Чтение онлайн

Свою знамениту книгу "Демократя в Америц" 1831 року Алексс Токвль почина словами: "Серед безлч предметв явищ, як привернули мою увагу пд час перебування в Сполучених Штатах, найбльше я був вражений рвнстю умов снування людей. Я легко встановив той величезний вплив, який нада ця першорядна обставина на весь плин суспльного життя. ...Я все виразнше вбачав в рвност умов початкову першопричину, з яко виходило кожне конкретне суспльне явище". трохи дал: "Ми живемо в епоху велико демократично революц. Вс помчають, але не вс однаково оцнюють. Одн розглядають як модну новацю, випадковсть, яку ще можна зупинити, тод як нш вважають, що вона нездоланна, вона уявляться м у вигляд безперервного, найстародавншого найпостйншого з усх вдомих стор процесв". Майже двст рокв, що пройшли вд часу написання цих слв, пдтвердили справедливсть останнього твердження. Демократя - це перша форма бездержавност.

Роздл 3.2. Бездержавнсть.

Всяке явище само породжу причину сво загибел.

Гегель.

Щоб не виникало недоречних питань, визначимось як ми розуммо бездержавнсть. Перш за все, це н в якому раз не анархя - безвладдя. Бездержавнсть виника коли суб'кт об'кт влади спвпадають являють собою суспльство. Тобто суспльство само встановлю правила свого власного життя, а якщо виника необхднсть, то само вибира кервництво, яке викону органзацйн, а не панвн функц. Але не сну апарату, який стоть над суспльством, тим бльше, якщо цей апарат репресивний. Бездержавнсть може виступати як бездержавна суспльна форма органзац, або ж як тенденця бездержавних проявв в держав, тобто як тенденця до поступового переходу функцй держави до суспльства, або ж вдмова вд деяких державних функцй. В певному сенс, бездержавнсть - це народовладдя.

Класичний (точнше навть, античний) подл на цивлзацю варварство визначав цивлзацю (варварство) за домнуючою ознакою - наявност (вдсутност) державност, причому наявнсть державност традицйно вважалась однозначно позитивною (прогресивною) ознакою. Бльш уважний погляд на сторю приводить до переконання, що бездержавнсть явля собою певну яксть суспльства, що не тльки не ознакою його недостатньо органзац, а навпаки, часто метою суспльного розвитку. Я можу навть цлком обрунтовано стверджувати, що держава "могильщик" суспльства, причому будь-якого. чим бльше державност ма суспльство, тим скорше воно заганя себе в могилу. ("Могила" тут вживаться в переносному розумнн - корнна реорганзаця реструктуризаця суспльства. Але й могил в прямому розумнн при цьому бува достатньо). Провдною внутршньою причиною занепаду ста деградаця ментальност (морал) суспльства, що призводить до кризи в нших вимрах соцально системи. (Класичний приклад - суспльство мперського Риму, де розплодилась така маса вльних громадян-паразитв, що вже було неможливо всх забезпечити дармовим хлбом видовищами, почався економчний, а згодом полтичний занепад).

Основна ознака держави - наявнсть спецалзованого апарату насильства (влади), що вдокремлений вд населення. Тобто озброна органзаця самого населення, як це бува в бездержавному варант, ста неможливою. По-друге, цей апарат насильства спрямований в тому числ головним чином проти певних груп свого ж таки народу, щоб пдтримувати ситуацю, яка явно ц групи не задовольня. Така органзаця влади вдношень з народом легтимзуться в систем права, яке фксу обов'язки права мешканцв, а також санкц за х порушення. Як правило, держава легтимзу пдтриму снування антагонстичних груп, тобто внутршнього розколу суспльства, його поляризацю. Ця ситуаця стиснуто пружини не може тривати до нескнченост. Врешт-решт наростають кризов явища, наступа перод революц чи смути. В бездержавному варант суспльства спецалзований апарат влади вдсутнй, народ може мати зброю, вдсутня рзниця мж правами обов'язками (в деал), а органзаця життя суспльства вдбуваться шляхом самоорганзац (самоврядування). Державна влада завжди виступа в форм центрально влади, то ж рвень централзац (децентралзац) влади може бути певним критерм рвня державност (бездержавност) суспльно органзац. (Вдзначимо, що наявнсть рархчно структури влади аж няк не ознакою децентралзац).

