв, чумакв, вльних селян ремсникв, одночасно був процесом етногенезу укранцв, процесу створення цлком визначено ментальност, притаманно значнй частин народу. Нестримна хвиля укранзац була утвердженням де свободи переваг, що х да самоорганзаця, утвердженням ментальност вльно людини, що вже няк не асоцювала себе з русом (русином). Остаточний перелом вд Рус до Украни на бльшост земель вдбувся напевно близько кнця XVI - початку XVII столття, коли нова, як сказали б зараз, "нацональна дея" розповзлася по бльшй частин територ пвденно Рус перемогла остаточно, змнивши самодентифкацю людей з руса на укранця вдповдно, змнивши назву сво земл з ставшо чужою Рус на рдну милу серцю вльну Украну.

В одному мсц щоденника Ерха Лясоти 1594 року, де вн домовляться з запорожцями, читамо: "Хай вони ... подадуться вверх Днпром на Украну, тобто до кордону краю...". Тут Украна - ще кордон краю (Рус) з Диким полем, як це традицйно було прийнято. Але трохи нижче вн пише "...я вважав украй необхдним зберегти друзями людей, яких поважа не тльки Украна (цебто Волинь Подлля, де в них багато прихильникв), але вся Польща". Тобто, на той час була ще певна невизначенсть, хоча Украна вже чтко вдмежовувалась вд Польщ. Але через пвстолття Боплан, який покинув Украну в 1648 роц, коли "запахло жареним", вже без будь-яких сумнвв склада повну карту, власне Украни, а не Рус не Польщ. Я навв приклади Лясоти Боплана, як людей, що безпосередньо перебували на Укран, але будучи ноземцями, вдносились до не цлком нейтрально вдсторонено. Люди, що були "задян в процес", наприклад, Богдан Хмельницький, вживали назву, Украна, серед "свох", а "назовн" вживалась традицйна назва, Русь. (Наталя Яковенко. Вибр мен versus вибр шляху. 2009).

В старих джерелах Реч Посполито, вд кнця XVI столття, коли з'явилися перш згадки про козакв до середини XVII ст., слово Украна не зустрчаться, мова йде про Русь, причому Подлля не включаться до складу Рус (вживаться форма "Русь Подлля"). Але в сторичнй сер А. Павнського О. Яблоновського ZrСdla dziejowe (сторичн джерела), що почала видаватися з 1875 року, вживаться термн "земл руськ", до яких вдноситься Волинь, Подлля Украна. До Украни О. Яблоновський вдносить Кивське Брацлавське воводства Реч Посполито. (Украна розглянута в 20-му том "сторичних джерел").

Природно допустити, що представники молодого етносу, що зародився на укранах, з'являючись на Рус, вдчували свою окремшнсть, вдмннсть вд забитих, затурканих селюкв, що довгий час перебували пд пресом спочатку баскакв, потм свох князькв, боярчикв шляхти, яка до того ж не могла х захистити вд татарських погромв. Цей дух свободи, власно гдност, непдлеглост, безстрашност що вдчувався в поведнц, настанов, мов не говорячи вже про вдмнност в одяз, суттво вирзняв прибульцв серед мсцевих обивателв. Ця очевидна вдмннсть не могла не закрпитись в мов, в форм визначення цих людей. Принцип визначення прибульцв в ус часи серед усх народв був стандартний - по тому звдки людина прибула: з укран - значить укранець. Напевно, сам укранц так себе називали. Власне з цього почалася мала, невидима оком тиха, я сказав би, революця укранзац, що хвилею пройшла вд укран порубжжя до етнчних кордонв домонгольсько пвденно-захдно Рус - земель полян, древлян, сверян, уличв, бужан навть волинян. На вдмну вд соцальних революцй, це була революця ментальна, що вдбуваться в голов, революця перетворення руса на укранця, навть можна сказати, революця гдност. Всяка ментальна революця, хоча б частково, ма в свой основ якусь дею, чи навть мрю. В цй революц мря була зримою, конкретною вона була поряд - "друга обтована земля, що кипла молоком медом" крм того, там була свобода. Ця очевидна перевага свободи над несвободою була найбльш привабливою.

