Чтение онлайн

Але адаптаця до умов степу не могла бути виключно пасивною. Вже скоро на укранах зазеленли дерева, що стали в майбутньому одним з символв Украни - топол. Ц дерева не тльки витримують умови степу, але й ростуть дуже швидко, так що посадки топол скоро забезпечили мсцевих жителв необхдною клькстю деревини. Важко переоцнити значення цього дерева для ранньо Украни, а тому його символчне значення зовсм не випадкове. Значно дал на пвдень просунулись посадки сосни, для яко деально пдходили пщан рунти, непридатн для вирощування зерна. Створювались полезахисн смуги з кущв дерев, що взимку затримували снг, а влтку - запобгали втровй ероз. Бля хат повиростали садочки, квтники, огорож з плоту - поступово створювалася та Украна, яка вже суттво вдрзнялася вд Рус яка через деякий час стала "обличчям" Украни, тим образом, який залишився для нас в творах лтераторв художникв, що зображали отой укранський тихий домашнй "рай" на фон безкрах ланв пшениц. Бла хата в садочку географчно точно вдповда ареалу розповсюдження укранства. Клька десятилть тому я, неодноразово дучи поздом, спостергав той разючий контраст, рзкий перехд в зовншньому вигляд сл при в'зд з Рос, з чорними збами, в привтну блу, наче освтлену сонцем, Украну. В наш часи цей контраст майже зник, внаслдок розповсюдження новтнх технологй будвництва.

Украни обживались розширювались, укрплялись. В XV столтт пшла вже серйозна торгвля з Кримом, найперше - головними продуктами, до кримцв - зерно, а звдти - сль. (Пзнше поклади сол вдкрили на Донбас (Слов'янськ), в XVI столтт великим центром солеварння став Дрогобич.) Це була життво необхдна торгвля, як для Украни, так для Криму. Вона безперервно продовжувалась, захищалась законами розширялась аж до настання епохи залзниць. Ще в 1830 - 1840 роках чумаки забезпечували бльше половини об'му торгвл сллю, перевозили вд 2,5 до 4 мльйонв пудв сол, вд 600 до 900 тисяч пудв сушено риби, 25 - 40 мльйонв пудв збжжя за рк, працювало близько 200 тисяч чумакв. (На картин Айвазовського зображена чумацька валка, що тягнеться аж до горизонту). Чумацтво - виключно укранське явище, продукт "хвил укранства", яка дйшла точно до кордонв поширення укранства - укрансько мови, бло хати, вдповдно ментальност.

На мй погляд, власне чумацтво, бльшою мрою нж козацтво, символзу феномен створення того першого осередку, центру кристалзац, що створив "хвилю укранства". Цлком зрозумло, що козацтво привертало бльшу увагу сторикв лтописцв, бо в ус часи т, хто вбива, руйну грабу ставали предметом уваги нацонально гордост, т хто створював - не були удостон уваги, а т хто сяв, орав годував, вважались бидлом, брудом на ногах доблесних вонв.