Вождвства вже мали стани, зокрема знать, але вона носила сакральний, а не майновий характер. Так, наприклад, германська знать "походила вд богв". Германськ так зван "корол" виконували сакральн, вйськов судов функц. Важлив ршення приймав верховний орган - народн збори, в яких брали участь вс вльн озброн чоловки, також снувала рада старйшин. Тобто не було спецального апарату влади, який би пдтримував майнове розшарування, встановлював писан закони слдкував за х виконанням. Разом з тим рвень "дикост" варварв по вдношенню до "цивлзац" часто перебльшуться. Наприклад кельти (предки зокрема рландцв, шотландцв валлйцв), що заселяли територ захдно вропи з першого тисячолття до н. е., вже починаючи з VIII столття до н. е. мали досить розвинене рзномантне ремесло, зокрема серед знайдених виробв Гальштатсько культури (VIII - VI ст. до н. е.) вже був знаменитий шотландський тартан, точнше його предок - картата (напевно це укранське слово походить якраз вд слова тартан) тканина досить високо якост, вироблена з застосуванням ткацького станка. Знайден дороги, що були збудован у II ст. до н. е., а в часи Цезаря вйська вже могли вльно пересуватися по всй вроп дорогами варварв. Кельти германц, що витснили кельтв, (але не дуже вд них вдрзнялись, бо витснення супроводжувалось обмном культур), безумовно являли собою цлком певну досить розвинену цивлзацю, а процеси що вдбувалися в вроп в перод вд Риму до Середньовччя, як створили середньовчну вропу, були наслдком зткнення цивлзацй антично варварсько. "Результатом этого взаимодействия, как следствия взаимопроникновения и взаимоуничтожения римского и варварского миров, явилось зарождение нового типа цивилизации". (В.П. Буданова "Варварский мир эпохи великого переселения народов". М. Наука, 2000). Можна доповнити цей висновок фактором християнсько церкви, яка на той час сформувалась як цлком незалежна формаця, що на довгий час стала ще одним самостйним центром влади на протяз довгого часу конкурувала в цьому вдношенн з владою молодих вропейських держав. Справа в тому, що християнство стало першою тоталтарною релгю, тобто такою, що намагаться контролювати ус аспекти людського життя без винятку (включно з тамними помислами). Цей контроль поступово перетворювався у реальну всебчну владу над людьми. Чернеч общини - монастир стали першими справжнми феодалами, бо завдяки лихварству захоплювали ус земл селян в межах досяжност перетворювали вльних землевласникв на крпакв. Боротьба за владу мж королями церквою часто переходила в реальн вйни. (Ц процеси прекрасно показан в робот Мартна ван Кревельда, Розквт занепад держави. Зокрема вн констату: "Тльки в вроп позиця церкви була настльки потужною, що замсть того щоб заново пдкоритись мперський влад, вона боролась з нею аж до виникнення патово ситуац. В результат феодалзм, замсть того, щоб досить швидко пдйти до свого кнця, тривав майже тисячолття дав сво м'я цлй сторичнй епос. Що ще бльш важливо, мпер бльше не вдалося вдродитись. В промжках мж двома великими вселенськими органзацями виросли велик монарх...". Взагал, деолог (релг) в ус часи супроводжують державу, бо являють собою ще одно джерело влади, на цей раз над душею, причому не тльки на цьому свт, а й на "тому").

Велик древн цивлзац, перш за все фнкйська грецька, розширювали ойкумену як бездержавн колонсти на пустих землях, або на землях, зайнятих варварами, але з х дозволу, без загарбання. Серед фнкйських колонй утворилася тльки одна держава - Карфаген. (Про мирн методи колонзац красномовно говорить мф (чи може сторя) про Ддону, засновницю мста). Щоб створити колоню на порожньому мсц, як тепер говорять, "з нуля", потрбна була наявнсть необхдно технолог, високий рвень органзац , безумовно, свобода. Тому що тльки вльна людина може мати той високий рвень немотивовано активност, що нестримно тягне людину до пзнання невдомого, до вдкриття нових земель, до звершень, до свободи. Неважко соб уявити життя колонств на нових мсцях, десь в пвнчному причорномор', в землянках, поряд з войовничими скфами, в суворому клмат. Воля, рацональнсть, висока культура, вмння торгувати домовлятись допомагало вгамовувати войовничу вдачу скфв, створило умови для взамовигдних вдносин, врешт-решт навть навернути скфв до ослост хлборобства, задля торгвл з грецькими полсами. Власне постйне вдтворення бездержавност, постйне повернення вд олгархй тиранй до демократй забезпечило таке довге життя стародавнм цивлзацям. В певному сенс демократична форма державност явля собою вдтворення додержавних егалтарних форм суспльних вдносин. Державний орган в демократях фксу волю бльшост, але при цьому, як бльшсть, так меншсть мають однаков громадянськ права.

