Чтение онлайн

Але ще залишався один фактор, про який часто забувають сторики, особливо марксисти. Це - ментальнсть, що залишилась вд герочного минулого вльного народу, його сторична пам'ять. Та й родоплемнн вдносини мж людьми ще залишались, незважаючи на так явища, як перемшування родв, фратрй племен, нтенсифкаця розподлу прац мж землеробством, ремсництвом, торгвлею судноплавством. Ця ментальнсть не могла довго миритися з виглядом нив, на яких встановлен боргов камен, з рабством свох близьких приниженим станом колись вльних гордих людей. Напруження в суспльств зросло до критичних рвнв. В даному випадку знайшлася ункальна за своми здбностями людина - Солон, якому вдалось зайняти посаду архонта (правителя полса) з особливими повноваженнями. Вн законодавчо лквдував боргов зобов'язання, скасував рабство серед громадян зняв суспльне напруження. Це був, як сказали б у наш час, адмнстративний метод виршення проблеми, шляхом вдповдного застосування правових владних важелв разом з використанням пдтримки з боку народних мас. (Втм, ще одним з методв приборкання олгархату аристократ в Грец стала тираня– варант диктатури. Але тиран нколи не були довговчними змнювались демократями).

Греки були перш, кому вдалося хоча б частково виршити проблему вддлення багатства вд влади. Для цього вони використали три важел - розподл влади, обмеження влади, народ, як фактор влади. Ус ц винаходи продовжують ефективно дяти до наших часв. Воля народу вдгравала дуже важливу роль в пероди тиранй, аристократй, демократй, навть олгархй - основних форм державност в Грец, ця роль була напряму пов'язана з ментальнстю активнстю вльного народу.

Виникнення антично держави призвело до нтенсивного розподлу прац, в першу чергу, на землеробську ремсничу. Це було пов'язано з демографчним фактором обмеженою клькстю орно земл - надлишок населення переходив у ремсники, створювались мста - полси, бо для ремсництва необхдна була бльш висока концентраця рзномантних технологй, що могло забезпечити тльки мсто. Мста мали можливсть будувати укрплення, а тому вони ставали центрами захисту населення (включно з селянами) пд час небезпеки зовншньо агрес автоматично ставали центрами влади, виробництва, концентрац багатства культури. Поступово вдбуваться перемшування племен, формування дино мови, диних законв, утворення дино нац (домодерно - уточнення для прихильникв модерно теор нацй).

Згдно марксизму, держава апарат насильства одного класу над ншим. Макс Вебер уточнив, що це легтимне застосування насильства. Приклад Грец показу, що крм того держава забезпечу виконання цлого ряду функцй - органзац, захисту, нацогенезу, розвитку економки культури, не рахуючи основно функц - формування внутршньо зовншньо полтики. (Таке розумння державност було притаманне вже бн Хальдуну, який жив в XIV столтт. Зокрема вн опису в свой прац "Мукаддма" , як мудрий примус влада усувають несправедливсть, яка походить вд погано природи людини). Але поряд з маленькою Елладою снувала величезна Персидська держава, що зародилася бльш менш синхронно, прикладом зовсм ншого механзму державотворення, який вдповдно привв до ншого типу держави, до якого бльше пдходить марксистське визначення. Генетичною основою такого типу державност вождвство - родоплемнна органзаця, на чол яко склалася влада вождя, або ж вождя разом з певним центром влади, включаючи релгйну. Подальша еволюця вождвства пов'язана виключно з людським фактором - рвнем ментальност, соцалзац активност народних мас. (Ця форма дослджена зокрема в роботах А.В. Коротава М.М. Крадна пов'язуться з розвитком землеробства, при якому досягаться певний досить високий рвень густоти населення вдповдного демографчного тиску, який ста основною причиною державотворення. Крм того важливу роль вдгра наявнсть певного ряду технологй, включаючи письменнсть). В варант Персидсько держави напрямок розвитку вождвства був цлком однозначний - спочатку вождвство стало спадковим, дал воно почало розширюватись за рахунок пдкорення сусднх племен, а приблизно в 705 роц до н. е. Ахемен, вождь племен пасаргадв, що перебувало на землях Мд, перетворився на першого царя, засновника династ Ахемендв. Дал його далекий нащадок цар Кир II Великий (вступив на престол приблизно в 558 роц до н. е.) об'днав ранськ племена, створив армю , починаючи з Мд, став пдкорювати одне за другим ус сусдн держави племена, поки не створив величезну мперю вд Егейського моря до нду, вд пвденного причорномор'я до гипту. Майже все сво царювання (коло 30 рокв) вн провв у загарбницьких походах загинув у битв проти скфського племен массагетв, маючи близько 63 рокв.