Як уже говорилось, ментальнсть народу в середньому не може змнюватися швидко , як правило, пов'язана з змною поколнь. нтенсивнсть процесу залежить вд рвня ментального напруження в суспльств, але в будь-якому випадку ментальнсть старшого поколння залишаться незмнною явля собою нерцйний фактор. Але псля того, як ментальнсть утвердилась, вона так само продовжу снувати навть коли соцальн умови радикально змнилися (це сторична або нацонально-культурна пам'ять). Ось цей, як ми ранше його назвали, фазовий зсув в рзних вимрах соцального процесу, ста причиною певних сторичних явищ, що можуть викликати подив, якщо не враховувати передсторю, навть давн сторичне минуле.

Убогсть нформац про т далек часи може стати причиною виникнення сторичних реконструкцй, як мають мало спльного з дйснстю, тому ми мамо покладатись тльки на т факти, фактори закономрност, що не викликають жодного сумнву. Серед них - зростання клькост населення на Рус в "перод спокою" вд 1240 до 1482 року; економчна недостатнсть кочових утворень Кримського ханства, перш за все, проблема зерна; проблема сол на Рус; розвиток торгових стосункв; турецький васалтет Криму, захоплення турками Кафи (Феодос) в 1475 роц органзаця там невольничого ринку; Люблнська уня 1569 року введення крпосного права на Рус-Укран, згдно Третього Литовського статуту 1588 року.

Демографчний тиск - один з найважливших вимрв соцального процесу, в той же час, мнмально вдображений в сторичних хронках. (Тльки в казках зафксовано, що старший син отриму млина, а молодший - кота вдкриту дорогу на вс чотири сторони). Щаслива та крана, яка ма вльний простр для подальшого розширення, навть якщо цей простр не зовсм звичний чи навть ворожий. Украна мала Великий степ, Дике Поле з розкшною землею пдходящим клматом. То ж туди прямували надлишки люду, тут знаходили сво пристанище т, хто прагнув вол, пригод, романтизму, хто не мг себе знайти в одномантному, чи тупому безпросвтному житт. Тож поступово уходництво мало змнитись мграцю, а зона розселення з необхднстю мала поширюватись вд рчок в бк степу. Прибувши на "землю обтовану" переселенець стикався з проблемами, про як ранше не мав жодного уявлення - вода, дерево, житло, опалення, обробка земл.

У монголв була сувора (пд страхом смертно кари) заборона митися в природних водоймах. Вважалося, що так д викликають грозу. (Гроза в степу з руйнвним шквальним втром - страшна стихя). Таке смхотворне з точки зору нашого сучасника пояснення, насправд ма глибшу причину - людина, що звикне до свжо проточно води не захоче йти в степ на кочв'я. Вода - одна з основ життя проблема води повста одною з перших, як тльки розта снг пдсиха степ. Ця проблема в степу ма тльки дине виршення - колодязь. Колодязь в степу глибиною до клькох десяткв метрв - це технологчно дуже складна споруда, яка пд силу тльки колективу з певним набором спецалств. Тож наявнсть колодязя, чи джерела води була необхдною умовою для поселення, таким чином, люди селились селами, що мали колодязь, нов прибульц приставали до таких сл, а коли село розширялось, будували "кутком" новий колодязь т. д. Це ( не тльки це) обумовлювало снування певного товариства - громади, що була формою самоорганзац при необхдност спльних дй.

Друга проблема - деревина, точнше вдсутнсть. Нов поселенц, що вихали рано навесн до грязюки, мали до зими вже побудувати хату хлва для худоби. Вдсутнсть достатньо клькост деревини спонукала до пошуку нових технологй будвництва. Було використане те, що в достатку те що лежить пд ногами - солома глиниста земля, або сумш глини з пском. Новий будвельний матерал, що проник в Украну явно через кочовикв - саман (на тюркських мовах - солома) був порятунком для жителв степу. Будвництво могло йти каркасним методом, або з використанням саманних блокв. Дал стни штукатурились глиною обмазувались вапном. Дах робився з соломи, дуже крутий, щоб не затримував на соб кучугури снгу (не створював снгове навантаження) дозволяв робити досить легку конструкцю без потужних крокв. Печ робили з цегли-сирцю. Але збудувати таку хату, взагал - обжитись, пристосуватись до нових умов без сторонньо допомоги було вкрай важко. В якост палива використовувався кзяк - сумш калу траводних тварин з соломою, сформована в вигляд коржв висушена. Думаться, що ця технологя також запозичена вд степовикв - кочових скотарв, для яких вона дино можлива.