Демократичн традиц давньогрецьких полсв, а потм римських мунципв збереглися в вроп псля краху Риму в мстах, особливо на пвдн. снування старих мст виникнення нових було пов'язано з необхднстю розвитку ремесел торгвл, а для х розвитку потрбно тльки одне - свобода. Але не меншою, а може й бльшою була роль значення старих нмецьких мст, як ще за варварських часв були виключно центрами ремесла торгвл продовжували збергати цю традицю (Кельн, Трр, Аугсбург, Регенсбург багато нших). Феодали король були змушен рахуватися з наявнстю мст, хоч там взагал не дяла х влада. В мстах люди мали зброю створювали ополчення, дяв орган самоврядування, магстрат (мунципалтет), який виконував адмнстративн судов функц (органзацю ремсничо торговельно дяльност згдно вдповдних правил, органзацю виборв т. .). Функц магстрату були чтко обмежен. Пзнше вольност мст були зафксован в вдповдних правах, угодах мж королвською владою мстами (Любекське право 1226 р., Кульмське право 1233 р., Магдебурзьке право 1235 р.). Ус ц права в свою чергу базувались на звичавих правах нмецьких племен угодах, що дяли ще з часв Римсько мпер. Тобто традиц родоплемнно вольност стали ще одним з джерел вропейсько свободи. Бльше того, вльн мста почали створювати вльн союзи мст (Прирейнська лга, Швабський союз, Гейдельберзький союз). Ганзейський союз, що виник у 1241 роц проснував до 1669 року, поки королвська влада остаточно не задушила незалежнсть мст. Вн включав до 200 мст по всй Балтиц Пвнчному морю, а також мав масу контор вд Новгорода до сланд. Це була цивлзаця, наддержавне утворення, що виникло снувало незалежно вд державно влади поширювалось по вол вльних людей. Чужорднсть вльних мст по вдношенню до держави пдкреслються тим фактом, що державна влада короля чи феодалв весь час чинили тиск на мста, включно з вйськовим протистоянням. Вйна вропейських держав проти мст в основному завершилася в 1670 роц перемогою держав, за винятком Ндерландв Швейцар.

Приклад Швейцар варто розглянути окремо, бо якраз на теренах вдбулося протистояння державност бездержавних тенденцй, причому, останн перемогли. По-перше, на вдмну вд талйських мст (Венец, Гену, Млану, Флоренц Риму), як не включали сльське населення, що оточувало мста до складу громадян, а навпаки, експлуатували х, швейцарськ мста поширювали свй вплив на сльське населення, нкорпоруючи його до свого складу отримуючи вд нього вдповдну пдтримку. Таким чином поступово зникали станов розколи формувалась наця. Починаючи з XIII столття почалося звльнення селян вд феодально залежност. В 1291 роц виник перший Швейцарський конфедеративний союз, що складався з трьох кантонв - мзерне утворення на фон великих вропейських держав. Здавалось би, приходь бери його голими руками. Саме так думали персидськ мператори при Марафон, Саламн чи Платеях. В реальност кожна агреся Габсбургв на Швейцарю закнчувалась однотипно - до Швейцарського союзу приднувались нов кантони, що вдходили вд Австр. Бо це була вйна громадян за свою свободу, сусди Швейцар тягнулись до визволення з пд ярма. В 1353 роц вже налчувалось всм кантонв, в 1481 - десять, а в 1501 - тринадцять (зараз - 26, з яких 6 - напвкантони). По-друге, кантони були повнстю незалежн, не снувало жодного центрального органу. Якщо виршувалися спльн справи, то вдбувався з'зд представникв кантонв ршення могли бути прийнят тльки в варант повного консенсусу (одноголосно). Швейцаря була, можливо, найбльш вльною демократичною державою (а може, недодержаною) у свт, а швейцарськ солдати-найманц вважались найкращими в вроп. Одним з показникв наявност реального народовладдя в кран широке застосування референдуму - методу прямо демократ для виршення усх бльш менш важливих питань. (В наш часи законодавчим органом на рвн мунципалтетв виступа мунципальна асамблея - орган прямо демократ, в якому приймають участь ус громадяни, що мають право голосу. До повноважень асамбле входить майже все, що стосуться звичайного життя людини - податки, полця, мське планування, освта, соцальна допомога, дороги, енергетика, земельн питання, громадянська оборона). В Швейцар були вдсутн соцальн потрясння, що радикально змнювали б крану. Траплялись повстання проти олгархв, що захоплювали владу в мстах. Були релгйн вйни в часи Реформац, але вони були пов'язан якраз з наявнстю автономно релгйно органзовано влади - по-сут, ще одного апарату насильства. Порвняно з вропою Швейцаря завжди була оазисом безпеки спокою, куди збгались уткач з усх вропейських кран, приносячи з собою нов технолог нов думки. Досвд Швейцар наводить ще на одну думку - одно стратегчно врне ршення (про надання селянам рвних прав) визначило долю крани на багато столть вперед. Як говорять в народ - "Добрий початок - половина справи", а нколи може вся справа. Тому що на початку закладаться основа, яка буде пдтримувати всю будвлю на протяз довгого часу.