Вдношення до Кира з боку завойованих ним народв характеризу така деталь, описана Геродотом. Цариця массагетв Томирс псля перемоги над персами наказала всунути вдрубану голову Кира Великого в мх, наповнений людською кров'ю, промовляючи: "Ти прагнув кров, цар персв, так пий досхочу!" Вйна - в природ людини - сказав свого часу Наполеон. Щоправда, це повною мрою вдноситься саме до таких людей, як Наполеон - природжених вонв, що не уявляють соб життя без вйни. Коли вони дориваються до влади, то часто стають завойовниками, яких сторя нагороджу прикметником "великий", при тому що х життв шляхи були вимощен людськими тлами полит кров'ю, так що цлком пдйшов би прикметник, "кривавий". Вибр робить ментальнсть людей, для яких загарбницьк вйни перемоги значно цннш за людськ життя. Вся сторя державотворення триматься на прав сильного, на нехтуванн нтересами життями слабших, бо найголовнше для держави - вйна. Вся сторя прославля сильних безжалсних, бо мертв не голосують, мертв не пишуть сторю.

В Персидськй мпер остаточно сформувався мперський принцип органзац влади, який продовжу дяти в деяких мсцях аж до наших часв: вся територя длиться на регони - сатрап, в основному по етнчному принципу, в яких править сатрап - фактично намсник царя (мператора), або цар нижчого рвня рарх, якому надаться певний вйськовий гарнзон. Функця сатрапа поляга в належному стягненн податкв з пдкореного народу поставц рекрутв в мперську армю. Якщо в народ виникають заворушення, з якими не може впоратись гарнзонне вйсько, то на допомогу приходить мперське вйсько, яке жорстоко придушу повстання (таких повстань виникало безлч). Принцип рекрутування завойованих народв забезпечу безперервне зростання арм - армя ста тим бльшою, чим бльше кран вона завоювала, тим бльшу можливсть вона отриму для подальшо експанс (знову працю позитивний зворотний зв'язок). Велика мперя ма безмежну кльксть потенцйних вонв, а тому може не рахувати втрат. Велика мперя ма велик прибутки (230 тон србла на рк в часи Даря Великого), як сткались в центральну казну. Куди витрачались ц прибутки? Майже виключно на утримання само держави - перш за все на армю флот, на будвництво дорг, якими армя може швидко дстатись до мсць повстань, на будвництво столиц мпер (для цього з усх земель забирали десятки тисяч ремсникв), на утримання царсько резиденц, на поповнення казни. Сатрапи на мсцях також про себе не забували. Тобто держава працювала сама на себе, утримуючи народ на меж виживання. Фактично, це держава-паразит, яка сну завдяки апарату насильства - перш за все, вйську. Лквдаця вйська, або перемога над вйськом автоматично призводить до лквдац мпер. (Псля розгрому персидського вйська Александром Македонським у 330 роц до н. е. мперя Ахемендв перестала снувати).