Утворення чумацтва, як масового явища, могло вдбутися тльки як результат переходу вд базового общинного типу ментальност, до бльш просунутого - ринкового типу вдповдно, вд общинного типу соцально органзац до громади, як соцально органзац вльних людей. Община, як базова форма органзац створю вдповдну ментальнсть, для яко характерним колективзм, колективна вдповдальнсть, врнсть традицям, повага до старших до авторитетв, готовнсть служити спльним нтересам аж до самопожертви, повага до смейних цнностей, ворожсть недовра до "чужинцв". Общинник "влитий" в сво середовище, поза яким вн не уявля свого снування. Дйсно, людина, яка покинула общину, опиняться в зовсм нших вдношеннях з реальнстю. Вдчуття себе частиною цлого, дност з общиною, захищеност покидають , бо вона ма сама приймати ршення за них вдповдати особисто. Уявть соб що мала вдчувати людина, що перший раз в житт виршила хати в чумацьку подорож, що трива вд снгу до снгу, подорож в нескнчений невдомий простр, де гуляють татарськ банди, ризикуючи не тльки збжжям, яке отримане важкою працею, а може й свом життям. Таке ршення могла прийняти тльки вльна людина, а ще до того, людина яку зовуть невдом простори, бажання взнати, що там за горизонтом, бажання нових вражень, готовнсть кинути виклик Степу, випробувати власн сили, навть незважаючи на смертельну небезпеку. Тобто, це вже був козак, у старому, найпершому розумнн цього слова - вльна людина. Це був прояв того духу, що разюче вдрзняв козака-укранця вд руса, того духу, який викликав непередаване захоплення перед силою якого неможливо було встояти. "Я хочу стати укранцем" - напевно говорив малюк, вн ставав м. "Козаче соболю, взьми мене з собою на Вкрану далеку" - просила двчина. вона ставала укранкою. Процес пшов. Почала формуватись укранська ментальнсть - ментальнсть вльно людини, що поширювалась до меж вже снуючого на той час пвденно-руського етносу, перетворюючи його на етнос укранський. поступово вс руси почали звати себе укранцями, а свою землю Украною, хоч спочатку це була назва тльки для внутршнього вжитку.

Ринкова ментальнсть яксно змню систему вдношень людини оточення. Свт для нього ста вдкритим у всй сво повнот, рзномантт етносв, культур, релгй, традицй, мов. Для нього не сну непорушних стин чи авторитетв, абсолютизаця свого рдного, етнчного для нього неприйнятна бльше того, шкдлива, вн легко сходиться з представниками рзних народв культур, вн готовий сприймати все, що для нього ма цннсть вд кочовика-ногайця, вд татарина-вона, вд поляка-шляхтича - "чорт бс, аби яйця нс". Татари для козакв були ситуативно, то вороги, то союзники, козаки не робили проблеми стосовно контактв з людьми ншо ври, високого чи низького походження, питання "шляхетност" для них також було ситуативне розглядалось з точки зору вигоди. Оцей тип укранця-козака, що сяде грати в карти з чортом, чи навть осдла його, але нколи не поступиться нечистй сил, бо фактично вн в нечисту силу не врить, що сприйма чуже, не як загрозу, а як явище, з цкавстю гумором, цей тип, що знайшов вдображення в творах лтератури, напевно сформувався з отих переселенцв-уходникв, а згодом, чумакв-козакв, що почали широко вдкритими очима дивитися на широкий блий свт.