Цкаво що було б, якби талйськ вльн мста (або хоч одно з них) включили до громади також селян. Напевно Вдродження почалося б ранше вропейська сторя пшла б ншим шляхом. Характерно, що т ж сам швейцарськ талйц аж няк не прагнули влитися в рдну талю, хоч пдтримували талйську культуру. Свобода виявилась бльшою цннстю, нж цнност нацонально держави. Власне для того, щоб не побг народ на свтло свободи, авторитарн режими не жалють видаткв на утримання так званих, "спецальних" служб, засобв пропаганди, дезнформац манпуляц, на створення "залзних занавсв".

Якщо ж брати периферю вропи, то там були досить поширен бездержавн народи - це перш за все, народи Кавказу, грських районв Баскон, кельтських регонв Британ (рландя Шотландя). Характерно, що ус ц народи аж няк не хотли навертатися до "цивлзац", а волли залишатися в "дикому" стан. В Британ спротив був тако сили, що римляни були змушен збудувати грандозний Адранв вал, для захисту вд лютих пктв (шотландцв), а остаточне х приборкання завершилось тльки в кнц XVIII столття. Але повнстю знищити хайлендерський дух, про який Бернс писав як про дух звитяги чест, цлком змнити його на дух користолюбства наживи, так не вдалося. Як пише В.Ю. Априщенко "...черты традиционной цивилизации не просто сохраняются в качестве пережитка, ... а превращаются в значимый фактор самой модернизации". (В цитованому вище збрнику "Цивилизация и варварство"). Це якраз той дух, що вдтворив вропу з рун Римсько мпер, створив Ганзейський союз зараз продовжу жити, в формах мсцевого самоврядування, а також як складова сторично пам'ят в вропейськй ментальност.

Вдомо, що шотландець Адам Смт, творець лберально економчно теор, почав замислюватися над економчними проблемами псля придушення шотландського повстання в 1746 роц. дея свободи, як необхдно умови функцонування ефективно ринково економки нового типу, могла виникнути тльки в голов людини, що була генетично пов'язана з життям вльного суспльства. Хоча такого на той час уже не снувало в Шотланд, але залишився шотландський дух, ностальгя по свобод, яка напевно спонукала Смта до пошуку, таких форм суспльно органзац, коли ндивдуальна свобода людини не вступа в протирччя з нтересами всього суспльства, а навпаки, працю на користь суспльству. До того ж така форма вдношень мж людьми сприя активност кожного члена суспльства, блоку розвиток паразитизму, що супроводжу класов системи. В деал, лберальний економчний механзм знову поверта мотивацю людини до часв "дикост варварства", коли ндивдуальний нтерес сприяв спльному добробуту общини, коли не було протирччя мж правами обов'язками, а вони спвпадали в потреб людини до прац на сво спльне благо.