Ось ця нерушима зв'язка вйсько-держава найбльш характерною рисою цього типу державност. Якщо вйсько (або в бльш широкому сенс - весь апарат насильства) зника - зника держава вд не не залишаться нчого. Тльки пдкорен народи потихеньку приходять до тями та дороги, добре второван солдатськими ногами, нагадують про минуле. Зовсм нший приклад да нам Греця, про яку можна сказати, (як про Украну), що це держава, яко нколи не було. Дйсно, були Афни, була Спарта, Делос, Аполлоня, Мегалополс, Коринф, Млет, Ефес ще близько сотн аналогчних утворень не тльки на Балканському пвостров, а вд Пренев до Мало Аз гипту дал на побережжя Чорного Азовського морв. Справа в тому, що греки створили не державу, а певний тип цивлзац– цивлзац вльних людей, що живуть по принципу самоорганзац зовсм малою складовою того, що ма назву, державнсть. Вся х державнсть обмежуться одним мстом - полсом. В раз необхдност вони можуть створювати союзи (як наприклад, пд час греко-персидських вон), але ц союзи нколи не перетворювалися в велику спльну державу. Македоня, завоювавши Грецю була сама дуже швидко еллнзована, вже Александр Македонський продовжував свою експансю на схд, як грек. Але не в характер грекв було пдкорення утримання народв, мперя Александра розпалась вдразу по його смерт. Грецька колонзаця нових земель була мирною, хоч готовою до оборони (щоправда, в деяких мсцях вони конкурували з фнкйцями). Рим, приднавши Грецю, багато в чому перейняв культуру грекв, зокрема грецький полс перетворився в римський мунципй, ще пзнше став середньовчним вропейським мстом з самоврядуванням, а талйськ середньовчн мста-держави були аналогами грецьких полсв. сам перехд до доби просвтництва, а потм до модерно доби пшов через епоху Вдродження - вдродження старо грецько дохристиянсько культури. Наявнсть демократичних традицй, що були започаткован в Грец, стала одним з факторв створення сучасно демократично вропи - насння демократ самоврядування пережили тисячолття лихолття.

Процес поширення грецько цивлзац в стор ма назву еллнзаця по характеру подбний до процесу поширення винаходв чи нових технологй. сну концепця дифузонзму, що розвинулась в першй половин XX столття, яка поясню цей механзм поширення по аналог з дифузю тепла чи концентрац речовини. Насправд тут ми мамо справу з бльш складними - нформацйними механзмами, що можуть створювати також бльш складн явища в залежност вд властивостей нформацйного поля, соцального середовища результатв х взамод, а по характеру - хвильов, нелнйн резонансн процеси. Так само ми говоримо про сламзацю чи вестернзацю, як про явища, що йдуть сам по соб при наявност нформацйних контактв, а держава може х лише прискорювати чи гальмувати. На вдмну вд технолог, цивлзаця явля собою бльш складний комплекс, що стосуться рзних вимрв, але склада певну цлснсть. В нашому контекст поняття, цивлзаця, характеризу певну яксть суспльства а також нформацю про цю яксть, що сторично формуться в результат стйкого поднання культури, ментальност технолог, причому культура ментальнсть мають бльше значення, нж технологя. (Поняття, цивлзаця, так само, як поняття наця чи нацональнсть, стражда невизначенстю, чи може навпаки - сну стльки визначень, що воно втрача всякий сенс, а тому тут пдкреслються необхднсть власне даного контексту). Можна сказати, що цивлзаця явля собою певний соцальний винахд, що показу особливост, переваги чи вади даного способу суспльного снування - певний етап сторичного розвитку, який акумулю соцально-культурн технологчн досягнення народу, тобто вона створються народом в цьому сенс явля собою продукт самоорганзац. Етнчн ознаки суспльства, його соцальна структура, характер економки вторинн похдн складов по вдношенню до цивлзац. Цивлзацю можна розглядати, як певний тип соцально практики, створено суспльством, на вдмну вд державно соцально практики, створено апаратом насильства, (якщо держава не формою народовладдя). Фактично, держава паразиту на цивлзац, при тому змнюючи деформуючи соцальн практики, врешт-решт знищуючи х потенцал.