Надамо слово сторикам: "...здаться, нби вся сeлянськa Укрaнa кнця XVI - сeрeдини XVII ст. жила нa кoлeсax. "Eрa сeлянськoгo вiдxoду", як iнкoли нaзивaють цeй пeрioд iстoрики, дiйснo дaлa нaдзвичaйнo висoкий прoцeнт мiгрaцiй. Зa пiдрaxункaми Микoли Крикунa, лишe зa дaними судoвиx книг трьox вoвoдств Укрaни, у пeршiй пoлoвинi XVII ст. втiкaчi пoкинули близькo двox тисяч сiл з Руськoгo i Бeлзькoгo вoвoдств, a з тeритoрiaльнo нeвeликoгo Пoдiльськoгo - 618. Дoбрoбут кoлoнiстiв був гaрaнтoвaний сaмoю прирoдoю, бo зaлeжaв лишe вiд xньo прaцьoвитoстi тa зaпoвзятливoстi. Приклaдiв пoдиву гiднo сeлянськo зaмoжнoстi в циx крaяx, дe, як гoвoрили рeвiзoрaм брaцлaвськi бoяри щe в 1545 р., мужик пишнiший i бaгaтший, aнiж пaн, мoжнa нaвeсти чимaлo. Прoтe всe-тaки, всупeрeч нeзрiвняннo сприятливiшим oбстaвинaм життя кивськo-брaцлaвськoгo сeлянинa пoрiвнянo з йoгo вoлинським, a oсoбливo гaлицьким брaтoм, сaмe Брaцлaвщинa й Кивщина нeвдoвзi стaнуть вoгнищeм сoцiaльниx кoнфлiктiв. Причини цьoгo бaчaться нe стiльки в eкoнoмiчниx рeaлiяx чи нaдмiрниx утискax сeлянськo мaси, скiльки в спeцифiчнiй мeнтaльнoстi xлiбoрoбiв стeпoвo зoни. Oсвoвши влaснoю прaцeю зeмлi й вoди нeбeзпeчнoгo крaю, кoлoнiсти нe дoпускaли думки, щo цe нe xня, сaнкцioнoвaнa Бoжим прaвoм влaснiсть. З iншoгo бoку, життя вiч-нa-вiч з тaтaринoм вирoблялo нeзaлeжнiсть i вiдвaгу, спoрiднeну з кoзaцькoю. Тoму нaвiть лeгкi спрoби зaпрoвaдити крiпoсницькo-пaнщиннi пoрядки, звичнi для внутрiшнix рeгioнiв дeржaви, викликaли тут бурxливу рeaкцiю як зaмax нa вoлю". дал: "Кiлькiсть мiськиx пoсeлeнь, щo виникли в oстaннiй чвeртi XVI - пeршiй пoлoвинi XVII ст. у пoгрaничниx (укрaнниx) вoвoдствax - Кивськoму тa Брaцлaвськoму, врaжaючa - пoнaд 300. I xoчa в пeрeвaжнiй бiльшoстi хн нaсeлeння нe пeрeвищувaлo сoтнi двoрiв, тoбтo близькo 600-700 чoлoвiк, однак рoль oсeрeдкiв, дoвкoлa якиx снувaлoся життя, вoни викoнувaли. Бiльшiсть зaснoвувaлaся вiдрaзу нa мaдeбурзькoму прaвi, тoбтo з пeвними, нexaй спрoщeними, фoрмaми сaмoврядувaння. Нaвiть oбмeжeнi форми мaдeбурзькoгo сaмoврядувaння сприяли тoргoвiй aктивнoстi мiськoгo нaсeлeння i пoжвaвлeнню рeмiсництвa. Нaприклaд, у Бiлiй Цeрквi, щo виниклa як прикoрдoнний зaмoк у сeрeдинi XVI ст., a 1588 р. oдeржaлa привiлeй нa мaдeбурзькe прaвo, нa 40-i рoки XVII ст. вжe мeшкaлo пoнaд 250 рeмiсникiв рiзниx прoфeсiй - дo 30% житeлiв". (Н. Яковенко. Нарис стор Украни з найдавнших часв до кнця 18 столття.)

Як сказав Боплан про козакв, "вони надзвичайно кохаються у свой свобод, без яко не уявляють життя". Дйсно, це було головне. Вд часу, коли укранська ментальнсть, дух свободи уявлення про те, як треба жити як не треба жити н в якому раз, поширилась практично в межах ниншнх укранських земель, то вже вона сама стала причиною рухомою силою подальших подй. Вона створила феномен, як дехто говорить, держави, яко нколи не було. Як не дивно, ця держава не вмерла й не загинула, а навпаки, розширилась "переварила" прибульцв. З паднням польсько влади Запорозьке вйсько взяло на себе функц цивльно адмнстрац, утворивши фактично новий полтичний органзм, який ми назвали козацькою державою, але який, на жаль, державою ще не був. Саме це через нетривалий час призвело до Руни. Держава не може сформуватися "з нуля" одномоментно, ма пройти певний процес адаптац до реалй, утворення певно дност узгодженост усх частин механзму, досягнення певного рвня професоналзму. держава не може утворитися в суспльств, де переважна бльшсть людей позбавлена державницько ментальност, де держава асоцються з панством, крпацтвом, насильством приниженням. Але т суспльн форми, що виникли на Укран, являли на той час оптимальн ( на мй погляд, ункальн) форми узгодження суспльно органзац ндивдуально свободи.