Належнсть до певно цивлзац характеризу людину безвдносно до етнчних ознак, мови, соцального статусу профес. Скажмо, давньогрецька цивлзаця на теренах вд Приазов'я до гипту могла мати рзномантн форми державност (або взагал не мати) та економки, в залежност вд клмато-географчних полтичних умов. Але основн риси цивлзац - ментальнсть свободи, повага до особистост, почуття власно гдност, вдсутнсть агресивност, тяга до знань освти, культура тла, цнування мистецтва, специфчн технолог будвництва з каменю архтектура, наявнсть полсв х планування, будвництво кораблв певно конструкц, морська торгвля - весь той комплекс, що характеризу власне "грецьксть", все це вдтворювалося на протяз багатьох столть, аж поки ця цивлзаця не була знищена варварами християнством. Бльше того, завоювання грекв ншими народами, (дорйцями, македонцями) перетворювало завойовникв на грекв, а перебування в склад держав-завойовникв аж няк не привело до зникнення "грецькост" серед завойованого населення. Рзниця мж цивлзацями така ж суттва, як наприклад, рзниця мж Парфеноном, Тадж-Махалом, гипетською прамдою тбетською ступою.

Ранше (а подекуди тепер) було загальноприйняте протиставлення варварства цивлзац. (В цьому прояв нерц людсько свдомост, що зберга уявлення, сформован ще за античних часв). Власне, сам термн, цивлзаця, вживався для того, щоб вдрзняти, так звану, варварську стадю розвитку вд сторично, "культурно", тобто цивлзовано. По мр розвитку переосмислення уявлень про те, що собою явля "культурнсть" чи "варварство", вдбулася трансформаця розширення сфери застосування самого поняття, цивлзаця. Пошлюся на думку спецалста по варварству, Ври Павлвни Буданово: "Если исходить из того, что "цивилизация" - это определенный тип общества, отражающий процесс, систему и состояние поступательного развития, которое проходит определенные этапы, то "цивилизацию варваров" можно определить, как образ жизни, способ обеспечения выживания, детерминируемый базовыми устоями существования племенного мира. Среди наиболее существенных признаков "цивилизации варваров" выделим особенности среды обитания, материальные и духовные ценности, человеческий вектор, определявший их поддержание и модальность, устройство идентичности, способы хранения и передачи информации, а также наличие преемственности, которая транслирует достижения от поколения к поколению". (Цивилизация и варварство. Трансформация понятий и региональный опыт. 2012). Тобто з цих позицй так зване "варварство" таке ж саме структуроване явище, як "цивлзаця", а отже для класифкац цих типв з необхднстю потрбно вживати той же самий термн, цивлзаця. В цьому сенс, цивлзаця варварв бездержавна цивлзаця, а цивлзаця грекв вийшла на рвень державност. Скажмо, чи можна говорити про цивлзацю такого "дикого" до того ж нечисленного народу, як ескмоси? З точки зору викладених позицй, безумовно можна навть потрбно. Ескмоси створили ункальну технологю, культуру ментальнсть, спрямовану на оптимальне виживання повноцнне снування в екстремальних умовах пвноч. Ця цивлзаця створювалась на протяз тисячолть, поки не досягла досконалост. Навть сучасна розвинена технологя не в змоз забезпечити повнстю автономне снування "цивлзовано" людини в тих умовах, де жили ескмоси. Те саме можна сказати про цивлзац народв материково крайньо пвноч або високогр'я Тибету. Так цивлзац цлком можна вднести до того, що зараз прийнято називати термном, локальн цивлзац. ( "локальнсть" поляга в тому, що вона адаптована до конкретного природного середовища. В цьому сенс грецька або фнкйська цивлзац також мають елементи "локальност", бо вони пов'язан з морем). Ясно, що цивлзаця не ма вдношення до наявност чи вдсутност державност - це нший бльш широкий глибокий в час вимр. Наприклад, можна напевно стверджувати, що давньогрецьк колон на початкових етапах х снування не мали державност, бо державнсть формуться тльки псля майнового розшарування спльноти, власне для пдтримки цього розшарування. В XIX-му першй половин XX-го столття був популярний термн, раса, що вживався якраз в тому сенс, яким ми надлили поняття, цивлзаця. Засновник соцально психолог Г. Лебон, що мав великий досвд вивчення рзних народв вважав, що "душевний устрй кожно раси такий постйний, як його анатомчн особливост, з нього походять його думки, почуття, врування, державн нститути мистецтво... нститути раси виражають душу, якщо бува легко змнити х зовншнсть, то вона не може змнити х основи... В усх проявах життя народу ми завжди знаходимо, що ця незмнна душа раси сама тче свою власну долю". Термн, раса, на жаль, був дискредитований расовими теорями залишив сво значення тльки в антропологчному сенс. Термн, культура, так само багатозначний бльш вузький нж хотлося б. То ж ми змушен користуватися термном, цивлзаця, хоч прикметник, утворений вд нього, цивлзований, а також нове значення, цивлзовансть, мають зовсм нший смисл - залученсть до новтнх технологй вдповдного стилю життя.

На приклад то ж Грец можемо прослдкувати цивлзацйн змни, до яких спонука поява державност. Оскльки майнове розшарування створю майнову аристократю, то вдбуваться трансформаця системи цнностей з акцентом в бк майна (грошей). З часом ця "грошова" складова системи цнностей почина переважати ус нш, навть цннсть людського життя. Органзуються розбйницьк напади морськ походи з метою захоплення рабв, худоби, скарбв. гноруються вдходять у минуле родоплемнн цнност, пов'язан з колективним добробутом. х витсня цннсть добробуту ндивдуального. Автоматично почина втрачати цннсть будь-яка праця - навщо самому працювати, коли грош, за як можна купити раба? З ншого боку, навщо працювати, якщо можна жебракувати? Ремсники (демурги) стали найнижчою суспльною категорю (серед вльних людей). вже Аристотель в "Полтиц" пише про "народи, як наче самою природою створен для рабства" про те що, не достойним вльно людини щось виробляти на продаж. (Краще жебракувати). Тобто, з одного боку ми бачимо розподл прац, полси, товарне виробництво, розвинену торгвлю, систему права, зникнення родово органзац творення дино нац, а з ншого - поступову моральну деградацю, прогресування паразитичного типу ментальност. Поява державност заклада пдвалини майбутньо суспльно кризи. "Не демократя згубила Афни, а рабство, яке зробило труд вльно людини ганебним", пише Енгельс. Римську мперю чекала та ж сама доля - презирство до прац серед вльних громадян неефективнсть рабсько прац призвели до економчного занепаду. Фактично, тут йдеться не про рабство, а про моральну деградацю, пов'язану з володнням рабами. Людина, яка з презирством вдноситься до прац, н на що не здатна, вона не ма майбутнього. сторя багато разв пдтверджувала цю стину. Пост-римську вропу могли пдняти тльки варвари - в основному германськ племена вльних людей.

Ще Льюс Генр Морган зауважив, що держава, де головною метою людей накопичення багатства, мстить в соб елементи свого самознищення. сторя показала, що ми дйсно пдйшли дуже близько до порогу самознищення. Можна сказати, що держава - це певна патологя суспльного розвитку, яка пов'язана з домнуванням нстинктивного, звриного, ррацонального, що присутн в людях. Воно виника в формах патологчно жадбност, агресивност, властолюбства, домнування, жорстокост, паразитизму знаходить сво вддзеркалення в вдповдних формах органзац функцонування держави. Важливо пдкреслити, що вс ц прояви цлком натуральн, природн виникають з необхднстю, якщо не вживати застережних заходв. Так само ми змушен постйно дотримуватися суворих правил сантар для недопущення бологчно агрес з боку бактерй врусв.