Яксть народу взнаться в випробуваннях. сторичн виклики тльки змцнюють сильний народ, загартовують його розширюють його адаптацйн можливост. Саме таким викликом стали для Украни майже безперервн агресивн д Кримського ханства, що почалися в кнц XV столття тривали майже пвтора столття. Власне ц д довершили формування цлком певно соцально практики вдповдного укранського типу людини, яку ми знамо вже з сторичних джерел. Цей перод остаточно сформував укранську нацю, як нацю вльних людей, що можуть власними силами протистояти потужним зовншнм загрозам.

Роздл 2.4. Держава, яко нколи не було.

Надлежит искоренять в малороссах развратное мнение, по коему

представляют себя народом от здешнего совсем отличным.

Катерина

Останнм часом з'явилась маса публкацй (особливо в нтернет) про укранську "недодержавнсть", написаних на рзних рвнях грамотност, з'являються карти, на яких показано, з одного боку, коли ким та чи нша частина Украни була колонзована, перестала снувати власне, як Украна, а з ншого боку, коли завдяки кому неснуюча Украна приростала територями. Крм того переконливо доводиться, що укранц росяни - це один той самий чорт, тльки з рзних бокв. сторю про неснуючу Украну я пам'ятаю з глибоких радянських часв, бльше того, я не пддавав жодному сумнву сторичн факти - Украни як держави в загальноприйнятому сенс дйсно не було, причому, нколи, якщо не рахувати клькох рокв за часв Хмельниччини, та й то навряд чи те утворення можна було назвати державою. Звичайно, на так аргументи можна вдповсти: головне, щоб снував народ, а держава буде.

Але можна глибше копнути в суть питання (до якого ми ще будемо неодноразово звертатись): чому укранськ земл не тльки не зменшились, чи навть зникли з сторично карти, як то вдбулося, скажмо з землями каталонцв, саксонцв, гасконцв, бургундцв, бретонцв, готв, швабв безлч нших, а безперервно приростали. Вони приростали власне, як укранськ земл, тобто земл, де серед населення переважа укранський тип культури ментальност. Характерний приклад - Слобожанщина чи Пвнчне Причорномор'я, куди сткалися представники найрзномантнших етносв, але врешт решт були укранзован. (Винятком Стародубщина, яка починаючи з 1660 рокв нтенсивно заселялась старообрядцями - соцальною групою, що була схильна до самозоляц не пддавалась жоднй асимляц чи культурним впливам. Старообрядц Стародубщини зберегли свою культурну дентичнсть навть псля насильницького х виселення в Бурятю).

сторя показу, що безлч народв не отримали власно державност зникли, деяк - втратили державнсть не зникли, нш - втратили згодом повернули, й так, що нколи не мали державност, але продовжують снувати, як народ. Також сну багато полетнчних держав, що не мають "титульного" етносу, або ж снують окрем держави, населен однаковим етносом, але мабуть можна стверджувати, що необхдною умовою для створення нацонально держави снування вдповдного народу. в цьому сенс основне питання, що стосуться снування Украни, як ранше, так тепер (тепер - значно менше) - а чи був укранський народ?

Феномен снування Украни, як територ, що заселена укранцями, вже не викликав сумнву приблизно з середини XVII столття, коли цлком склалися укранський етнос вдповдна територя, вдображена на першй мап Украни Боплана (про що ми вже згадували у Вступ), саме снування народу стало ключовим при визначенн назви, Украна, для дано територ. Без сумнву, тут мали вплив особист враження Боплана вд сплкування з козаками, яких вн характеризу, як справжнх аристократв. (Мж ншим, його описи польсько шляхти значно менш комплментарн). Вд того часу в вропейському полтикум почали формуватися уявлення про Украну як територю, що сторично заселена укранцями, причому ця територя мала певн, хоч не досить визначен, кордони. А до того в вроп було усталене поняття Русь - територя, народ ("русини" або "народ руський"), вра (грецька або унатська), мова руська. Пд це поняття пдпадали укранц блоруси разом з вдповдними територями. Вони мали спльну офцйну руську мову, що була державною в Великому Князвств Литовському (ВКЛ) спльне законодавство, зафксоване в Литовських статутах. Безумовно, важливу роль вдгравала також наявнсть спльно спадщини вд часв Кивсько Рус.